EN
Schedule: Mon-Fri 9 am-6 pm

Враження від спелеоекскурсій в Млинках

Екскурсії в печеру Млинки

Екскурсії в печери: Млинки+Оптимістична

Новий рік в печерах

Печери Атлантида та Кристалічна

тур: Екскурсії в печеру Млинки: Шалені вихідні
дата: 29-30.03.2014

Коли пробуєш щось нове і незвичайне, завжди трошки страшно.
Налаштовувала я себе спочатку на дуже жорсткий екстрим - село, мінімум цивілізації, несмачні каші, постійна втома і бажання виспатися.
Але!
Все було зовсім не так. Все було весело, цікаво і позитивно.
Отже, по порядку. Спелеохата - милий будиночок, який одними своїми малюнками на фасаді налаштовує тебе на те, що відпочинок не може бути невдалим. Усередині все зовсім не погано і зовсім не страшно. Місця багато, простора кухня, душі з гарячою водою, телевізор. Що стосується спальні, то для мене це було незвично. Я ніколи раніше не бачила двоповерхових нар, на яких спокійно розмістилися 12 осіб, і спати в спальнику для мене було теж в новинку. З того, що не сподобалося - було твердо, що значною мірою відчувалося через крепатуру і забиті коліна. Але навіть для мене, звиклої до комфорту, це все було несуттєвою дрібницею в порівнянні з тим зарядом позитивних емоцій і вражень, який залишила після себе ця поїздка.
Їжа. Скажу чесно, годували дуже смачно! Особливо смачним видався перший обід! Після вилазки в печеру всі повернулися голодними. Не пригадую, щоб я коли-небудь бачила, як з такою швидкістю порожніла величезна каструля борщу. Борщ був божественним. Борщ з салом і з часником. За столом у дворі, на сонечку. Цей обід я буду пам'ятати довго.

Nellyl

тур: Екскурсії в печеру Млинки: Шалені вихідні
дата: 31.12-2.01.2014

Триденний новорічний тур передбачав чотири "спортивні" вилазки в дві різні печери, Млинки і Угринська, і ще один екскурсійний похід в печеру Вертеба. Якщо чесно, то після спортивних походеньок по важких маршрутах екскурсія у Вертебі була недоречною, багато хто відізвався, що така екскурсія була би кльовою навпаки - спочатку, щоб туристи звикли до печерного світу.
Сам новий рік в печерах - це щось нове, незвичне й незабутнє. Рекомендую всім, хто любить диковинки і цікавинки. Під землею світ зовсім інший. Якщо вибиратимете - йти в 0.00 в печеру чи не іти - сміливо ідіть, ви не пожалкуєте!
Окремо потрібно розповісти про відчуття, які переповнюють, коли та вилазиш із печери. Усередині ти був декілька годин без світла, без звичних тобі звуків навколишнього світу, а перед очима тільки кам'янисті устворення з вапном і гіпсом. А ще сідниці товариша, який повзе перед тобою. Це все, що ти бачиш і чуєш стільки часу. Коли ти вилазиш на поверхню, всі твої рецептори дуріють від кількості звуків, запахів і візуальних зображень, які мозок відмовляється сприймати. Яскраве світло б'є по очах. Рецептори носа відчувають запах снігу, запах гілки дерева, запах бруду під ногами. Вуха чують кожну пташку, струмочок, що тече за кілометр. Чути, як шелестить листя. Ці відчуття самі по собі варті того, щоб хоча б раз сходити в печеру


Екскурсії в печеру Млинки

07.11.2015

Сьомого листопада учасники проекту "Твоя країна" помандрували в спелеотур, що у Млинках. Млинки - гіпсова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована біля села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Загальна довжина печери 46 125 м. Екскурсія вдалася! Усі отримали незабутні емоції. Насправді, неможливо передати словами, що було з нами, коли доводилось пролазити через так званий "банан", що по-нашому означає вузька кругла щілина та "тунель". Це відчуття, коли ти бачиш куди поліз інструктор Віталік, і думаєш, як це можливо? Проте, робиш собі виклик і зважуєшся іти далі. І тут виникає азарт, коли ти розумієш, що все вийшло! Це нереально круто. Ця печера є одним з найкращих місць Тернопілля. Ми, як уже сформована дружня команда, вирішили, що організуємо поїздки у всі печери України. Ці "тунелі" варті уваги, безперечно.  

                                                                                                                                                                                                                       Всеукраїнський проект "Твоя країна"


 

31.12.2013

Перший спелеопохід в печеру ми здійснили 31 грудня 2013 року - виявляється, насправді, клаустрофобія відсутня, кажани - спокійні і врівноважені істоти, люди, які ідуть попереду і ззаду тебе - найдорожчі тобі люди у світі)))) Море позитиву, тонус у м'язах, веселі історії про загублених 10% туристів і нескінчені лабіринти гіпсових діамантових камінчиків навкруги)

Ольга Маленко


17-18.11.2013

Мені відпочинок дуже сподобався. Відкрила для себе нові враження та отримала море емоцій, завдяки дружній атмосфері яка панувала протягом цих незабутніх вихідних. Дякую за посвяту в спелеологи!

Надія


17-18.11.2013

На вихідних відпочивали у спелеохаті. Відгуки просто неймовірно хороші та приємні. Як круто після 3-ьох годинної екскурсії підземеллям прийти у теплу затишну хатину, сходити у гарячий душ, дивитись телевізор та слухати пісні під звук гітари. Одним словом весь вікенд відпочивали у компанії приємних людей. Хочеться кожні вихідні відпочивати таким чином і заряджатися позитивною енергією природи, людей та оточення. За все це можна подякувати Турклубу.

Марта


17-18.11.2013

Відпочивала там на вихідних) Море враженень))) Спелеохата вразила з першого погляду. Від вокзалу ми добиралися пішки і ідучи повз звичайні сільські хатинки не побачити її просто нереально)) Молодіжний дизайн, яскраві кольори - все як для туристів))) На рахунок проживання то умови гарні : добре облаштована кухня зі всім необхідним ( газова плита, холодильник, елктрочайник) , душ, туалет є мангал для шашличків, простора загальна кімната що одночасно і кухня, і їдальня, і зал відпочинку з великим плазмовим телевізором))) Сама екскурсія також дуже цікава, особисто я була здивована що витримала і пройшла це, хоч спочатку була налаштована досить скептично)) Але тепер впевнена , що побуваю там ще не раз і не два))) Все дуже дуже сподобалося))) Але що сподобалося найбільше - так це компанія. Просто чудові інструктори, майстри своєї справи які зробили відпочинок просто незабутнім))) Безліч жартів, приколів і сміху)) Дякую вам, без вас цей відпочинок був би зовсім не таким!!!)

Nastia


17-18.11.2013

Привіт! Провели 17-18 листопада в Спелеохаті. Час пролетів, як за півдня. Купа вражень! По перше, звичайно, сама мандрівка печерами. Відчуття незабутні, наперед чули чимало, але відчути все на собі - це зовсім інше. Спуск в печеру - реально можливість не те, що перевірити себе, а, скоріше, довести собі, що ти супер! Після подолання маршруту Центральним районом печера стає рідною. А коли вже пройшовся ("проповзся"))) на Схід чи Захід і подолав "удавку", "соковижималку", "фантазію", то реально починаєш собою пишатись)! Друге - це ті люди, які нас зустрічають в Спелеохаті. Від того моменту, коли ти входиш на подвір"я Спелеохати, ти вічуваєш, що знайшов собі цілу нову родину! Інструктори приємні в спілкуванні, і надзвичайно надійні в печері! Ну, і нарешті, сервіс. Тепло, чисто, охайно, все є під руками від горня і солі до гарячого чайника чи казана. Хочеш - замовляєш обід - "пальчики оближеш", хочеш - сам себе обслуговуєш. Гаряча вода в душі, теплі туалети, зручні лежаки, столова, відео-журнал, мангал, і постійне відчуття, що тобі тут раді, що тебе тут чекали! Це відчуття залишається надовго і примушує ще і ще раз повертатись до Спелеохати, бо кожного разу інструктори ведуть новими, незвіданими для тебе шляхами, і твоє серце знову завмирає перед кожною перешкодою і шалено калатає від захоплення собою після її подолання!) Дякую колективу Турклубу від себе і від імені більш ніж 100 моїх друзів і знайомих, які вже були в Спелеохаті протягом останього року! Технічний коледж ТНТУ взагалі тут прописався)!

Галина


17-18.11.2013

Дуже все сподобалось! Все гарно організовано, класні інструктора. Залишились тільки позитивні враження та емоції!!! Дякую за це Турклубу!!!

Саша


13-14.04.2013

Доброго дня!
Ми Вам дуже вдячні за чудовий відпочинок і екскурсію. Діти та дорослі у захваті. Все було на найвищому рівні: і печери, і ночівля у спальниках, і чай біля вогнища, і,навіть, погода! Особлива подяка кухару Галині за такі смачні борщ і плов, і Володимиру за розуміння та терпіння. Ви - чудові люди! Всього Вам найкращого та успіхів в усіх добрих справах!
З повагою!

Тетяна, Ганна, Ольга і група "невгамовних" з Вінниці


06-07.04.2013

В похід з Турклубом я відправилась вперше. До цього ходила з другими клубами в Крим і Карпати, так що в якійсь степені була починаючим туристом з невеликим досвідом.
Але печери, та ще й такі, як Млинки – це було для мене новинкою. Були сумніви, але все-таки вирішила спробувати.
І не розчарувалась… по-перше хотілося б відзначити відмінний сервіс в спелеохаті. Прекрасні умови проживання, наявність душу з гарячою водою, дуже смачне і ситне харчування. Все передбачено до найменших подробиць.
По-друге, чудову роботу інструктора Вови. Окреме йому дякую за почуття гумору, терпіння і створення особливої атмосфери. Повернувшись додому, зрозуміла, що пам’ятаю все, що він розказував (зазвичай інформація після екскурсій швидку забувається).
По-третє, безпосередньо сама печера. Слова це не передати. На фото також виходить не то. Потрібно побачити своїми очима. Ці ходи, блискучі стіни, похмурі коридори, кажанів і т.д.
Перша із призначених нам трьох екскурсій пройшла злегка напружено. Був період адаптації. На декілька хвилин мені стало недобре, і я подумала, що можливо краще вийти з печери і більше туди не повертатись, але потім все налагодилось. На другій вилазці було вже простіше і замість напруження виникла цікавість. А коли ми пішли в печеру втретє, то це було вже справжнє задоволення!!!!
Крім того, вибравшись на вихідні з Києва, я відчула дійсно український колорит, який так характерний для Тернопільської області. І це також можна записати в плюси до екскурсії.
Взагалі, рекомендую побувати в печері Млинки – як для екстремалі, так і для звичайних людей, що шукають нові відчуття і не банальний вид відпочинку!

Kateryna


02-03.02.2013

Хочу щиро подякувати всім, хто був причетний до організації нашого дводенного туру «печера млинки шалені вихідні». 
Мені було складно зважитися на цю подорож по декільком причинам. Причина перша – ця подорож декілька разів переносилася, відмінялася і мене вже друзі почали лякати знаками Долі «зверху». По друге, я вирішила податися до печер сама – без звичної команди товаришів. Та незважаючи на це все, обійшлося, а позитивні враження навіть перевищили мої сподівання.
В першу чергу хочу подякувати нашому інструктору Ігореві, який виводив нас із заплутаних печерних лабіринтів цілими і неушкодженими. Безперечно, для людини, яка не перший раз проходить печерами, ті маршрути, які подолала наша група, можуть здаватися майже дитячими, але для нас це були складні, для деяких навіть, так і не подолані перепони. 
Чого тільки варта дитяча розпора…емоції вона викликає далеко не дитячі.
Окремо хочу подякувати Ігореві за його дотепний гумор, анекдоти, які дуже часто піднімали бойовий запал групи і допомагали просуватися (радше проповзати) вперед.
Не можу обійти увагою і Марину, яка настільки смачно готувала, що звичні страви просто зміталися зі столу.
Щодо самих печер – це цікаве селф-випробування. По-перше, ти дивуєшся здатності свого тіла скластися в декілька разів, ти в шоці від власних м’язів, які розтягуються як у професійної танцівниці, щоб дотягтися до «сусіднього» камінця.

Читати далі

Наталя


28-29.07.2012

Хочу подякувати Турклубу за організацію туру в Млинки 28-29.07.2012, а також нашій маленькій компанії, за участь. Як завжди, все пройшло супер. Інструктор Вова провів дуже гарну екскурсію. Вимотував з нас всі сили, заводив нас в такі щілини, здавалося, там і миша не пролізе, але його чіткі вказівки, та моральна підтримка, допомогла пройти самим несміливим.
Галина Іванівна нас смачно годувала. Їжа дуже смачна, а компот…мммммм… смачно було!
До зустрічі в наступному турі!

 

DIO


16-17.06.2012

Дуже дякуємо за незабутню подорож у світ печер.
А ще дякуємо за щирість та гостинність нашим гідам-рятівникам та годувальникам Іллі та Марії.
Маю надію, що ми ще зустрінемось на рафтингу або в горах.

Рената+Сева


02-03.12.2011

Дякую за печерні вихідні! Ідея відвідати печеру «Млинки» не прийшла спонтанно.
Наша невелика компанія (в кількості 6 чоловік), вже вспіли побувати в Атлантиді. Вже вертаючись з Кам’янець-Подільського поставили собі задачу обов’язково побувати в Млинках. Всюди писали, що вона технічно складніша. От сааме «ця» складність нас туди притягувала. Хотілось не просто спробувати пройти складні ходи, розпори, а навчитись відчувати себе єдиним цілим з печерами, як говорить «Співати в один голос».
Через півмісяця, по асьці отримую повідомлення від Василя:
«Не хочеш поїхати в Млинки?», відповідь звичайно була: «Так».
Задаючи ен-ну кількість питань: коли, що як, з ким, розумію, що збирається їхати не маленька компанія людей, задаю питання:
«Скільки вільних місць», за декілька годин скинувши всю інформацію своїм друзям – всі вакантні місця були зайняті.
Дальше були  відлік днів, закупка білетів, читання інших звітів і величезна кількість розповідей від тих, хто там був! Думаю, кожен знає яке це відчуття, коли чекаєш чогось нового і цікавого…

Lidiyaaa


квітень 2011

«Боротьба за виживання», або вояж тернопільського ДемАльянсу до Млинків

Ідея «золотого мільярду», що стосується скорочення населення Землі, вже давно захопила наші схильні до розумних і не надто розумних ідей мізки… Але хочеш зробити добру справу – зроби її сам! Починати завжди треба із себе.
Тому Тернопільський осередок вирішив поїхати у Млинки, в край безкінечних печер, кажанів-кровопивць і бездушних інструкторів. Девізом поїздки було славетне дарвінівське «виживає найсильніший», а культурна програма будувалася за зразком «останнього героя». Ми активно агітували всіх своїх друзів із інших регіонів приєднатися до нас, однак здоровий глузд у них все ж переважив наші аргументи, і тому в Млинки поїхали лише всі свої, тернопільські. Перша партія – експериментальна, так би мовити.
Ну ось і усе. Речі зібрали. З друзями і батьками попрощались. Поцілували тих, кого любимо. Написали прощальні записки, а ті, хто володіє хоч якимось майном, ще і заповіти. Пора у путь. Заштовхалися у електричку, яка їде у перевантажений напрямок протягом 4 годин, але чомусь складається лише із трьох вагонів. Люблю свою країну за це. Дехто з нас сів на сидіння, а дехто комфортно влаштувався на підлозі у проході. Симпатична леді середніх літ облаяла нас спершу, бо ми попросили її пересісти у сусідній проліт, аби ми могли триматися разом, а потім кілька разів з насолодою обливала нас брудом за те, що ми сміємося, співаємо, розмовляємо і взагалі дихаємо… А й справді, подумала я, зараз така зіпсована молодь пішла.. Краще бути такими, як ось цей зразок старшого покоління…

Читати далі

Світланка


березень 2011

Я відкрив для себе абсолютно новий світ – підземний!..
До минулих вихідних я лише згадував розповіді учителя про тектонічні процеси, які відбувалися на Землі мільйони років тому, та наявність карстових печер у Тернопільскій області. Та от, нарешті, доля та Діма :), влаштували мені можливість на власні очі побачити всю велич і красу гіпсових тунелів, незліченної кількості кристалів різної форми, розміру, кольору, сталагміти та сталактити, підземні джерела, кажани, зрештою, відчути “на власній шкірі”, що таке суцільна темрява, замкнутий простір, відчути свою безпорадність у зовсім незвичній ситуації... Я відкрив для себе абсолютно новий світ – підземний!.. 
Екскурсії
Ми відвідали печери тричі. Кожна з екскурсій тривала близько трьох годин і була по своєму цікава та насичена новими перешкодами. Було по-різному: незручно, низько, жарко, тяжко, іноді боляче, спрагло... Але почуття гумору ніколи нас не полишало, і ми залюбки долали всі труднощі. Зрештою, всі залишилися цілими і задоволеними від побаченого. Думаю, кожен хоч трохи відчув на собі труднощі, з якими зустрічаються спелеологи, зміг оцінити власні сили і можливості, а це в сучасному світі дуже важливо!

Читати далі

a.yarmoshuk


12-13.03.2011

Ми приїжджали на екскурсію 12 березня. Цілком погоджуюсь із Андрієм: після екскурсій у печері Млинки враження залишилися незабутні.
Перебування у спелеохаті
У спелеохаті нас зустріли інструктори Андрій та Володимир. Хата виявилась сучасно, обладнана усім необхідним для повноцінного відпочинку після подорожів нелегкими маршрутами Млинки. 
Годували дуже добре, їжа смачна та поживна, можна було брати доданки, голодним ніхто не залишився)). За це окрема подяка Андрієві, який проявив неабиякі кулінарні здібності.
Печери
Перед тим, як заглибитися у лабіринти печери, проходимо інструктаж з техніки безпеки, даємо змогу очам звикнути до темряви, залишаємо теплий одяг - і вперед!
Пересування у печері вимагає постійної напруги та уважності. Стараєшся йти обережно, аби не вдаритися де-небудь головою, на щастя ліхтарик має подвійну функцію - не дає битися лобом )) Відразу стає жарко, незважаючи на низьку температуру. 
Мабуть найважчі елементи маршруту - це розпори. Перша - учбова розпора - була досить проста, інші більш складні та важкі, місцями - слизькі, вони вимагали концентрації сил та уваги.

Читати далі

Olexiy.Nko


18-19.12.2010

Знайомство нашої групи з печерою-лабіринтом в Млинках почалось досить приземлено. А саме - з хазяйнування в спелеохаті.
Перед першою екскурсією влаштували урочите групове приміряння комбінезонів.
Мені пощастило вдягнути комбінезон з наколінниками. В печерах - це велика перевага, бо частіше всього забиваються якраз коліна і лікті. Та не будемо зараз про це.
Наш перший вихід на екскурсію до печер був досить оптимістичним. Проте ніхто не був готовий до здивувань та сюрпризів...
Знайомство з гіпсовими монументами почалось з каменю Слимак, котрий (як повідомляють перевірені джерела) завдячує своєю гладкою поверхнею комбінезонам туристів.
Наступним пунктом просування Центральним районом печери був Столовий камінь.
Перекус ми вирішили тут не влаштовувати з естетичних переконань. Нам він знадобився просто як стіл для карти, що вирішувала наш подальший маршрут... Хоча насправді все залежало від провідника з милим прізвиськом Слоник.

Читати далі

Janeshen


20-21.11.2010

Доброго дня, Вам! 
Вас турбує група, яка відвідала печеру Млинки 20-21 листопада =) і ії ідейний керівник Андрій.
Тих слів подяки, які вся група хоче Вам висловити, мабуть ще не вигадали, тому просто скажемо ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!
Маємо з чим порівняти, і знаєте, вражає Все - починаючи від того моменту як Ми почали спілкування стосовно дати і умов приїзду, до власне побутових умов. Ми впевнились в тому, що Україна таки Європейська країна і дивне для нас буржуйське слово "сервіс" - не пустий звук.
Ми з Вами точно не прощаемось, тому ДО ЗУСТРІЧІ! (маємо надію зібратись на рафтинг, як мінімум =)
З повагою,

Андрій і ще 13 чоловік 


20-21.11.2010

Соромно признатися, але раніше ні я, ні мої друзі не чули про печеру Млинки. Тому, коли знайомий з Києва порадив там побувати, то довірилися його смаку і вирішили приїхати. Ми декілька раз відвідували кримські обладнані печери, приблизно таких екскурсій і чекали в Млинках. Але Млинки нас приємно вразили! Настільки цікавими і захоплюючими були прогулянки лабіринтами, різномантними ходами та залами, що ми навіть не помічали як швидко проходила 3-х годинна екскурсія. Найбільше нашим сподобались ходи "Роддом", "Романтика" та "Ушба". 
Велика вдячність нашим інструкторам Андрію та Іллі за те, що кожного разу все таки виводили нас з-під землі:) (бо дехто з нас боявся повторити долю парапсихолога)).
Окрема вдячність клубу за створення комфортних умов в Нашій Спелеохаті. Деякі побажання висловили в книзі відгуків.
Залишились ще непройдені нами ходи, тому обов'язково приїдемо ще!:)
Ще раз велике ДЯКУЮ від нашої групи!!!

Ірина 


30-31.10.2010

Бажаємо відобразити тут всі на відчуття від вражень, які подарувала нам славна команда Турклубу.
Ми ніяк не зможемо прийти в себе від удара позитиву, отриманого від спелео-туру в печерах! Нашій подяці немає границь!
Дивовижним було ВСЕ!
Полум’яна зустріч з інструктором Олександром раннім ранком (5:30) з поїзда, зі словами «Олександра? За мною!!!» приводить нас до свого комфортабельного супер-бусика. Так ми і попали в теплі і  турботливі руки цих людей приємної зовнішності ;)
По дорозі слухали маленький екскурс «де ми?» і «що тут робимо?». Інструктор Олександр розказував нам багато всього цікавого і пізнавального про місто Чортків і спелеотуризм в нього (ну майже).

Читати далі

SurfyK

осінь 2010

Добрий день))
Ми як раз в процесі збирання фотографій з різних фотоапаратів) Обов’язково поділимось і всім розрекламуємо! Дехто з наших ось вже в грудні збираються справитись із Зондером)) наша Дрім-Тім))
Враження найчудовіші! І умови, і організація, і провідники, і все-все! Велике Вам дякую за такі вихідні! Відпочили на ура)) хтось із ваших казав, що ви збираєтесь ставили столи тенісні і ще щось додатково, це прекрасна ідея, ми – тільки «за»))
До зв’язку,
Катя

08-09.05.2010

Тільки зловила себе на думці, що з нашої поїздки в печери минуло майже 2 роки:)
Давно ми планували поїхати в печери, власне саме так і вийшли на Турклуб. Враховуючи побажання моєї групи, прийшлось коригувати план поїздки і відмовитись від 3 спелеоекскурсії. Дуже приємно, що представники Турклубу пішли нам назустріч і надали допомогу не тільки у виборі готелю, а й з транспортом.
Погода в травні була чудова й ентузіазму в нас вистачало:) Нам видали спорядження і подались ми в пошуках пригод. Мабуть для більшості з нас це був новий досвід і нові враження. Ви ніколи не зможете зрозуміти, що відчуває людина в печері, коли навколо темрява, а випростатись на весь зріст можна тільки через 5 метрів. Ми і зараз частенько згадуємо про "розкарячку", і "лампочку", і кумедні ситуації, що там виникли. Проте і нічого страшного там не було. Велика вдячність нашому інструктору Тані, яка будучи тендітною дівчиною, змогла страхувати навіть 100-кг чоловіка. 
Якщо хтось має вдома наколінники та налокітники - без сумніву беріть їх з собою, бо ми цей момент трохи упустили, то мали трохи синячків:) Але це зовсім не попсувало вражень.
Вийшли з печер втомлені і задоволені. Після цього повернулись до готелю "Гетьман" в місті Чортків. Непоганий готельчик з чудовою кухнею (і за київськими мірками дуже не дорогою). Працівники готелю без проблем можуть викликати таксі, яке обійшлось нам аж в 12 грн (одна машинка від готелю до вокзалу). 
Встигли ми відвідати і Джуринський водоспад і руїни замку. На превеликий жаль, сам Чортків не встигли нормально дослідити, тому дуже скоро хочемо заповними цю прогалину новою поїздкою як і до міста Чортків, так і в печери.

 

Anastasiyka


жовтень 2009

Всі учасники дуже задоволені. Дякуєм за організацію, і Андрію, Ігорю за екскурсії.
Дуже класна спелеохатина. Супер. Перший раз так. Все, що потрібно, ніякого хламу, чисто, і дірки в голові ніхто не робить.
Хлопці нам детально розказали про Чортків, так, що вдалося гарно відсвяткувати ДН дитини в ресторанчику і приємно погуляти.
Буду всім рекомендувати.
Юлія

26-27 вересня 2009

Хочу подякувати, була реально класна екскурсія і відпочинок! Все гарно організовано, а Тані особлива подяка - вона чудовий інструктор, а Андрію ще спасибі за екскурсію по Чорткову. Загалом враження і емоції неймовірно позитивні і зашкалюють) синячками хвастаємось як трофеями))

Людмила Дашевська


05-06 вересня 2009

Чудово, дуже сподобалося)) Такий класний атракціон для дорослих. Обов'язково поїдемо ще. По дорозі до Києва так міцно спали в поїзді, що бідний провідник не міг нас добудитися. Ми почали збиратися тільки коли поїзд вже відтягнули в депо. Довелось по шпалах потім повертатися в місто )))

Олена


14-15 березня 2009

Ідея відвідати печеру Млинки виникла більш, ніж спонтанно. Підігріваючись ностальгічними спогадами 2-х річної давності (я з Женею вже були тут), звернулись до друзів з Турклубу, замовили тур і купили білети. Через декілька днів ми вже задоволені тим, що найближчі вихідні проведемо поза цивілізацією, їдемо в Чортків.
Виходячи темним ранком з поїзда, зрозуміли, що здзвонюватись з водієм немає необхідності – анонсована біла Івеко легко знайшлась на величезній паркові перед вокзалом Чорткова. Півгодини їзди і ми вже в СпелеоХаті.
Тут нас зустрічали турклубівці.
Що зразу сподобалось, це те, що в спальній кімнаті було не просто тепло, а реально жарко! Тому, якщо кого відвідують сумніви на рахунок відвідування печер зимою – відкидайте їх! Топлять в СпелеоХаті на совість – за це окреме дякую!
Трохи більше години на розгрузку речей, сніданок, прихід в себе і зразу готуємось до виходу в печеру. Битва між собою за гламурні комбінезони і «фантастична п’ятірка і воротар” готова до підкорення печери. 

Читати далі


Тьома

14-15.02.2009

Якщо ти із тих, хто бажає активного відпочинку, гострих вражень та просто провести гарно час в компанії дуже гарних людей, тоді тобі просто необхідно поїхати до печери Млинки, що на Тернопільщині с. Залісся. Одного дня мені просто пощастило дізнатися, що збирається туди група для спелеопрограми. І я, недовго думаючи, залюбки приєдналася до неї. Поїздка відбулася з 13 по 16 лютого 2009 року. Витратила я не багато (розраховували взагалі по 400 грн. на людину). Їхали потягом: в п’ятницю в вечорі виїжджали, в суботу в ранці були в Тернополі, далі електропоїздом до с. Залісся, назад в неділю в вечорі сідали на потяг в Чорткові, в понеділок вранці були вже в Києві. Дорогою ще був час (пару годин) на короткі оглядові екскурсії по містах Тернопіль і Чортків – дуже гарні місця, є що побачити))). Зі спорядження було тільки рюкзак, спальник, коремат, налобний ліхтарик, додаткові батарейки для нього, взуття для печери – кросівки, спортивні штани, гольф, наколінники, шапка для печери, перчатки одноразові тощо. Комбінезон для того, щоб заляпатись в печері глиною та повзати на колінах)))))), давали в оренду. 
Розкажу, чим так заохочує печера Млинки. Назва походить від того, що єдиний вхід знаходиться біля річки Млинка. Загальна довжина печери становить приблизно 37 км (в майбутньому до п‘ятидесятиріччя відкриття печери, довжина становитиме 50 км). Температура завжди там становить +9 + 10 градусів (перевіряли особисто термометром). Печера цікавить кристалами та масивними друзами пластичного гіпсу, сталактитами, сталагмітами, «кам’яними хвилями» тощо. 

Читати далі

Аня

 

 

Екскурсії в печери: Млинки+Оптимістична

18-19.02.2012 

Ми не вперше в печерах, навіть не вперше в Млинках. Але повернулись сюди як до добре знайомого місця, майже як додому :) Так, з Млинками пов'язані тільки гарні спогади та позитивні емоції. Дуже важливо, щоб після подорожі залишався тільки позитив, адже це надихає на нові поїздки, мандрівки, а інколи навіть (як у нас) буває захочеться повернутись туди де вже були, в ті місця які згадуєш переглядаючи старі фото, та спілкуючись зі старими друзями.
Взимку місць, куди поїхати відпочити (активно, мабуть правильніше сказати "втомитись" :)) не так і багато. Звичайно - є інші країни, в яких сонце, море, гори і т.д. цілий рік. Але коли є обмеження в часі, коштах або просто хочеться подивитись свою країну, а на вулиці сніг та мороз - вибір значно вужчий, ніж літом. Якщо Ви не такий завзятий лижник, і не в захваті від ночівлі при мінус 20 в наметі (а може це все Вам вже набридло) можете здійснити мандрівку в Підземний Світ України і вдруге Вас не треба буде переконувати - Ви захочете самі.
Турклуб наразі пропонує екскурсії кількома печерами. Всі вони різні, і на мою думку, кожна заслуговує на те, щоб її відвідати принаймні один раз. Але хочу зупинитись докладніше на Млинках. Тут засумувати не вийде ні у кого. Печера пронизана безліччю маршрутів абсолютно різного рівня складності та цікавості. Випробувати себе тут зможуть і спортсмени і діти і їх батьки, ба - навіть їх бабусі з дідусями! Спритні та дотепні інструктори Турклубу знайдуть для групи і оптимальний маршрут, і інформаційне навантаження. Задоволені залишаються всі. Кілька синців та гуль не дадуть Вам забути подорож ще декілька днів, а хто захоче мати більш суттєву згадку про підземну країну - вибір "печерних" сувенірів нікого не залишить байдужим.
Спеціальний туристичний притулок "Спелеохата" - дозволить Вам відновити свої сили між підземними експедиціями з допомогою поживних сніданків-обідів-вечер та міцного сну. Тут тепло та комфортно взимку, а також багато цікавинок, фотографій та експонатів, що перетворює Спалеохату на справжній музей.
І на останок, для знайомства з підземним світом нашої країни та спелеологією варто обирати Турклуб, через добру організацію відпочинку та відповідальне ставлення до клієнтів.
Вдалих подорожей!

Svins 


18-19.02.2012

Сьогодні, передивляючись наші фотографії з печер, я ще раз ніби побувала там!!! Незабутні враження від безлічі темних лабіринтів печери Млинки, від візерунків пластинчастого гіпсу на стелях та стінах, від дивовижних, незабутніх, великих і маленьких кришталиків, які ніби ростуть зі стін.
Щоразу, повертаючись туди, можна відкрити для себе щось новеньке. Навіть не звертаючи уваги на багатенну кількість синців, подряпин та ссадин, все одно мене ніби тягне повернутись туди, де гарантованно отримую безліч емоцій та гарний настрій!!! В непроглядній темряві, з маленьким ліхтариком на чолі, потрібно повзти, лізти на животі, на спині, пролазити через маленькі щілинки головою, або, навіть ногами вперед, коли навіть і уявити не можеш де твої ніжки зявляться наступного разу, чи то повиснуть над проваллям, чи може вступлять у воду...
В печері забуваєш про все, просто насолоджуєшся кожним кроком, кожним рухом, кожним подихом і дотиком!!!
Дотепні та розумні інструктори роблять перебування під землею цікавим, веселим, пізнавальним.
Печера Оптимістична запам’яталась своїми розмірами, довгі коридори, великі зали, ти, то просуваєшся між щілинками у весь зріст, то повзеш хто знає скільки на колінцях. Там я вперше побачила чорні кришталики, насолодилась смаком холодної печерної води.
Це було незабутньо!!! За два дні я отримала масу задоволення!!!
Заради таких моментів варто Жити!!!

fly_lion

 

 

Новий рік в печерах

Новий рік 2014

Трьохденний новорічний тур передбачав чотири "спортивні" вилазки в дві різні печери, Млинки і Угринська, і ще один екскурсійний похід в печеру Вертеба. Якщо чесно, то після спортивних походеньок по важким маршрутам, екскурсія у Вертебі була недоречною, багато хто відізвався, що така екскурсія була би кльовою навпаки спочатку, щоб туристи звикли до печерного світу. 
Сам новий рік в печерах - це щось нове, незвичне й незабутнє. Рекомендую всім, хто любить диковинки і цікавинки. Під землею світ зовсім інший. Якщо вибиратимете - йти в 0.00 в печеру чи не іти - сміливо ідіть, ви не пожалкуєте! 
Окремо потрібно розповісти про відчуття, які переповнюють, коли та вилазиш із печери. Усередині ти був декілька годин без світла, без звичних тобі звуків навколишнього світу, а перед очима тільки кам'янисті устворення з вапном і гіпсом. А ще сідниці товариша, який повзе перед тобою. Це все, що ти бачиш і чуєш стільки часу. Коли ти вилазиш на поверхню, всі твої рецептори дуріють від кількості звуків, запахів і візуальних зображень, які мозок відмовляється сприймати. Яскраве світло б'є по очах. Рецептори носа відчувають запах снігу, запах гілки дерева, запах бруду під ногами. Вуха чують кожну пташку, струмочок, що тече за кілометр. Чути, як шелестить листя. Ці відчуття самі по собі варті того, щоб хоча б раз сходити в печеру.
Декілька слів про самі печери:
В Млинках круто! Важкі ходи, вузькі щілини, повзучки, шкуродери - все, чого душа забажає. Гарно, казково, незабутньо. 

Читати далі

Irishka


 

31.12.2013-03.01.2014

Люди, мені все дуже сподобалось, велике дякую, що Ви є!! Веселий і кмітливий інструктор ВовА, який робив наші походи в печеру незабутніми. Окреме дякую нашим кухарям за смачну, здорову їжу! Саме головне, зібралась класна компанія, було тепло і весело! Дякую Вам, дай вам Боже здоров'я!

Олена Туманова


31.12.2013-03.01.2014

Все чудово. Тепло, чисто, смачно, весело. Раніше їздив в другу спелеохату - теперь тільки сюди! Та й інші тури зацікавили: сплави, походи. Всім учасникам велике дякую і удачі.

Pavel V


Новий рік 2011

Ми довго думали, де б зустріти Новий рік так, щоб запам'яталось. І незадовго до НР надумали їхати у Млинки, але квитків на поїзд уже не було. Як же я зраділа, коли менеджер мені відповіла, що Турклуб замовив бус із Києва і залишилося 3 вільних місця. А нам як раз і потрібно було 3! 
І ось ми уже сидимо у бусі і чекаємо від'їзду. Чекати нам довелося 1,5 години: якась пара затрималася. Вночі ми зрозуміли, що забули квитки на поїзд в зворотній бік. Але я була чомусь впевнена (я вже не вперше активно відпочиваю з Турклубом), що ситуація якось розрулиться. Як же я зраділа, коли нас зустрів Андрій ЖАР, інструктор, з яким я уже тричі "ходила" по печерам, і відразу почала жалітися, що ми забули квитки. Звичайно ж, Андрій нам допоміг і зустрів наші квитки о пів-на-шосту ранку. Андрію, дуже тобі дякую!
31 грудня ми здійснили два виходи у печеру Млинки і під час другого виходу зустріли в печері Новий рік. 

Читати далі

 

Andragora


Новий рік 2011

Цей Новий рік я захотів провести по-новому, а точніше - в печерах. Все відбувалося в Тернопільській області в печері Млинки. 31-го грудня я приїхав зранку на поїзді в м. Чортків. Звідти мене і ще декількох туристів, які їхали теж в цю печеру, забрала машина від туристичної організації. Доїхавши до села, нас розмістили в так званій спелеохаті. Після цього був смачний сніданок, приготований нашим інструктором і о 9-ій годині ми відправилися на першу екскурсію. 
В нашій команді була моя знайома і дві пари з Києва та Сімферополя. 
Друга група туристів була більшою і йшла іншим маршрутом. Відчуття в печері були цікаві. Такої темряви і такої тиші я ніде не відчував. Ця печера не відбиває звуків і через пари поворотів тебе вже точно чути не буде. 
Вся екскурсія супроводжувалася квестом. У першому завданні у нас відбиралися ліхтарики і роздавали маленькі свічки. З ними нам треба було проповзти, пролізти, прокарябкатись до певного місця і хоча б одна з свічок повинна горіти. 
Другим завданням було пронести в пластмасових стаканчиках воду в повній темряві, йдучи майже на колінах. Було дуже цікаво нащупувати прохід і намагатися не провалитися кудись, правда ніякої небезпеки і не було.
Одним з самих цікавих завдань було направити промінь лазера за допомогою дзеркалець на пляшку з водою, яка знаходилась за два повороти від ліхтарика. 
Сама екскурсія відбувалася з цікавими та смішними розповідями нашого інструктора. 
Нам показували камінь «Африка», «Летюча миша», «Лавка», яка мала дві вм’ятини для сідниць і є легенда, що коли камінь знайде свого спелеолога, то станеться диво! Були розповіді про ридаючі групи, які доводилося вести інструктору, про експерименти, які проводилися в печері.
Екскурсія повинна була закінчитися настанням Нового року, але ми не встигли вийти з печери, і шампанське було розпито на пів шляху до виходу. Всі ми дружно прорахували секунди і запалили один бенгальський вогник. 
В нас був персональний дід мороз-спелеолог. Це добавило святкового настрою. 
В кінці екскурсії мені запропонували пролізти через щілину «Банан», в яку я ледве пролазив. Вирішив спробувати і відчув, що це означає народжуватися. В кінці просто доводилося видихати повітря, бо не було як пролізти. Але операція пройшла вдало. 
Після виходу з печер ми запустили салют і відправилися до спелеохати спати, оскільки на святкування вже не було сил.

Olexandr

 

 

Печери Атлантида та Кристалічна

весна 2009

Хоча пройшло вже чимало часу, але хочу подякувати за екскурсію. Хоча нашу компанію і розділили на "Сильних" та "Розумних" (і я потрапила до "Розумних", а дуже хотілося до "Сильних"), але було пізнавально. Вперше мене посвятили в спелеологи, хоча раніше уже бувала в Млинках
До речі, Ромашка, наш гід, "знущався" над нами як тільки міг. Геге. 
Печери дійсно різні. Наявність в Кристалічній саблевидного гіпсу (правильно я кажу?) вражає. Антлатида десь на 80 відсотків кристалізована, в ній наявні геліктіти.

Andragora