EN
Schedule: Mon-Fri 9 am-6 pm

Tour to Georgia: trekking, rafting + Kazbek

Price: 0 $
Duration: 15 days
Order tour
banner picture
Tour to Georgia: trekking, rafting + Kazbek

Travel to Georgia, combining the most interesting kinds of recreational activities, which are possible in this beautiful country. You will participate in the following activities as training trekking to Chaukhi, climbing of Kazbek (5033 m), rafting on the river Rioni. You will be able to visit the Prometheus cave, overview the fortress in Gori, cave city Uplistsikhe, guard tower in Sno, alpine temple of Tsminda Sameba. The amazing canyon Okatse with waterfalls up to 80 meters height and bathing in the Tiflis hydrogen sulfide baths are not less impressive. And of course the real Georgian cuisine, which is represented by following dishes: khachapuri, khinkali, lobiani and many other exotic names...

The applicant must have good physical form and experience of winter and summer hiking, rafting on Black Cheremosh.

All the participants are recommended to take an Alpinistic Seminar in the Carpathians

Shorter version of the tour without rafting, 11 days All tours to Georgia
Easier version of the tour without climbing to Kazbek FAQ

 

 

Cost of the tour - 390 $

Include in the price
  • instructor’s work
  • rental of common equipment for climbing of Kazbek
  • rental of water equipment (boats, paddles, life vests, helmets, wetsuits)

  • food during the trekking (nutrition in urban areas (cafes, restaurants, shops) self-reliant)

  • internal moving in Georgia by minibus

  • accommodation in tents

Price not includes
  • 2 way flights to Kutaisi

  • food in urban areas (cafes, restaurants, shops)
  • entrance tickets:
    cave city Uplistsikhe - 3 GEL 
    сave of Prometheus - 6 GEL 
    other museums
    staying on the territory of the canyon Okatse

  •  Tiflis baths (total) - 3 GEL /hour

Day 1 - fortress Ananuri

  • meeting in the Kutaisi Airport at 3 AM (time of meeting can be changed according to the flight schedule)
  • moving to the Kazbek area for training trekking near the mount Chaukhi
  • changing of currency, visiting the khinkali house (in the menu: khinkali, lobiani, khachapuri and other Georgian goodies)
  • till the dinner we will come to Mzheta, the ancient capital of Georgia, where we will see several ancient ascetic Georgia churches. Near the famous Patriarch cathedral Svertizhoveli the souvenir market is situated, but the church yard is more modest, the nuns trade by aromatic oils of their own production. The lovers of gastronomic pleasures will check out local café “Kirpich”, which became our real finding. It is located among the colorful garages near the ruins of brick plant. Several storey verandas are tight-laced by grapes and figs, and local citizens celebrate some events or just have dinner in the neighboring halls.
  • after nutritious dinner we slumber and soon we stop at the walls of the fortress Ananuri (XVII century) on the banks of Zhinvalsky reservoir, which defended exit from Darialsk gorge. Next we rise (in the microbus) on the Khrestovyj pass, near there we will see hoists of ski resort Gudauri. Near the finish we will stop in the Sno village – for the seeing of one of defend fortress that retain from 16-17 century, they were used for the notification of citizens about enemies attacks and covering of peaceful citizens. 
  • encamping next to the settlement of Dzhuta  (over 2200 meters height). Here we will left our bus for two days, so it is better attentivily choose your trekking things.
  • supper, sleep.

Day 2 - training trekking to Chaukhi

  • breakfast
  • crossing the village Dzhuta by the lawn at the foot of the mount North Chaukhi (climbing 1000 meters, 4-5 hours)
    The path passes the grassy slopes with tiny brooks and the majestic rocky Chaukhi in front all over the way.
  • lunch break, encamping at the height of 3200 m
  • acclimatization radial trekking to the slopes of North Chaukhi and Roshka  
    There are screes, stone areas and sharp rock edges on the slopes
  • dinner and sleep

Day 3 - training trekking to Chaukhi

  • breakfast
  • passage: Link: descent into the valley Roshka - ascent to the pass Sadzele - descent into the river valley to the village Dzhuta (elevation -900, +700, -800 m)
  • there is a small rise from the camp and then a rapid descent on screes. There are impressive views of the Roshka river valley studded with stones from the pass. The traces of ancient glacier are visible and a small glacier is still remained beneath the slope of Chaukhi. There are several glacial lakes in the valley. The water in them is very clean and looks like a blue. But there are shreds of algae and silt on the bottom, that not promote the swimming. But the photos of these lakse are very original.
  • lunch break on the route
  • we go up by serpantin path on the Sadzele pass (3056 m). The incoherent descent goes near the Russian border, so the benevolent Georgian border guards will greet us (the passport is needed). We come down to the height of 2300 m and sleep near the village.
  • encamping, dinner, sleep

Day 4 - approaching to Kazbek

  • breakfast
  • moving to the Stepanzminda (1750 m). We choose the things we need for the climbing on Kazbek and rise under the glacier. On the road we will look on the church of Tsminda Sameba (Holy Trinity Church) XIV c. This temple is located on the height of 2300 m. We can see the great views on the Kazbek, massif Chaukhi and settlement Kazbegi
  • lunch break on the route
  • encamping on the clearing above the river at the height of 3000 m. So during this day we will soar about 1250 m with bags hard enough (18-25 kg)
  • supper, sleep

Day 5 - Meteorological station

  • breakfast
  • passing through the Gergeti gracier (in crampoons) and rising to the Meteorological station (3650 m), review of original building, registration in the resquers.
  • dinner
  • passing by the stone trail to the "Crosses" stop. It is on the height about 200 m above the Meteorological station. We break the camp, consolidate the tents, build the wall. The height of stop is 3850 m.
  • supper, sleep

Day 6 - climbing of Kazbek

  • acclimatization
  • breakfast
  • training with alpinist equipment relations in bundles: the ascent and descent on the steep ice slope, insurance, breakdowns, work with ice drills, ice axes, carbines etc.
  • lunch break
  • acclimatization trip to the chapel Betlemi
  • preparation for climbing, selection, packing the equipment
  • dinner, sleep

Day 7 - climbing of Kazbek

  • climbing of Kazbek (5033 m)
  • the climbing is possible only with a good weater. The participants, whom the instructor consider not to be ready for climbing, stay at the camp
  • 1:30 - 2:00 AM wake up, following the route in case of a good weather
  • duration of climbing is 15-20 hours
  • rising the height is about 1100 m
  • the route is divided into three parts. Part One: rocks, screes, acclivity. Part Two: closed glacier, moving in bundles (+ ice axes and crampons). There is an acclivity at first and then a rapid rise to the brattice. Part three: there is a rapid icy rise from brattice to the peak. The alpinist equipment is necessary for descend. There are ice drills, ropes, ice axes, carabiners, crampons etc.
    Return the same way.
  • dinner, sleep

Day 8 - climbing of Kazbek

  • alternate day - in case of a bad weather condition for climbing of the 6th day

Day 9 - climbing of Kazbek

  • breakfast
  • decamping
  • descent from the weather station to the Tsminda Sameba, 3-4 hours
  • repackaging, lunch break with local products in the settlement Kazbegi (ice cream, lawash, khachapuri)
  • moving to Tbilisi, 4-5 hours. The route passes the Georgian Military Highway via Cross Pass (2379 m). This pass was named "Cross" after making the sign of the cross for the pass in 1824. Pushkin and Lermontov have written about it. There is a famous ski resort Gudauri under the pass. There are souvenir shops along the road, where you can buy delicious churchkhela, knitted or lamb hat and socks.
  • Tbilisi. Visiting of the Tiflis hydrogen sulfide baths built on the natural hot sulfurous springs in the center of Tbilisi. The architecture of these buildings is incredible. They look similar to the buried giant pots, but the main impression comes after the immersion in hot hydrosulfide pool. Body and soul have a rest here.
  • walk the evening Tbilisi. There is an Old Town in the center of Tbilisi. There are narrow streets, 2-3 storey houses with galleries and wooden balconies. There is also a modern glass bridge across the river and square with dancing fountains not far from the Old Town.
  • optional dinner at a Georgian restaurant or cafe
  • leave the city, sleep in tents or stay in city and sleep in hostel (15 lari = 100 uah)

Day 10 - excursions in Tbilisi, Gori, Uplistsikhe

  • breakfast
  • walking in Tbilisi, we can lift in funicular, visit the botanical garden and fortress Narikala
  • moving in the region Gori - one of the oldest cities of Georgia, known primarily as the birthplace of Stalin (there is a museum of Stalin in the city). Also there is the ancient fortress Horistsyhe of XII c.
  • dinner
  • Uplistsikhe cave city is one of the first cities in Georgia carved in the rock on the river Kura. The town was founded in the late second - early first millennium BC. There were several ups and downs and the city was finally evicted in the XIX century. There were about 700 caves and cave structures in Uplistsikhe in the period of prosperity, but only 150 of them have survived until today.
  • supper

Day 11 - Shaori reservoir

  • breakfast
  • Shaori reservoir  is an alpine reservoir of the length about 7 km, on the height 1132 m. Here we can and swimming and try to catch the fish. In general this day we will go around by mountain serpentine Rachi-Lechhumi, will see Georgian villages and stop near the famous vine ragion Khvachkara.
  • dinner
  • breaking the camp in the region of the village Oni. Preparing of boats for the rafting, fitting of diving suit
  • supper, sleep

12

The area of rafting is highly dependnt on water level and preparation of participants. In the case of high water the rafting can be stopped and the area can be changed on the more simple

  • breakfast
  • for the beginning we will warm up on the simple area (1-2 km), and then we will pass the Mukhli canyon. At the entrance to the rapid there is a ridge of powerful barriers, wich depending on water have a look of high banks or "biting" barrels. The entrace will require the active coordinated work of all team. Next the canyon will continue about 1 km and the barriers difficulty will gradually fall. After finishing of the canyon Mukhli, the river some time will keep the peace, to show its character in S-shaped canyon near the village Tsesi. There are high rock banks there, and canyon sharply turns left.
  • lunch break 
  • moving to the Sharauli canyon, visiting of th famous vine village Khvanchkara
  • encamping, dinner, sleep

Day 13 - rafting on Rioni

  • breakfast, decamping
  • preparation for rafting
  • today is a day of continuous canyon with fantastic landscapes and interesting rapids. The Sharauli canyon fluently changes in canyon Makvena. There are rock banks, covered with dense forest, only somewhere, very high some village or road appears. The difficulty of rapids is 3-4 c.d. It means, that participant can be knocked by waterwave from his place on the raft to its middle, that raftc can be twisted in the barrel and there is some possibility accidentaly find himself out of raft. Of course, the instructor against the wishes of participants, will maximally avoid such situations.
  • lunch break
  • gathering, drying of equipment, moving to the area of the Prometheus cave
  • encamping, dinner, sleep

Day 14 - the Prometheus cave

  • breakfast, decamping
  • excursion to the Prometheus cave. This cave affects not only with the size of rooms and galleries, but also with an incredible amount of limestone formations (numerous stalactites, massive columns etc.) But multicolored perspective lighting provides the cave the greatest effect, which makes it possible to appreciate the greatness of underground beauty.
  • lunch break
  • moving to the see to Anaklia. It is a new modern Georgian resort where in 2014 the festival Kazantip was held. Here is the class alight beach with a shower columns, palms, and also cows and buffalo :).
  • encamping in the canyon area, dinner, sleep

Day 13 - back home

  • move to the Kutaisi Airport
  • take-off home 

Clothing and footwear:
Additional:
  1. Базовый набор альпинистского снаряжения
  2. Sleeping set (sleeping bag+sleeping pad)
  3. Backpack
  4. Water- and windproof gloves/mitten covers
  5. Gaiters
Question [uk]11
Ответ [uk] 111
Question [uk] 22
Ответ [uk] 22
avatar
Іра
September 2018

 

Півп’ятої ранку. Я в аеропорту Жуляни чекаю на рейс Київ-Кутаїсі. Це має бути вкрай насичена подорож – трекінг грузинським Кавказом, сходження на Казбек (5033 м) та сплав бурхливою річкою Ріоні, національні смаколики та грузинська гостинність. Їду з моїм улюбленим Турклубом Тернопіль.
Бачу купу хлопців з рюкзаками – напевно, це мої. Так і є.
Ще трохи – і ми вже відриваємося від такої своєї української землі.
Дев’ята ранку місцевого часу – гамарджоба, Сакартвело!В нас є час до другої, коли прилітає наш харків’янин – цілих 4 грузинські години. І ми їдемо в Кутаїсі, але не в центр міста, а на околицю – просто пройтися. І ось вона, славетна грузинська гостинність – просто запитали на вулиці, де б перекусити – і нас вже майже за ручку відводять в дуже затишне кафе, де ми з’їли наші перші невимовно смачні кебаби та хінкалі. Повертаємось до аеропорту.
Під’їжджає Сашко Рибаков (Кам’янець), керівник групи, і рушаємо бусом в далекий путь до селища Джута, що неподалік від самого Казбеку.
14.09
Ночівля в полі з видом на Казбек, і зранку починаємо сходження на перевал Чаухі. Маємо зробити за два дні кільце – перейти перевал Чаухі та повернутися іншим шляхом. Погода чудова, види чарівні – це дійсно великі гори. Не схожі на Крим чи Карпати. Ночуємо на перевалі на висоті 3200 м.Продовжуємо йти. Спуски, підйоми, спуски. Ввечері, вже по закінченню нашого трекінгу погода псується, починається злива. Дуже вчасно проходимо біля гірського притулку, певне побудованого на американські гроші, бо має назву US AID Hut. Дуже якісний дерев’яний будинок, душ, і навіть... сучасна пральна машинка.
А блискавки сяють немов феєрверки.Прийнявши крижаний душ на нашій гостинній базі, рушаємо в напрямку Казбегі. Перепаковуємося, попиваючи місцевий тархун. Їдемо бусом з села вгору до церкви Цмінда Самеба (Трініті Гергеті). Місцеві джигіти пропонують свої джипи-позашляховики, але ми їдемо своїм вірним бусом-спрінтером по суворому вибоїстому серпантину. Сашко демонструє просто дива водійської майстерності. Їдучі назустріч лендровери напевно в шоці від такої зухвалості.
Дивимося церкву, вона дійсно дуже красива. Набираємо водички та продовжуємо підйом. Під час підйому зустрічаємо іншу частину Турклубу – команду, яка мала зійти на Казбек перед нами. На жаль, погода не дозволила. В той час, коли ми дивилися феєрверки блискавок на території американської бази, вони всю ніч на висоті 4000 м тримали дуги наметів, щоб не поздувало.
За останні кільки днів сходжень не було. Прогнози також досить безнадійні – погода має стати задовільною для сходження через кілька днів. Такого запасу часу ми не маємо. З’явилася навіть пропозиція не брати мотузки та спорядження, а просто «потусити» на метеостанції. Бойовий дух трохи пригнічено, але нашої суворості вистачає, щоб підійматися з повним комплектом споряги.
Йдемо далі. До стоянки біля річки доходимо традиційно близько ночі. Але в цьому також щось є... Висота близько 3000 м, відчувається похолодання. Зігріває смачна вечеря, тепла компанія та фірмові анекдоти від Макса, вже ставши традицією за ці кілька днів.Зранку підходимо до льодовика під метеостанцією. Льодовик відносно відкритий, підйом у кішках. Такий досвід для мене перший, і перші кроки в кішках досить дивні – не зрозуміло, яку силу треба прикладати, щоб не з’їжджати по крутому схилу. Але через деякий час це стає досить не складно. Разом з нами підіймаються ще кілька груп, навіть грузинські військові.
Нарешті першій льодовик подолано, і ми підіймаємось до кольорової життєрадісної метеостанції. Погода навпаки не так радує – затягнуте небо, вітер, сніг. До вечора погода не покращується. Вночі пурга, сходження неможливе.
18.09
Наступного ранку все лишається так само. Робимо акліматизаційний вихід до невеличкої каплички на 3900 м, потім тренування підйомів з тріщин та спасробіт.
Вечір – хвилювання. Незрозуміло, чи вийде вночі почати сходження. Незрозуміло, що взагалі чекати від того Казбека.
19.09
І – друга ночі, підйом. А на небі-то зірки! Можна йти! Вітер трохи сильніший, ніж мав би бути, але спробу здійснити сходження не впускаємо. На нічній метеостанції рух, підготування, швидкий сніданок. Підіймаються ще дві групи.
Перша частина сходження темна, нічна – як уві сні. Дійшли до льодовика як раз на світанку. Мотузки, системи, карабіни, перевірки вузлів, кішки, знов перевірки, зв’язки. Нарешті, ми підіймаємось. Світанок серед дорослих гір величний та невимовно красивий. Довгий, втомлюючий підйом. Збивається дихання, через кожні 20 кроків хочеться зупинитися та просто дихати.
Нарешті перемичка, сідловина.
Останній ривок – вершина здається зовсім близько. Але останній підйом найкрутіший та найвиснажливіший. Подарунок від Казбека та Саакашвілі (який робив сходження пару тижнів тому) – в снігу вирублено щось схоже на сходинки, які дуже полегшують підйом.
І ось вона, вершина. Не віриться – шукаю продовження, як і до цього, має бути знов якійсь підйом. Але ні, це дійсно вершина!
Сонце, глибоке блакитне небо. Хмари нижче нас. Вершини сусідніх гір. Краса, яку важко з чимось порівняти.
Але час на красу лімітований – через близько 20 хвилин налітає вітер, все повністю затягується хмарами. Починаємо спуск. Ще зовсім трохи, і йдемо в суцільному молоці, видимість дуже погана. Але вниз вже не так важко.
Кілька годин спуску, і все, льодовик закінчується, ступаємо на справжню надійну землю. Досі не прийшло освідомлення, що ми дійсно піднялися.
Решта дня – радість, добро та спокій.
Чудовий вечір на кухні метеостанції.

Півп’ятої ранку. Я в аеропорту Жуляни чекаю на рейс Київ-Кутаїсі. Це має бути вкрай насичена подорож – трекінг грузинським Кавказом, сходження на Казбек (5033 м) та сплав бурхливою річкою Ріоні, національні смаколики та грузинська гостинність. Їду з моїм улюбленим Турклубом Тернопіль.Бачу купу хлопців з рюкзаками – напевно, це мої. Так і є.Ще трохи – і ми вже відриваємося від такої своєї української землі.
Дев’ята ранку місцевого часу – гамарджоба, Сакартвело!В нас є час до другої, коли прилітає наш харків’янин – цілих 4 грузинські години. І ми їдемо в Кутаїсі, але не в центр міста, а на околицю – просто пройтися. І ось вона, славетна грузинська гостинність – просто запитали на вулиці, де б перекусити – і нас вже майже за ручку відводять в дуже затишне кафе, де ми з’їли наші перші невимовно смачні кебаби та хінкалі. Повертаємось до аеропорту.Під’їжджає Сашко Рибаков (Кам’янець), керівник групи, і рушаємо бусом в далекий путь до селища Джута, що неподалік від самого Казбеку.
14.09Ночівля в полі з видом на Казбек, і зранку починаємо сходження на перевал Чаухі. Маємо зробити за два дні кільце – перейти перевал Чаухі та повернутися іншим шляхом. Погода чудова, види чарівні – це дійсно великі гори. Не схожі на Крим чи Карпати. Ночуємо на перевалі на висоті 3200 м.Продовжуємо йти. Спуски, підйоми, спуски. Ввечері, вже по закінченню нашого трекінгу погода псується, починається злива. Дуже вчасно проходимо біля гірського притулку, певне побудованого на американські гроші, бо має назву US AID Hut. Дуже якісний дерев’яний будинок, душ, і навіть... сучасна пральна машинка.А блискавки сяють немов феєрверки.Прийнявши крижаний душ на нашій гостинній базі, рушаємо в напрямку Казбегі. Перепаковуємося, попиваючи місцевий тархун. Їдемо бусом з села вгору до церкви Цмінда Самеба (Трініті Гергеті). Місцеві джигіти пропонують свої джипи-позашляховики, але ми їдемо своїм вірним бусом-спрінтером по суворому вибоїстому серпантину. Сашко демонструє просто дива водійської майстерності. Їдучі назустріч лендровери напевно в шоці від такої зухвалості.Дивимося церкву, вона дійсно дуже красива. Набираємо водички та продовжуємо підйом. Під час підйому зустрічаємо іншу частину Турклубу – команду, яка мала зійти на Казбек перед нами. На жаль, погода не дозволила. В той час, коли ми дивилися феєрверки блискавок на території американської бази, вони всю ніч на висоті 4000 м тримали дуги наметів, щоб не поздувало.За останні кільки днів сходжень не було. Прогнози також досить безнадійні – погода має стати задовільною для сходження через кілька днів. Такого запасу часу ми не маємо. З’явилася навіть пропозиція не брати мотузки та спорядження, а просто «потусити» на метеостанції. Бойовий дух трохи пригнічено, але нашої суворості вистачає, щоб підійматися з повним комплектом споряги.Йдемо далі. До стоянки біля річки доходимо традиційно близько ночі. Але в цьому також щось є... Висота близько 3000 м, відчувається похолодання. Зігріває смачна вечеря, тепла компанія та фірмові анекдоти від Макса, вже ставши традицією за ці кілька днів.Зранку підходимо до льодовика під метеостанцією. Льодовик відносно відкритий, підйом у кішках. Такий досвід для мене перший, і перші кроки в кішках досить дивні – не зрозуміло, яку силу треба прикладати, щоб не з’їжджати по крутому схилу. Але через деякий час це стає досить не складно. Разом з нами підіймаються ще кілька груп, навіть грузинські військові.Нарешті першій льодовик подолано, і ми підіймаємось до кольорової життєрадісної метеостанції. Погода навпаки не так радує – затягнуте небо, вітер, сніг. До вечора погода не покращується. Вночі пурга, сходження неможливе.
18.09Наступного ранку все лишається так само. Робимо акліматизаційний вихід до невеличкої каплички на 3900 м, потім тренування підйомів з тріщин та спасробіт.Вечір – хвилювання. Незрозуміло, чи вийде вночі почати сходження. Незрозуміло, що взагалі чекати від того Казбека.
19.09І – друга ночі, підйом. А на небі-то зірки! Можна йти! Вітер трохи сильніший, ніж мав би бути, але спробу здійснити сходження не впускаємо. На нічній метеостанції рух, підготування, швидкий сніданок. Підіймаються ще дві групи.Перша частина сходження темна, нічна – як уві сні. Дійшли до льодовика як раз на світанку. Мотузки, системи, карабіни, перевірки вузлів, кішки, знов перевірки, зв’язки. Нарешті, ми підіймаємось. Світанок серед дорослих гір величний та невимовно красивий. Довгий, втомлюючий підйом. Збивається дихання, через кожні 20 кроків хочеться зупинитися та просто дихати.Нарешті перемичка, сідловина.Останній ривок – вершина здається зовсім близько. Але останній підйом найкрутіший та найвиснажливіший. Подарунок від Казбека та Саакашвілі (який робив сходження пару тижнів тому) – в снігу вирублено щось схоже на сходинки, які дуже полегшують підйом.І ось вона, вершина. Не віриться – шукаю продовження, як і до цього, має бути знов якійсь підйом. Але ні, це дійсно вершина!Сонце, глибоке блакитне небо. Хмари нижче нас. Вершини сусідніх гір. Краса, яку важко з чимось порівняти.Але час на красу лімітований – через близько 20 хвилин налітає вітер, все повністю затягується хмарами. Починаємо спуск. Ще зовсім трохи, і йдемо в суцільному молоці, видимість дуже погана. Але вниз вже не так важко.Кілька годин спуску, і все, льодовик закінчується, ступаємо на справжню надійну землю. Досі не прийшло освідомлення, що ми дійсно піднялися.Решта дня – радість, добро та спокій.Чудовий вечір на кухні метеостанції.