UK
Розклад: Пн-Пт 9 - 18

Торкнутись руками архейської ери

Геологічною основою, своєрідним «фундаментом» території, де протікає річка Південний Буг (за винятком її невеличкої,найпівденнішої частини), є древнє, потужне, різнорідне за глибинною будовою утворення земної кори, яке називають Український щит, або Український кристалічний щит. Науковці припускають, що з самого початку геологічної історії Український щит був горами, які повністю зруйнувало супертривале, упродовж понад 3 млрд років (!) вивітрювання.

Упродовж тривалої і складної історії геологічного розвитку внаслідок рухів земної кори Український щит змінював свою висоту й опуклість, тому декілька разів краї нашого «геологічного фундаменту» навіть опускалися нижче рівня моря і ставали морським дном. Втім, в різні періоди геологічної історії це переважно була досить високо піднята ділянка земної суші. Кристалічні гірські породи,що утворилися внаслідок застигання розплавленої складової земних надр — магми, під дією сонця, води й вітру руйнувалися, розсипалися на пісок і глину. Далі ті ж вода і вітер зносили ці дрібненькі частинки у низовини. Найдревніші камені, які народилися ще десь в архейську еру, прикривалися багатокілометровими товщами осадових порід. І лише тут, на Українському щиті, вони досі місцями виходять просто на поверхню. Так звана бузька серія неоархею в районі м. Гайворона Кіровоградської області — це каміння віком від 2,5 до понад 3 млрд років. Де ще ви зможете отак доторкнутися руками до Архейської ери, окрім як на бузьких Червоних порогах біля Гайворона?

Пороги Південного Бугу Річка Південний Буг
Виходи кристалічних порід на поверхню

На тій же Кіровоградщині біля Тікича й Інгулу на земну поверхню виходять справжні граніти, утворені від повільного застигання магми на певній глибині. Їх вік — приблизно 1,7 млрд років. В інших місцях на Південному Бузі чи його притоках ви побачите більш древні за віком (понад 2 млрд років) графітоподібні кристалічні породи, які називають амфіболіти, гнейси, базити, ультрабазити, чарнокіти, кальцифіри. Крім назв, які самі по собі вражають фантазію, ці древні камені мають фантастичну кольорову гаму (недаремно їх уже сотні років добувають як декоративний камінь). Інколи досить пройти берегами Бугу всього декілька сотень метрів, щоб зустріти на шляху темно-сірі, світло-сірі, сіро-рожеві, яскраво-червоні камені.

Ще одна особливість гранітів і гранітоїдів басейну річки Буг — вміст у їхньому складі радіоактивних елементів. Є породи із зовсім низькою радіоактивністю (яка, до речі, суворо контролюється на родовищах декоративного каменю), є ділянки дещо підвищеної радіоактивності, а є й уранові руди. Саме в басейні Бугу неподалік річки Інгул розташовані українські уранові копальні, є уранове родовище і в нижній течії самого Бугу на Миколаївщині.

Гранітоподібні породи, що поширені у верхній течії Південного Бугу в околицях м. Хмільника на Вінниччині, також містять радіоактивний елемент, але не уран, а торій. Торій розпадається з утворенням іншого радіоактивного елемента — радону. Радіоактивний газ радон у мікротріщинах всередині товщ кристалічних порід розчиняється у воді. Так утворюються знамениті лікувальні води курорту Хмільник. Знам’янське родовище радонових вод знаходиться на межі басейну Бугу, в міжріччі Інгулу й Інгульця. Радонові води місцями виявляють і в інших місцях, наприклад, була виявлена криниця з радоновою водою в Тульчинському районі на Вінниччині. У міжріччі Південного Бугу та його притоки Синиці (це там, де близько до земної поверхні залягають архейські породи), розвідано родовища нікелю, кобальту, заліза, міді, золота, в басейні Сухого Ташлику — літію та рідкоземельних металів.

Продукт вивітрювання граніту — каолін (біла глина) — теж утворює в басейні Південного Бугу потужні родовища, з яких найвідоміші Турбівське (Вінницька обл.) та Бобринецьке (Кіровоградська обл.).

Рихлі осадові породи, які перекривають кристалічний фундамент у басейні Бугу, — це переважно леси і лесовидні суглинки, рідше піски, супіски, глини, які мають наймолодший геологічний вік (1–2 млн років). Зрідка в нижній течії Бугу трапляються породи морського походження: глини, мергель, трепел.

З книги «Басейн річки Бог»
колективу авторів Є.І. Ворони, О.В. Кириляч, О.Д. Максименюк,
Г.Б. Марушевського, Д.М. Яворського, О.Г. Яворської