Козацькі битви між Купчинцями і Денисовим

Однією з найяскравіших сторінок, вписаних золотими літерами в історію України середини XVII століття, була народно-визвольна війна українського народу під проводом видатного державного діяча й полководця Богдана Хмельницького в 1648-1656 роках.
Як стверджують історичні джерела, місто Тернопіль під час Хмельниччини не вирізнялося нічим особливим, але неподалік - під Збаражем і Зборовом - точилися великі й важкі битви. Бої між козаками і поляками відбувалися і поблизу Купчинців та Денисова біля ріки Стрипи.
Один з них мав місце 30 липня 1650 року під Купчинцями. Битву проти польських військ очолював полковник Іван Богун. Легенда розповідає, що до козацького війська тоді приєднався численний повстанський кінний загін ватажка Данила із Купчинців, який добре знав розташування військ противника. Тоді вояки Івана Богуна розбили вщент польські війська гетьмана Мартина Калиновського.
Б. Хмельницький ставив завдання повного розгрому Польщі. Він мав намір знищити королівське військо навесні 1651 року в західних регіонах України, а також перенести війну вглиб Польщі. Гетьман так звертався до славного запорізького війська: "Або загину і все запорізьке військо пропаде, або з вами, братією моєю, буду за Віслою". Ці слова взяті із зізнання канівського сотника Б. Шебельниченка, який 12 травня 1651 року був захоплений в Денисові у польський полон. Український гетьман задумав не допустити з'єднання військ Потоцького і Калиновського з королівськими. Осаула Демка Лисівця, він послав з полковниками Филоном Джалалієм і Семеном Савичем 40 тис. козаків, а сам пішов на Тернопіль з 80 тисячами. Але М. Потоцький довідався від молдавського господаря про похід Б. Хмельницького і 7 травня 1651 року вийшов з Кам'янця, щоб якнайшвидше з'єднатися з королівськими військами.
9 травня перейшли містечко Пробіжну (нині Чортківський район), а 10 травня переправилися з великими труднощами через ріку Серет біля Янова (село Теребовлянщини) і тут чекали на військо Хмельницького. Але воно не з'являлося. Послані гетьманом Б. Хмельницьким полки до Кам'янця не застали вже там польського війська. Тому Джалалій зупинився під Кам'янцем і здобув його, а Демко із Савичем рушили швидко за Потоцьким і Калиновським і наздогнали їх 12 травня біля Купчинців.
Поляки поспішно переправлялися через Стрипу з Купчинців на денисівський берег, бо на них вже налягали козаки з татарами (на той час їх спільниками). Але польський гетьман наказав своїм військам не вступати в бій з козаками. Ось що писав польський мемуарист Станіслав Освєнцім з цього приводу: "Но коли козаки почали налягати густою масою, декотрі хоругви по мимо наказу гетьмана кинулися на них, другі ж одразу відрізали їх від лісу, вони були притиснені до ріки і тут їх, багато побито і потоплено. Кілька татарів і козаків було взято в полон, у тім числі Нечитаймурза із знатної родини Мурз лаврських і канівський, сотник Шебельниченко, що займав перше місце полковника. Зігнавши їх таким чином з поля, військо наше простояло цілу ніч у строю під сильним і холодним дощем». У цьому бою загинуло чимало поляків,зокрема начальник піхоти і обозу Бутлєр та багато українських козаків та їх спільників - татар. За історичними легендами, в цій битві пропало 300 козаків.
Між Купчинцями і Денисовом було у визвольну війну Б. Хмельницького кілька битв, бо Стрипа відігравала своєрідну роль фортифікації зі своїм природним положенням. Та і в Купчинцях був добротний замок, з якого підземні ходи йшли аж на Денисів. Це потребує сумлінних досліджень у майбутньому. Кажуть, що на денисівських полях було дві козацькі могили. Залишилась тепер одна - мабуть, з битви 12 травня 1651 року.
Напевно, з часів визвольної війни гетьмана Б. Хмельницького на денисівському полі над Стрипою в сторону Плотичі збереглася назва "Козацький клин", бо козаки проти поляків йшли у бій так званим клином. А в Купчинцях над Стрипою в бік Плотичі й Городища є поле, яке носить назву "Козацька долина".

Володимир ХОМА