Панська подорож замками

Бажання відчути себе першовідкривачем живе, мабуть, у кожному з нас з дитинства. І звідти ж беруть витоки романтичні мрії про руїни могутніх замків, про холод фортечних підземель та запаморочливі краєвиди, що відкриваються з амбразур похмурих донжонів? Спитайте у себе: скільки в нашій державі замків? 10? 50? Чи згадали лише Луцьк, Хотин та Олесько?

В Україні дотепер збереглося (якщо це слово можна вжити в цьому контексті 116 пам'яток оборонної архітектури. З них третина - на невеликій за площею Тернопільщині. Та замість рицарських залів з гобеленами туриста чекають руїни, які от-от розваляться. А колись же називали наш край Гардарікою, землею замків! Руїни оборонних комплексів у Бучачі, Кудринцях, Бережанах, Підзамочку, Теребовлі чекають на реставраторів.

Добрі новини чути з Микулинців: повз місто пройде міжнародна автотраса, замок-руїна не сприятиме іміджу України - і за нього візьмуться метикуваті підприємці, створять комфортабельний готель для туристів. Шкода, на Тернопіллі мало таких міжнародних автобанів...

...Ранок. Тихо спить Кременець, притулившись до підніжжя гори Бони. Величний корпус ліцею і вишукана дзвіниця Миколаївської церкви навпроти, музей Ю. Словацького та будинки-близнюки відпочивають в очікуванні нового дня. Можливо, їм сняться колишні гості міста: піаніст-композитор Ференц Ліст, геніальний Бальзак, брат Адама Міцкевича Олександр, а ще Кирило Ставровецький та Т. Шевченко. Цей спокій стереже з чотирьохсотметрової висоти старий замок королеви Бони. Скільки ж дивного та недоброго говорили свого часу про цю володарку Польщі люди! Начебто прагнула королева-італійка вічної юності, а що чарівних кремів та пластичної хірургії в ті часи не було, то використовувала Бона Сфорца кров невинних дівчат, яких кидали на гострі кілки решітки-перекриття в одній з башт Кременецького замку. Ярусом нижче Бона приймала кривавий душ, занапастивши таким чином сотні цнотливиць. А легенда про міст з волосся, яким королева добиралася у замок?.. І хоча деякі з істориків стверджують, що Бона жодного разу не відвідала свої волинські володіння, строкате полотно, виткане з легенд, у іншій країні давно б привернуло увагу кіношників: найкасовіший фільм жахів можна зняти на такий сюжет, а ще в такому предивному місці. Легенди легендами, а замок багато чим зобов'язаний дружині Сигізмунда І. 1536 року подарував він їй Кременець і околиці, а вона укріпила високі замкові стіни, три вежі, казарми, господарські споруди та порохівні. Управляючи краєм через своїх старост, Бона запровадила систему грошових і натуральних податків, гнобила народ з жорстокістю чужоземки. Від'їжджаючи в Італію по смерті чоловіка, вона вивезла з Кременця 70 возів різного добра. Навіть іспанський король позичав у неї гроші.
А замок все стояв на варті, навіть позбувшись жорстокої італійки. У вересні 1648 р. Максим Кривоніс з військом взяв в облогу Кременець. Півтора місяця тривали запеклі бої, в жовтні фортецю було здобуто і зруйновано. З того часу твердиня не відбудовувалася. На П'ятницькому кладовищі дотепер біліють козацькі хрести.
Нині Замкова гора - туристичний об'єкт Кременецького державного історичного архітектурного заповідника. Помилуватися фортечними мурами та панорамою міста під ними приїжджають сотні туристів. Та стан твердині викликає неприємний подив: замок XI-ХII ст. волає про допомогу.
Прикро, що розкидаємось ми нашою спадщиною. Адже замки - частина історії країни, архітектурні перлини землі. Скажу тільки, що наші європейські сусіди не ставлять собі запитань: "Що робити зі старовинними замками?", "Реставрувати чи ні?", а вже давно отримують з відроджених замків чималенькі прибутки. У деяких з них розмістились музеї, в інших тепер - фешенебельні готелі у старовинному стилі, але з усіма вигодами цивілізації.

Гостинно відчиняють свої куті залізом двері готелі у розкішних середньовічних замках Франції, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Італії, Чехії, Англії, Литви та Естонії. Вони обіцяють мандрівникові воістину королівський прийом. Ще б пак: інтер'єри з антикварними меблями, старовинні картини та зброя... При першокласному рівні сервісу замків-готелів, їх високій історичній цінності вартість перебування там не перевищує цін у звичайних 3 - 4-зіркових готелях. Єдине обмеження - кількість гостей замку, адже старовинні апартаменти не були пристосовані для постійного проживання багатьох людей. Тому в сезон потрапити до таких замків - справжня удача.
Цього року відпочити в одному з замків Європи зможуть і наші співвітчизники. Саме зараз триває акція торгової марки "Львівське" "Панська подорож замками Європи", що надає можливість кожному шанувальнику пива виграти подорож замками Європи і на власні очі побачити, яку красу та задоволення вони дарують людям. А частина коштів, виручених під час акції, піде на відбудову замків Україні. Отже, майже кожен з нас таким чином уже долучився до доброї справи відродження українських замків. 21 травня на урочистому відкритті відреставрованого Китайського палацу у Золочівському замку директор Львівської галереї мистецтв Б. Возницький прийняв з рук голови правління Львівської пивоварні символічний чек, який підтверджує: Львівська пивоварня передає 100 тисяч гривень на подальшу відбудову Золочівського замку. Прекрасний приклад для усіх українських бізнесменів!
Будемо сподіватися, що завдяки щедрому та розумному меценатству й українські замки-готелі колись гостинно відчинять свої покої перед відвідувачами. А поки принаймні маємо можливість здійснити подорож до наших європейських сусідів, подивитись, як там усе влаштовано у тих диво-палацах, та помріяти про майбутні подорожі замками рідної України.

Ірина ПУСТИННІКОВА