EN
Schedule: Mon-Fri 9 am-6 pm

Trekking on mountain chain Pirin (Bulgaria)

Price: 0 $
Duration: 4 days
Order tour
banner picture
Trekking on mountain chain Pirin (Bulgaria)

Поїздка в Болгарію асоціюється з пляжем і засмаганням? Дарма! Для ока, звиклого до Карпат, гірський масив Пірін - це скелясто-озерна магія. Високі мармурові вершини, хмари під ногами, незвично багато глибоких і чистих озер, гірські водоспади, великі брили курумника та дикі кози, яким позаздрять навіть альпіністи. Вас чекає недитячий іспит на мужність - це екстремальні підйоми з перилами на гори Віхрен (2914 м) та Кутело (2908 м). 
Увага! Ця пригода протипоказана людям, які бояться висоти.

Похід вимагає хорошої фізичної підготовки і досвіду гірських походів. Адже загальний набір висоти складе 4600 м, загальне скидання - 4000м.

Менш екстремальний і однаково мальовничий піший похід масивом Ріла (Болгарія)

Вартість туру - 113 євро

Include in the price
  • супровід інструктора
  • ремнабір, аптечка
  • прокат загального спорядження (намет, кухонне спорядження)
  • харчування згідно з програмою
Price not includes
Day 1

meeting in the morning in the town of Sandanski at the bus station. How to get to the launch site?
Moving to the hut Yane Sandanski, where the walking part of the hike begins. Public transport does not go there, so we will use an inexpensive taxi (12 km).
Popinolshka waterfall, which we go into the forest and go along the river Begovitsa in the direction of the hut Begovitsa. After this, the valley narrows and there are many swampy areas, so under your feet it is quite wet. So, do not forget, except for trekking boots, take a spare pair of shoes.
lunch snack on the route. To save daylight hours for a hike, have lunch with sandwiches, cookies, and dried fruits.
ascent to Begovishki pass. Here the marshland changes to rocky. Next we traverse the interesting mountain Kamenitsa Kukla, from where we will see several small lakes. Among them is Lake Tevna, where we will set up camp for the night and prepare a hot dinner.
daily distance 16 km, climb to 1860 m, altitude drop - 290 m

  • meeting in the morning in the town of Sandanski at the bus station. How to get to the launch site
  • Moving to the hut Yane Sandanski, where the walking part of the hike begins. Public transport does not go there, so we will use an inexpensive taxi (12 km)
  • Popinolshka waterfall, which we go into the forest and go along the river Begovitsa in the direction of the hut Begovitsa. After this, the valley narrows and there are many swampy areas, so under your feet it is quite wet. So, do not forget, except for trekking boots, take a spare pair of shoes
  • lunch snack on the route. To save daylight hours for a hike, have lunch with sandwiches, cookies, and dried fruits.ascent to Begovishki pass. Here the marshland changes to rocky. Next we traverse the interesting mountain Kamenitsa Kukla, from where we will see several small lakes. Among them is Lake Tevna, where we will set up camp for the night and prepare a hot dinner
  • daily distance 16 km, climb to 1860 m, altitude drop - 290 m

Day 2

breakfast and camp gathering
we go along the ridge to the Perevalsky lake and the summit of the same name, from where a beautiful view opens to the Valyavishky lakes.
then you need to conquer one after another three peaks - Malik Tipits, Golyam Tipits, Vasilishki Chukar. At the last rest before a heavy descent. Local landscapes will be for you a real reward.
lunch snack on the route
descent through the Bashlaysky pass to Dolgoto lake. It is difficult to advance, because under the feet only a krumnik is large stones that cannot be bypassed. The long-awaited stop by the lake is the most delicious dinner in the world, conversations by the fire and sound sleep.
day distance 9 km, climb 500 m, drop height 700 m
  • breakfast and camp gatheringwe
  • go along the ridge to the Perevalsky lake and the summit of the same name, from where a beautiful view opens to the Valyavishky lakes
  • then you need to conquer one after another three peaks - Malik Tipits, Golyam Tipits, Vasilishki Chukar. At the last rest before a heavy descent. Local landscapes will be for you a real reward
  • lunch snack 
  • on the routedescent through the Bashlaysky pass to Dolgoto lake. It is difficult to advance, because under the feet only a krumnik is large stones that cannot be bypassed. The long-awaited stop by the lake is the most delicious dinner in the world, conversations by the fire and sound sleep
  • day distance 9 km, climb 500 m, drop height 700 m

Day 3

morning exercises around the balon where breakfast is prepared
again we climb the ridge to the jumper Kabat. Then you are waiting for the biggest challenges of this campaign. Slippery marble under your feet, you cannot move on in the rain. Did you check your shoes at home?
Vihren, on the descent from the mountain in the narrow and steep places of sailing railing
traverse the city of Kutelev. This is a long and very extreme area with a railing, they will have to climb several times, walking along a narrow ridge. On both sides, swift and slippery slopes. It was better to go to the toilet on Kabat, because here it can happen involuntarily :) and it would be nice to have two extra hands that would hold trembling knees. Sometimes you may want to crawl - it is slowly but surely.
all day there is no water, lunch-snack on the route
rise to the top of Banski dry land, from here you can see the pass Kamenitishki. Next we go down to Yavorov's hut, we will camp for the night. This time the dinner is quiet, speech will be returned to you tomorrow.
daily distance 18 km, climb 1350 m, altitude drop 1900 m
  • morning exercises around the balon where breakfast is preparedagain we climb the ridge to the jumper Kabat. Then you are waiting for the biggest challenges of this campaign. Slippery marble under your feet, you cannot move on in the rain. Did you check your shoes at home?
  • Vihren, on the descent from the mountain in the narrow and steep places of sailing 
  • railingtraverse the city of Kutelev. This is a long and very extreme area with a railing, they will have to climb several times, walking along a narrow ridge. On both sides, swift and slippery slopes. It was better to go to the toilet on Kabat, because here it can happen involuntarily :) and it would be nice to have two extra hands that would hold trembling knees. Sometimes you may want to crawl - it is slowly but surely
  • all day there is no water, lunch-snack
  • routerise to the top of Banski dry land, from here you can see the pass Kamenitishki. Next we go down to Yavorov's hut, we will camp for the night. This time the dinner is quiet, speech will be returned to you tomorrow
  • daily distance 18 km, climb 1350 m, altitude drop 1900 m

Day 4

quiet breakfast, no hurry, because today is a short and easy distance (9 km)
go to the town of Prostrany, from where it will be possible to get to Sofia
lunch snack
departure How to go home?
  • quiet breakfast, no hurry, because today is a short and easy distance (9 km)
  • go to the town of Prostrany, from where it will be possible to get to Sofialunch snackdeparture How to go home?
  • dinner
  • back home

Clothing and footwear:
Additional:
  1. Backpack
  2. Sleeping set (sleeping bag+sleeping pad)
Question [uk]11
Ответ [uk] 111
Question [uk] 22
Ответ [uk] 22
avatar
Саша
October 2015

 

Похід асоціюється з чимось надзвичайним. Нові горизонти, незвідані кордони – це завжди так прикольно. Знаєте яким словом не можна описувати похід? «Йти» – воно не прикольне, як і інші короткі слова. А от «дременути» прикольне. У цьому між походами і буденністю багато спільного: вони нудні, якщо немає відчуття пригоди.
У мандрах як і у житті, щоб воно подобалося потрібно знайти когось рівним собі за нормальністю. Це відчувається на інтуїтивному рівні відразу, тобі з людиною або комфортно, або ні. Ось так троє товаришів: Я, Арсен і Сергій дременули на поклик пригод до гірських просторів Болгарії. Насправді цих майже два тижні нашої мандрівки дали мені вражень на десятиліття. Круті гірські перевали, бездонні озера, мінливий і часом не надійний рельєф під ногами додає гостроти вражень під час походу. Чи сподобалося мені все? Авжеж. До найменших дрібниць. Навіть тоді коли ти йдеш і тримаєшся за натягнуті троси на стежці шириною в 2 метри, а по обидва боки прірва глибиною в безкінечність; коли тіло ціпеніє тільки від погляду в ту прірву; чи коли посеред незнайомого міста в 12 ночі шукаєш Полярну зірку, щоб знайти потрібну дорогу, або ж коли Сергій залишає «частинку України» на найвищих вершинах (хто його знає - зрозуміє), а його радощам після того немає меж – так, мені це подобається.Просто мандрувати – це нудно. А от мандрувати з метою – це захоплююче і корисно. Пройти гірські масиви Ріла і Пірін – було нашою метою, до того ж не простою. Тільки задумайтеся: за 8 днів пройшли близько 160 км – чим не пригода. Особисто для мене найцікавішим було те, що гори там інші. Немає звичних для рідних Карпат пологих полонин, чітко виражених гірських хребтів. Стрімкі перевали, заплутані гірські стежки, незліченні озера та високі скелясті вершини не можуть не вразити. Під золотим промінням сонця, коли навколо лише небо, гори і ТИ, все видається як в казці про велетнів, де на фоні цих кам’яних створінь ти видаєшся маленьким і безпорадним. Зразу скажу, що Пірін – випробування не для початківців. Надто багато місць з складним рельєфом і великою кількістю курумника. А траверс гори Котело, з дійсно стрімкими схилами, провішений тросами. Для мене це водночас найзахоплююче і найекстримальніше місце подорожі. Пройшов десь тиждень поки я нарешті «відійшов». Зараз сидячи вдома на м’якому дивані, я знову думками переношуся в гори, хочу знову побачити озера Синьото чи Страшното,  помилуватися краєвидами на вершинах Віхрен та Мусала, відчути биття серця при підйомі на Беговешкі перевал. Надіюся що така нагода мені трапиться, але то вже буде інша історія.
Подорож має свій початок і свій кінець, але залишає щось всередині тебе. Воно палає немов та іскра і манить на нові звершення, нові мандри. Ось так і моя пригода масивами Ріла і Пірін, здається завершилася тільки вчора, але слід свій вона залишила набагато глибший і приємніший, ніж я очікував. Красу гір не можна описати словами… Ти або закохуєшся в них відразу, або залишаєшся байдужим назавжди. Хто хоч раз в житті бачив – той зрозуміє. Якщо ж вам до душі перший варіант, тоді не гайте часу, зберіть рюкзак і дременіть в пригоду, що збурить вас на довгі десятиліття. Можу лише дати невеличку пораду, якщо часом будете в Болгарії вирушайте в гори Ріла чи Пірін – ви про це не пожалкуєте, я вам обіцяю.

Похід хребтом Пирин асоціюється з чимось надзвичайним. Нові горизонти, незвідані кордони – це завжди так прикольно. Знаєте яким словом не можна описувати похід? «Йти» – воно не прикольне, як і інші короткі слова. А от «дременути» прикольне. У цьому між походами і буденністю багато спільного: вони нудні, якщо немає відчуття пригоди.
У мандрах як і у житті, щоб воно подобалося потрібно знайти когось рівним собі за нормальністю. Це відчувається на інтуїтивному рівні відразу, тобі з людиною або комфортно, або ні. Ось так троє товаришів: Я, Арсен і Сергій дременули на поклик пригод до гірських просторів Болгарії. Насправді цих майже два тижні нашої мандрівки дали мені вражень на десятиліття. Круті гірські перевали, бездонні озера, мінливий і часом не надійний рельєф під ногами додає гостроти вражень під час походу. Чи сподобалося мені все? Авжеж. До найменших дрібниць. Навіть тоді коли ти йдеш і тримаєшся за натягнуті троси на стежці шириною в 2 метри, а по обидва боки прірва глибиною в безкінечність; коли тіло ціпеніє тільки від погляду в ту прірву; чи коли посеред незнайомого міста в 12 ночі шукаєш Полярну зірку, щоб знайти потрібну дорогу, або ж коли Сергій залишає «частинку України» на найвищих вершинах (хто його знає - зрозуміє), а його радощам після того немає меж – так, мені це подобається.Просто мандрувати – це нудно. А от мандрувати з метою – це захоплююче і корисно. Пройти гірські масиви Ріла і Пірін – було нашою метою, до того ж не простою. Тільки задумайтеся: за 8 днів пройшли близько 160 км – чим не пригода. Особисто для мене найцікавішим було те, що гори там інші. Немає звичних для рідних Карпат пологих полонин, чітко виражених гірських хребтів. Стрімкі перевали, заплутані гірські стежки, незліченні озера та високі скелясті вершини не можуть не вразити. Під золотим промінням сонця, коли навколо лише небо, гори і ТИ, все видається як в казці про велетнів, де на фоні цих кам’яних створінь ти видаєшся маленьким і безпорадним. Зразу скажу, що Пірін – випробування не для початківців. Надто багато місць з складним рельєфом і великою кількістю курумника. А траверс гори Котело, з дійсно стрімкими схилами, провішений тросами. Для мене це водночас найзахоплююче і найекстримальніше місце подорожі. Пройшов десь тиждень поки я нарешті «відійшов». Зараз сидячи вдома на м’якому дивані, я знову думками переношуся в гори, хочу знову побачити озера Синьото чи Страшното,  помилуватися краєвидами на вершинах Віхрен та Мусала, відчути биття серця при підйомі на Беговешкі перевал. Надіюся що така нагода мені трапиться, але то вже буде інша історія.
Подорож має свій початок і свій кінець, але залишає щось всередині тебе. Воно палає немов та іскра і манить на нові звершення, нові мандри. Ось так і моя пригода масивами Ріла і Пірін, здається завершилася тільки вчора, але слід свій вона залишила набагато глибший і приємніший, ніж я очікував. Красу гір не можна описати словами… Ти або закохуєшся в них відразу, або залишаєшся байдужим назавжди. Хто хоч раз в житті бачив – той зрозуміє. Якщо ж вам до душі перший варіант, тоді не гайте часу, зберіть рюкзак і дременіть в пригоду, що збурить вас на довгі десятиліття. Можу лише дати невеличку пораду, якщо часом будете в Болгарії вирушайте в гори Ріла чи Пірін – ви про це не пожалкуєте, я вам обіцяю.