Південний Буг
Південний Буг, Бог, Гіпаніс – три імені великої ріки. Найбільшої української ріки, бо, хоч за довжиною Південний Буг менший за Дніпро та Дністер (третя за довжиною ріка України), але це найдовша річка, басейн якої повністю належить території держави. Вперше описав ріку «батько історії» Геродот ще в V ст. до н. е., давши їй назву Гіпаніс – ріка, що протікає по родючій (або божій) землі, від грецького «паніс» - бог. Бог, Біг – це і є справжня назва річки, так її з давніх часів і де-не-де до цього часу називають місцеві. Сучасну ж назву Південний Буг отримав, як не прикро, внаслідок помилки. Дослідник В. Ласкарєв, не зауваживши фонетичні відмінності у назвах двох рік – Буг (Західний Буг) та Біг (Південний Буг), - залишив в користування карту із саме такими географічними назвами.
Довжина Південного Бугу – 806 км, площа водозбору – 63,7 км2. Початок свій річка бере поблизу Волочиська в Хмельницькій області, на Подільській височині, протікає через сім областей України та три обласні центри – Хмельницький, Вінницю та Миколаїв. У верхів’ї русло ріки пролягає по низинній заболоченій місцевості, до гирла Ікви, далі – в глибокій долині, розмиваючи тверді кристалічні та гранітні породи. В нижній течії Південний Буг розливається, широкою рікою несе свої води через Причорноморську низовину та після гирла р. Інгул непомітно переходить в Бузький лиман.
Дізнайтеся більше про ріку Південний Буг:
Південний Буг
Найбільша річка, що повністю тече територією України
Південний Буг протікає через найдавніше в Україні геологічне утворення – Український кристалічний щит. В його межах рівнинний Південний Буг набуває гірського характеру – у місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи, в руслі сформувались пороги. Власне, в цьому полягає унікальність Південного Бугу – поєднання рис рівнинної й гірської річки. Найбільш порожиста ділянка ріки знаходиться в межах Гранітно-степового Побужжя.
Дізнайтеся більше про Український кристалічний щит:
Торкнутись руками архейської ери
Південний Буг ще за часів Київської Русі розглядався як транспортна артерія, проте через порожисті місця реального використання Південного Бугу для активного сполучення руських міст не було. Величезну роль у господарстві країни річка стала відігравати з кінця XIX століття, коли вниз по руслу один за одним почали будуватись водяні млини. Так, господарська діяльність дуже змінила русло Південного Бугу. Величезна кількість водосховищ та ставків на Південному Бузі та його притоках, безсумнівно, мають суттєве значення для господарства, але завдали непоправної шкоди природі регіону. Унікальність ріки втрачено, але саме Південний Буг міг би бути чудовим зразком для дослідження одвічно українських річок.
Дізнайтеся більше про басейн Південного Бугу:
Край вздовж Південного Бугу густо населений. Історія поселень вздовж річки за маршрутом надає сплаву особливого шарму. Починаючи від старовинного Тиврова і аж до села з дивовижною назвою Райгород на берегах Південного Бугу розкинулось чимало сіл та містечок із захоплюючою історією, легендами, історичними та архітектурними пам’ятками. Для початку цікаво буде відвідати сам Тиврів та оглянути костел домініканців 1742 р., садибу Ярошинських XVIII століття, першу ГЕС на території України (на основі старого водяного млина тут у 1907 році обладнали першу в Україні гідроелектростанцію) та один з найоригінальніших пам’ятників Леніну.
Дізнайтеся більше про цікаві місця над Південним Бугом:
Мандри Південним Бугом: від Тиврова до Райгорода
