М'який кейвінг, або Спелеологія з мінімальною шкодою

Поводьтеся спокійно й не мчіть у печері, ходіть маленькими групами.
Не хапайтеся за напливи, нічого не забруднюйте.
Серед напливів завжди перевіряйте, куди ставите ногу чи кладете руку.
Доглядайте за товаришами!
Рухайтесь одним шляхом, один за одним.
Не залишайте ніяких написів або міток.
Не турбуйте підземних жителів (кажанів й ін.).
Забирайте все сміття із собою, навіть якщо це не ваше сміття.
З розумінням і повагою ставтеся до встановлених огороджень.

"Карбідний" кодекс поведінки спелеолога

Спелеолог, що піклується про схоронність печери, ніколи не користується карбідним світлом у печерах з "цікавинками" (навіть якщо вони великого розміру).
У карбідного світла дві основні переваги: тривале автономне використання й джерело тепла.
Користуйтеся ним тоді, коли це дійсно необхідно: експедиції у віддалені райони, тривале перебування в печері, холодні печери.
Попіклуйтесь про наявність пластикових пакетів для утилізації відпрацьованого карбіду.
Ніколи не витрушуйте карбід на підлогу печери.
Завжди виносьте відпрацьований карбід з печери.
Герметично запаковуйте його (у мішок або в авто-мото камеру).
Заміняйте форсунку, щойно полум'я перестало горіти у вигляді подвійного хвоста (стосується форсунок із пласким полум'ям).

Графік напівкількісної оцінки шкоди, заподіюваного печерам відвідувачами

за якийсь умовний час, рівний приблизно 12 місяцям або рокам

Першопроходження й топозйомка спричиняють близько 5 % руйнування підземного середовища.
Регульований (за спеціальними дозволами) доступ - до 20 %
Вільний доступ у складні печери - до 50 %
Вільний доступ у прості печери - до 100 %.