Pip-Ivan Chornohirsky mount 2 028 m

Гора, цікава як з точки зору пішохідного туризму, так і як атракційний об’єкт, адже на її вершині стоїть найвисокогірніша українська споруда — величезна кам’яна обсерваторія. А ще вона вражає своєю висотою та пейзажами.

Популярні маршрути до Попа-Івана пролягають озером Марічейка, через полонину Гропа та схилами Вухатого каменю. З Попа-Івана починається Чорногірський хребет, що зібрав всі двотисячники України — Говерлу (2 061 м), Бребенескул (2 035 м), Піп-Іван Чорногірський (2 028 м), Петрос (2 020 м), Гутин Томнатик (2 016 м) та Ребра (2 001 м).

Найменування гори

Піп-Іваном цю гору почали називати десь з середини ХХ ст.: в тему сакральності гори для місцевих жителів, назву трактували як “був собі священик Іван, що водив людей на Івана Купала на вершину молитися”. Насправді ж назва походить не від людини, а від стихії: коректніше було б казати Попіван з наголосом на другому складі, бо вітри на цій вершині “попівають”, тобто дують часто.

Ще одна назва гори — Чорна Гора, яку туристи-новачки примудряються плутати з Чорногорою — гірським масивом, до якого належить ця вершина. Чому гора “Чорна”? За одною з легенд, славетний ватажок опришків Олекса Довбуш тут убив “чорну біду” — чорта. Через це й скелі на Піп-Івані почорніли

Взимку обсерваторія вкривається снігом і льодом, тому вона називається  «Білий Cлон». Здалеку вона нагадує силует великої тварини. І попри те, що наукові дослідження тут уже не проводяться, її загадковий вигляд все одно приваблює багато туристів.

Коли краще здійснити підйом на гору Піп Іван Чорногірський?

Гора Піп-Іван ще унікальна тим, що сходити на неї  можна декількома шляхами. Існує короткий маршрут,  інший – довгий, та – складний, але всі вони по-своєму цікаві. Відстань коливається від 10 до 13 км. В залежності  від маршруту сходження займатиме різний час. У холодну пору краще йти простішим, але довшим шляхом через полонини. А в теплу – можна піднятися крутими схилами, вершинами та лісами. З кожним десятком метрів підйому вгору з-за горизонту випливають мальовничі пейзажі.

Найкращим періодом для сходження на гору буде середина або кінець літа. У жаркий період дощів набагато менше, Зимова краса Чорногірського хребта не менш приваблива. І «Білий Слон» постає у своєму пишному вигляді.