рафтинг в Карпатах +38 067 841 46 80
сплави по Дністру +38 096 212 40 71
інше +38 096 022 10 33
tourclub.ternopil@gmail.com

Save Cheremosh!

 У зв’язку із будівництвом в долині р. Черемош малих ГЕС, у багатьох статтях почали розглядатись аспекти недоцільності здійснення такої забудови. Більшість із них стосуються інтересів української держави, його населення, історичної та культурної спадщини, збереження екологічної стійкості території, її біорізноманіття та естетичного вигляду. Одним із найважливіших аспектів будівництва малих ГЕС у Карпатах є його негативний вплив на туристичний та рекреаційний потенціал гірських районів.

Досі немає чіткого обґрунтування економічних переваг чи недоліків від здійснення туристичної діяльності у регіоні, зокрема, для місцевого населення, а не держави. Саме ця непоінформованість і є причиною пасивності при відстоюванні власних інтересів населення. А це означає, що і надалі працюватимуть правила, характерні для української ментальності – «моя хата скраю, я нічого не знаю…», «що мені до того?», «маємо, що маємо…». У даній статті спробуємо навести конкретні переваги від розвитку туризму у регіоні безпосередньо для місцевого населення.

Загалом туризм можна поділити на активний і пасивний. Обидва види приносять дохід і не потребують великих капіталовкладень. Основна відмінність полягає в тому, що для отримання прибутку в першому випадку не потрібно великих затрат на встановлення та утримання туристичної інфраструктури (готелі, садиби, гірськолижні спуски, заклади харчування). На початковому етапі розвитку туризму, саме активний туризм (піший, як літом, так і зимою, водний, велосипедний, автомобільний) був визначальним чинником подальшого розвитку території.
Ще одним видом туризму є сільський чи екотуризм. Ідея його проста – дати можливість відпочиваючим, переважно з міст, пожити в умовах «села». Знову ж таки – за мінімум витрат.
Характерною рисою людства є любов до краси та отримання естетичного задоволення. Люди завжди будуть прагнути відвідати ті місця, де є красиво, не зважаючи на наявність додаткових вигод. Проте набагато більше людей поїдуть туди, де окрім природної краси, є ще й умови для відпочинку, побуту та оздоровлення. Там, де природна самобутність зруйнована, там і туристів немає. Ось наявний приклад  -  промислові райони країни, від східного кордону держави аж до Кривбасу та інші.

Для конкретики спробуємо порівняти економічні переваги від лише одного виду активного туризму – водного -  із перевагами від будівництва малих ГЕС в одному регіоні, зокрема на р. Чорний Черемош. Аналіз стосується лише уже наявних ресурсів населення, які не пов’язані із придбанням певних товарів чи послуг.
Наголошую: вигоди стосуються безпосередньо місцевих жителів.
Так, середньостатистичний турист – водник повинен мати:

  •  інформацію про можливість сплаву;
  •  плавзасіб та супроводжуюче спорядження (весла, каски тощо),     рятувальні засоби;
  •  кваліфікованого інструктора чи гіда;
  •  житло у готелі або територію під намет та побут;
  •  транспорт до місця стоянки і впродовж сплаву;
  •  запас харчів чи можливість його поповнення;
  •  заняття на час відпочинку від сплаву.

Таким чином, можна побачити, що весь перелічений спектр послуг при потребі і бажанні міг би бути наданий місцевим населенням із певною фінансовою віддачею.

Наведемо конкретні приклади по декількох пунктах:
1.    Навіть при повній автономності туриста намет йому доведеться
розкласти на приватній території (на березі річки), вартість проживання коливається від 5до 20 грн. з особи за добу. Купити хліб, молоко, домашній сир, горілку, сходити в сауну, найняти машину для супроводження чи купити квиток на громадський транспорт, обійдеться також туристу у 50-100 грн за добу.
Отже, тільки одна група з 6 туристів-водників (навіть повністю незалежна) залишить після свого триденного перебування на р. Чорний Черемош від 300 до 1000 грн. І це без жодних додаткових затрат з боку місцевого населення.
Рахуємо мінімальну вигоду лише від використання приватної території мешканців сіл: 100 грн. з групи (6 осіб) за ніч * 20 груп * 2 місяці або 50 днів (саме стільки у річці найбільш повноводних днів)  = 100 тисяч гривень!
І це чиста вигода для населення лише за дозвіл проживання на території без обслуговування і жодних затрат.
При цьому зауважимо, що груп по всій долині ріки Чорний Черемош у весняні місяці буває більше ста п’ятдесяти, адже тільки в чемпіонаті України із гребного слалому бере участь близько 25-30 команд (із 10 спортсменів) щороку, які з’їжджаються зі всієї України. До того ж, не всі групи діють автономно – хтось наймає місцеву машину, хтось орендує цілу поляну під молодіжні табори, хтось повністю харчується у господарів території, або купляє їхні продукти (молоко, сири, м’ясо тощо). Та й сам період сплаву триває не 2, а 7 місяців – з квітня по жовтень, залежно від вибору туристами типу плавзасобу.
Тобто лише від водного туризму із наявними ресурсами населення  без жодної шкоди для екології за один рік район заробляє більше, ніж 500 000 гривень. Зрозуміло що це тільки надходження, а не чистий прибуток.

2.    Великі перспективи підвищення зайнятості населення у регіоні (особливо молодого) відкриває інструкторська робота для туристичних груп – самостійна чи у співпраці із турфірмами. Водний туризм є достатньо молодим видом відпочинку та ще мало поширеним серед населення України, проте кожного року лише набирає своїх обертів. Про це свідчить зростаюча кількість туристичних фірм та організацій, які надають послуги із проведення сплавів річками Карпат.
Місцеві жителі та мешканці сусідніх сіл мають унікальну безоплатну можливість тренувань та розвитку своїх інструкторських здібностей практично щодня (працюючи на певну тур фірму, ще й з доступом до плавзасобів).
Так, наприклад, за 1 день весною по р. Чорний Черемош сплавляється в середньому 650 осіб (100 проходжень плавзасобом в день, а місткість катамарана чи рафта від 2 до 12 гребців). Відповідно, на кожному плавзасобі повинен бути інструктор. Нехай в середньому в день протягом всього сезону сплавляється в 20 разів менше туристів – 30 осіб (або 5 човнів в день) і розрахунок проведемо тільки для весни і літа:
30 осіб * 5 місяців (150 днів) = 4500 осіб в сезон, які повинні мати супроводжуючого інструктора.
Середня вартість послуг інструктора від тур фірми чи іншої організації станом на 2011 рік за 1 сплав (1,5 год) становить від 50 грн. У середньому вдень група здійснює 2-3 сплави річкою.  Тому середній місячний заробіток інструктора може становити (без урахування днів для збереження та відновлення здоров’я, простоїв) від 3000 до 5000 гривень – непогані гроші для молоді у сільській місцевості, яка зможе працювати за вільним графіком, практично не відриваючись від роботи коло хати, та не буде емігрувати у міста чи, не дай Господи, в інші країни для пошуку кращого життя.
Найнижча вартість комерційного туру, який пропонують тур фірми, на 2 дні становить 700 грн. з особи. Навіть якщо припустити, що зі всіх осіб, що сплавились Черемошом за рік тільки 20% не спортсмени, а просто відпочиваючі, що платять за послуги, то:
4500 осіб * 0,2 * по 700 грн. = 630 000 гривень, які  витрачаються туристами на відпочинок, що включає сплави (насправді, частка осіб, що беруть участь у сплавах на комерційній основі становить близько 60%, а ціни вищі, ніж 700грн з особи, то… рахуйте самі).
Якщо місцевий житель запропонує аналогічний тур чи співпрацю якійсь турфірмі (в плані послуг інструктора, провідника, території базового табору, транспорту, складського приміщення чи додаткові послуги – сауна, сувеніри, розповідь, обряди, традиції), вартість туру знизиться. А отже, зросте його конкурентоздатність та збільшиться потік споживачів даних послуг.

3.    Великі фінансові перспективи мають також можливості надання послуг оренди плавзасобів та іншого спорядження (аналогічно до лижних курортів). Вартість водного спорядження, звичайно, вища, ніж лижного чи сноубордингового, проте термін окупності є набагато нижчим. Розрахунок аналогічний із вартістю інструктора – приблизно 75000 грн. за сезон. Тобто за 5 місяців! можна придбати (або «відбити» вартість) приблизно 5 укомплектованих плавзасобів (сам катамаран, каски, спас жилети та ін.). І це ми зовсім не враховуємо можливості заробітку на сувенірній продукції, можливостях організації національних та міжнародних молодіжних фестивалів тощо, тобто залучення фінансових інвестицій у інші сфери, які не загрожують довкіллю, та підвищують туристичну привабливість регіону.
Також зверніть увагу на те, що сплавляються Чорним Черемошем не тільки українці. Щороку сюди прибувають групи іноземців з Польщі, Росії, Чехії, Прибалтики та інших європейських країн, які уже не мають придатних річок для сплавів. Крім того, наприклад, чемпіонат Білорусії з техніки водного туризму також проводиться на Чорному Черемоші (за відсутності гірських річок в самій Білорусії).

Таким чином, можна зробити висновки, що:                               
У випадку будівництва міні-ГЕС водний туризм чи комерційні сплави будуть неможливими або нераціональними, що призведе до втрати населенням основної сфери заробітку та можливостей до її розширення!

Вище ми наочно порахували вигоди для мешканців від водного туризму. А які переваги будуть від будівництва ГЕС?
- 50 000 грн. для розвитку сіл за дозвіл на будівництво (одноразово та не відомо куди потрачено);
- податок в місцевий бюджет з кожної ГЕС, відповідно до закону, не перевищуватиме 1400грн/місяць, і це при максимальній ефективності роботи кожної станції (підприємці зазвичай приховують реальну потужність для уникнення податків, тому сума буде ще нижчою);
- імовірне вирівнювання чи ремонт під’їзних шляхів і доріг (з досвіду ГЕС в с.Яблуниця і с.Грамотне на р. Білий Черемош цього не буде);
- а також «імовірні» грошові надходження окремим посадовим особам (які, можливо, є місцевими жителями), як засіб пришвидшення процесу отримання дозволів, погоджень, документації і т.п.;
- створення декількох робочих місць для обслуговування цих ГЕС, із невисоким заробітними платами та невідомо якими умовами праці.

Решта переваг, м’яко кажучи, міфи, фікція, точніше брехня чи дезінформація задля продовження індивідуального збагачення окремим громадянами шляхом маніпуляції іншими. Зокрема, це стосується обіцянки щодо зменшення тарифу для населення. Наголошуємо, воно просто неможливе, бо це суперечить закону (див тут: Закон від 16.10.1997 № 575/97- Верховної Ради «Про електроенергетику»  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр/page, або тут: тарифи встановлені національною комісією регулювання електроенергетики http://www.nerc.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art_id=33153&cat_id=32004 ).

Таким чином варто задуматись, якими ми хочемо бачити наші Карпати у майбутньому?  Промисловою зоною із гідроелектростанціями та супутньою інфраструктурою, яка ланцюжком потягнеться потім – сонячними батареями та вітряками на полянах, яка буде не придатним місцем для життя та відпочинку, та стане джерелом прибутку декількох осіб? Чи гармонійним екологічно чистим та прекрасним місцем дозвілля для українців, яке при грамотному відношенні може стати поштовхом для розвитку та збагачення «українського села» без техногенного забруднення та загрози для екології цілої країни?

Upcoming tours

пещера млынки, экскурсии
Find us in social networks:

Interesting reading

Photo gallery

-10% discount for bike-tours