RU
Расписание: Пн-пт 9 - 18

Поход в Карпаты: Наивысшими вершинами

Цена: 3260 грн
Длительность: 6 дней
Заказать тур

Если у вас есть вопросы, пожалуйста, позвоните нам

+38 096 212 40 71

banner picture
Поход в Карпаты: Наивысшими вершинами

Этот самый популярный пеший маршрут по наивысшему хребту Карпат - Черногоре, где находятся почти все двухтысячники Украины. Здесь все самое-самое: самые высокие горы, самые высокогорные озера, самый сильный ветер, самый упрямый снег, самое высокогорное сооружение в Украине, самый вкусный ужин и самое приветливое солнце...

В этом походе вы увидите:

  • скальный Петрос, стройную Говерлу и Белого Слона (руины обсерватории на горе Поп Иван Черногорский, 2028 м);
  • очаровательные карпатские пейзажи;
  • самые высокогорные озера Украины с прозрачной прохладной водой (Бребенескул и Несамовитое);
  • столбцы польско-чехословацкой границы;
  • остатки укреплений Первой мировой войны;
  • скальные выходы на горах Петрос, Шпицы, Кизлы, Вухатый Камень и Смотрыч;
  • водопады под Смотрычем, пороги на Черном Черемоше;
  • гуцульские колыбы и полонинское хозяйство.

В июле - августе можно вдоволь полакомиться черникой и малиной. В гуцулов всегда можно купить молоко, сыр, брынзу, вурду или будзу.

Включено в цену
Цена не включает
  • прокат личного снаряжения

  • билеты в Карпатской заповедник

  • рафтинг на Черном Черемоше

  • страховка

 

Время и место встречи на тур

Встреча на железнодорожной станции с.Квасы в 09:15 утраКак добраться на тур?

День 1: с. Квасы - склоны г. Шешул, 9 км

  • встреча с руководитилем тура, легкий перекус, подготовка к походу
  • переход с. Квасы - склоны г. Шешул, 9 км
  • От села начинается затяжной подъем на полонину старой грунтовой дорогой, среди душистых сенокосов, буковых и еловых лесов. В долине летом гуцулы варят сыр, и можно будет запастись молочными продуктами. Это самая трудная часть похода, поскольку рюкзаки еще полные, мышцы не привыкли к нагрузкам, а набор высоты довольно значительный.
  • обед-перекус вблизи минерального источника
  • разбивка лагеря, ужин

День 2: склоны г. Шешул - г. Рогнеска - г. Петрос - г. Шапка Мономаха - склон г. Говерла, 16 км

  • завтрак, сбор лагеря
  • переход склоны г. Шешул - г. Рогнеска (1724 м) - г. Петрос (2020 м) - г. Шапка Мономаха (1570 м) - склон г. Говерла (2061 м), 16 км
  • обед-перекус
  • разбивка лагеря, ужин

День 3: переход склон г. Говерла - г. Говерла - г. Брескул - г. Пожижевская - г. Данциш - г. Туркул - оз. Несамовите, 12 км

  • завтрак, сбор лагеря
  • переход склон г. Говерла - г. Говерла (2061 м) - г. Брескул (1912 м) - г. Пожижевская (1822 м) - г. Данциш (1849 м) - г. Туркул (1933 м) - оз. Несамовите, 12 км
  • обед-перекус
  • разбивка лагеря, ужин

День 4: оз. Несамовите - траверс г. Ребра - оз. Бребенескул, 4 км

  • завтрак, сбор лагеря
  • оз. Несамовите - траверс г. Ребра (2001 м) - оз. Бребенескул, 4 км
  • обед-перекус
  • разбивка лагеря, отдых
  • по желанию радиальные восхождения на горы Шпицы (1883 м) и Гутын Темнатик (2014 м)
  • ужин

День 5: оз. Бребенескул - г. Бребенескул - Менчул - г. Дземброня - г. Бальцатул - г. Поп Иван - г. Вухатый Камень - пол. Смотрич, 20 км

  • завтрак, сбор лагеря
  • переход оз. Бребенескул - г. Бребенескул (2036 м) - Менчул (2001 м) - г. Дземброня (1878 м) - г. Бальцатул (1851 м) - г. Поп Иван (2028 м) -  г. Вухатый Камень - пол. Смотрич, 20 км
  • обед-перекус
  • разбивка лагеря, ужин

День 6: пол. Смотрич - с. Дземброня - р. Черный Черемош, 8 км

  • завтрак, сбор лагеря
  • переход пол. Смотрич - с. Дземброня - р. Черный Черемош, 8 км
  • "карпатское джакузи" на черемошских порогах. Если удастся сэкономить время, можно сплавиться порогами Черного Черемоша на рафтах и переночевать с комфортом в рафтинг-лагере "Рада Дараба" в Краснике.
  • обед-перекус
  • переезд до Ворохты, завершение тура.

Время и место завершения тура

Обратное отправлениэ нужно планиривать из г. Ворохты после 18:00.  Как выехать домой?

Одежда и обувь:
  1. Ботинки для летнего трекинга
  2. Куртка и свитер
  3. Шорты
  4. Кепка/панамка
  5. Обувь для рафтинга
  6. Свитер легкий
  7. Дождевик
Снаряжение:
  1. Спальный комплект (спальник+коврик) (Аренда)
  2. Рюкзак основной (Аренда)
  3. Палатка
  4. Гамаши (Аренда)
  5. Личная посуда: металлическая или пластиковая (чтобы не разбилась) тарелка, ложка, кружка
  6. Фонарик
  7. Фляга
  8. Вещь для сидения
  9. Трекинговые палки
  10. Нож
  11. Зажигалка
Другое:
  1. Средства гигиены: зубная щетка, паста, полотенце
  2. Аптечка индивидуальная
Погода и природа. Когда лучше идти в поход?

Погода может меняться несколько раз в течение дня от жары в грозы с градом. Сверху на горный хребте преобладает сильный ветер, поэтому обязательно нужно иметь витронепродувний одежду.
В солнечный день можно очень быстро обгореть, поэтому необходимо иметь панамку и крем от загара.
Ночью температура значительно опускаться. Желательно иметь перчатки, шапку, теплую одежду для ночевки.

Дождь может выпасть непредсказуемо даже если прогнозують солнечный день. Нужно быть готовым к движению во время дождя. Нужны дождевик или пончо для себя и рюкзака.

В мае походы тяжелые из-за критической изменчивость погоды и возможную наличие снега на маршруте. Поэтому вещей надо брать побольше, а маршруты мы предлагаем облегченной сложности. Основная достопримечательность - крокусы, контрастные виды хвойных лесов, зелени и снега.

В июне погода теплая, но все еще бывает довольно прохладно и дожди. Только в первой половине июня можно увидеть розовые горы - цветет рододендрон. Розовый оттенок просматривается на несколько десятков километров вдоль хребтов. Световые дни длинные.

С июня по сентябрь в долинах можно пообщаться с пастухами, попробовать и приобрести молоко, брынзу, будз, вурду.

В июле и августе погода теплая, с неожиданными дождями. Есть черника и малина, можно собирать белые грибы и травы на чай.

В сентябре холодает и начинаются дожди. Время собирать белые грибы, и с середины месяца- бруснику.

Больше о сезонах в Карпатах.

Упаковка рюкзака. Собственная палатка

Литраж рюкзака от 60 литров для девушек и 70-80 литров для ребят.
При выезде из дома обязательно нужно оставить место на общее снаряжение и продукты. Если количество мущин равна или больше количества женщин, то общее снаряжение делится только среди мущин по 3-3,5кг, продукты делятся между всеми по 1 кг на человека в день. Если в группе только женщины или мужчины, то и груз делится поровну, і вес общего снаряжения будет около 2-2,5 кг, продовольствия - 1 кг на человека в день.
Например, на 6 дневный поход нужно иметь место и быть готовым нести 7-9 кг веса кроме личного снаряжения.
В первые дни вес рюкзака большой.  Берите самые необходимые вещи согласно рекомендованного списка одежды и снаряжения. Чтобы было легче не берите большое количество кремов, пенок, шампуней, несколько комплектов чистой одежды. Достаточно иметь одну футболку, штаны, на все время похода и одну на смену после спуска в цивилизацию. Ваша новая футболка станет такой же потной как и предыдущая течение первого получаса ходу.
Не берите заначки продуктов и алкоголя. Мы разработали калорийное, разнообразное и питательное меню проверено во многих походах. Пищи будет достаточно. Во время активной части похода потребления алкоголя запрещено, и мы не рекомендуем употреблять алкоголь во время отдыха. Это уменьшает скорость движения команды и может провоцировать конфликты в группе.
Рекомендуем иметь все указанное в списке одежды и снаряжения.
Читайте также о снаряжение на прокат, а также правила упаковки рюкзака.

 

Мы с особым вниманием относимся к собственным палаток участников.
Палатки Турклуба от производителей Fiord, Nansen, Terra Incognita.

Весят около 1 кг на человека для тройки и 1,5 кг для двойки, с алюминиевыми, преимущественно внешними для скорости сборки дугами, небольшими тамбурами, изготовленные из материалов устойчивых к сильных ветров и ливней.
Если ваша палатка имеет худшие характеристики и больший вес, настоятельно рекомендуем воспользоваться нашими палатками. Это лишний вес, который ложится на плечи всей группы. Мы также не сможем обеспечить ремонт такой палатки. Для наших палаток у нас есть ремнабір. Брать собственную палатку мы рекомендуем если вас двое или трое.
Для участников, которые присоединяются по одному, это особенно острый вопрос - принимая собственную палатку вам точно придется нести его самому и жить в нем одному. При этом вес общего снаряжения и еды для вас не будет уменьшена. Стоит ли комфорт проживания в своей палатке дополнительного веса на своих плечах, решать вам.

Особенности питания

 

В походе мы готовим пищу в общем котле, или пакетов индивидуального питания.
Если вы особенности питания нужно заранее предупредить менеджера по приему заказов и повара на туре. Мы можем подать вам блюдо без указанного ингридиента. Особые продукты из вашего рациона рекомендуем взять с собой самостоятельно.
Для вегетарианцев обычно практикуем подавать те же блюда, которые готовятся для всех, но без мяса, с дополнительной порцией сыра.

В походе мы готовим пищу в общем котле, или из пакетов индивидуального питания.
Если у вас есть особенности питания нужно заранее предупредить менеджера по приему заказов и повара на туре. Мы можем подать вам блюдо без указанного ингридиента. Особые продукты из вашего рациона рекомендуем взять с собой самостоятельно.
Для вегетарианцев обычно практикуем подавать те же блюда, которые готовятся для всех, но без мяса, с дополнительной порцией сыра.

Больше об организации питания в походе.

Состав участников, уровень подготовки и психологические аспекты, путешествие с детьми

Количество участников в группе 5-12 человек, в праздничные даты до 20 человек.

Обычно в группе количество девушек превышает количество мужчин. Пишем это для того, чтобы привлечь к участию ребят :).

По возрасту участники преимущественно 20-40 летние. Бывают исключения, но с людьми, которые выходят за возрастную границу проводится дополнительное собеседование.

Физическая подготовка и сложности туров.
С людьми с избыточным весом мы проводим дополнительные собеседования по участ. Бывало мы предлагали сплавы или краткосрочные радиальные прогулки в горы учитывая физиологические особенности участника.

Опыт участников бывает разным. Новичкам мы советуем сначала сходить в краткосрочный поход на 3-4 дня.Традиционно, участвуют молодые офисные работники со средним уровнем физической подготовки. В повседневной жизни они занимаются утренними пробежками, шейпингом и т.п.

Есть хорошее старое правило «караван движется со скоростью самого медленного верблюда». Так же стараемся делать и мы. Такое движение дает возможность сплотить команду, пройти маршрут всей командой, создает дружескую атмосферу поддержки и взаимопомощи.

Идя в поход дней на 5-10 нужно быть готовым к длительному контакту с ограниченным количеством участников.
Так, советская литература описывает, что особенно напряженными являются 4-5 день похода, в это время напряжение достигает пика, участники раздражаются из-за мелочи. К этому следует быть готовыми и стараться сгладить напряжение. Также, раздражительность поднимается под вечер, когда все уже замучены, а еще нужно приготовить еду и разложить палатки. Поэтому, учитывая эту специфику походов, стоит особое внимание уделить тщательной подготовке собственного снаряжения и оптимизации собственного груза, который будет меньше вас изнурять.

 

В походе на дней 5-10 нужно быть готовым к длительному контакту с ограниченным количеством участников.
Так, советская литература описывает, что особенно напряженными являются 4-5 день похода, в это время напряжение достигает пика, участники раздражаются из-за мелочи. К этому следует быть готовыми и стараться сгладить напряжение. Также, раздражительность поднимается под вечер, когда все уже замучены, а еще нужно приготовить еду и разложить палатки. Поэтому, учитывая эту специфику походов, стоит особое внимание уделить тщательной подготовке собственного снаряжения и уменьшению собственного груза, который будет меньше вас изнурять.

 

Если вы хотите пойти в горы с детьми, или имеете небольшие отклонения по возрасту / весу / физ.пидготовкою или убеждениями, мы рекомендуем формировать отдельную закрытую группу. Вам нужно будет собрать или оплатить тур за 5 человек.

Инструкторы. Первая мед.помощь, несчастные случаи/травмы, сход с маршрута, страховка

С группой до 15 человек работает один инструктор. При увеличенной группе на маршрут выходят два инструктора.

В обязанности инструктора входит:

- сопровождение группы по маршруту

- консультации по использованию снаряжения

- перенесенные такоиж же веса как и другие участники

- показывает, где можно собрать дрова, где набрать воду, где и как поставить палатку

- координирует процесс приготовления пищи.

 

В инструктора есть аптечка в составе которой есть незначительное количество средств от простуды, несколько обезболивающих, лекарства от желудочно-кишечных проблем, сердечные, перевязка. Специфические личные лекарства нужно взять самому.
Возьмите с собой личный эластичный бинт и пластырь в рулончик. Частая проблема в горах - натертые ноги. Инструктор не является медицинским работником, он может оказать посильную доврачебную помощь при незначительных травмах.
В случае серьезных заболеваний / травм инструктор выходит на связь с контрольно-спасательной службой, мед.закладом или нашим медиком и получает от них профессиональную консультацию.
Подавляющее большинство наших инструкторов прошли курсы первой доврачебной помощи.
В случае необходимости схода с маршрута:
- если сойти нужно в первый день похода, или группа еще около населенного пункта - участник возвращается самостоятельно;
- если же вернуться невозможно, из-за сложности ориентирования - инструктор сводит участника до ближайшего населенного пункта. Карпаты горы населены, поэтому с любого места указанного в наших маршрутах можно дойти до населенного пункта в течение дня.
- в случае критической ситуации (значительная травма с иммобилизацией участника) к группе выезжает или внедорожник, или фура, при этом инструктор, а при необходимости и вся группа сносит участника к транспорту. Откуда его перевозят в медицинское учреждение.
Участники похода страхуются самостоятельно.
Для заказа страховки можно обратиться к менеджеру Турклуба.

В инструктора есть аптечка в составе которой есть незначительное количество средств от простуды, несколько обезболивающих, лекарства от желудочно-кишечных проблем, сердечные, перевязка. Специфические личные лекарства нужно взять самому.
Возьмите с собой личный эластичный бинт и пластырь в рулончик. Частая проблема в горах - натертые ноги. Инструктор не является медицинским работником, он может оказать посильную доврачебную помощь при незначительных травмах.
В случае серьезных заболеваний/травм инструктор выходит на связь с контрольно-спасательной службой, мед.закладом или нашим медиком и получает от них профессиональную консультацию.
Большинство наших инструкторов прошли курсы первой доврачебной помощи.
В случае необходимости схода с маршрута:- если сойти нужно в первый день похода, или группа еще около населенного пункта - участник возвращается самостоятельно;- если же вернуться невозможно, из-за сложности ориентирования - инструктор сводит участника до ближайшего населенного пункта. С любого места указанного в наших маршрутах можно дойти до населенного пункта в течение дня- в случае критической ситуации (значительная травма с иммобилизацией участника) к группе выезжает или внедорожник, или фура, при этом инструктор, а при необходимости и вся группа сносит участника к транспорту. Откуда его перевозят в медицинское учреждение.

Расходы на эвакуацию и транспортировку не входящие в стоимость тура и оплачиваются учаникив.

Участники похода страхуются самостоятельно.

Для заказа страховки можно обратиться к менеджеру Турклуба.

Гигиена в походе и мусор в горах
На маршрутах не предвидится мест, где можно принять душ или ванну. Помыться можно практически везде. Стоянки всегда находятся рядом с источником / потоком. Для мытья можно набрать воды и подогреть на огне в пластиковой бутылке.
Влажные салфетки помогают поддерживать гигиену. Для похода хватает 1-2 пачки по 15 салфеток, хотя иногда девушки берут по 200 шт.
В походе голова должна быть покрыта панамкой, бафом банданой, капюшон или шапкой.
 Никто не увидит вашей грязной головы.
 Советуем голову помыть в последний день похода перед выходом в цивилизацию. После нескольких часов похода волосы выглядят так же как и до мытья.
Гигиенический набор рекомендуем уменьшить.
Для похода хватит:
- кусок мыла
- 1-2 пакетика шампуня
- малый тюбик пасты и дорожная зубная щетка размерами 5-8 см
- малый крем от загара в малом банке на закрутке чтобы не размазался по всему рюкзаке
- туалетная бумага, можно использовать и для мытья посуды
- влажные салфетки
- предметы личной гигиены, прокладки, ровно столько сколько может понадобиться
- необходимых дополнительных средств гигиены в малом количестве.
полотенце
Большое полотенце долго сохнет и занимает много места и веса.
Попробуйте обойтись наименьшим. Его может заменить туалетную бумагу, или синтетические полотенца малые по объему, легкие и быстро высыхают.

На маршрутах не предвидится мест, где можно принять душ или ванну. Помыться можно практически везде. Стоянки всегда находятся рядом с источником / потоком. Для мытья можно набрать воды и подогреть на огне в пластиковой бутылке.

Влажные салфетки помогают поддерживать гигиену. Для похода хватает 1-2 пачки по 15 салфеток, хотя иногда девушки берут по 200 шт.

В походе голова должна быть покрыта панамкой, бафом банданой, капюшон или шапкой.

Никто не увидит вашей грязной головы.

Советуем голову помыть в последний день похода перед выходом в цивилизацию. После нескольких часов похода волосы выглядят так же как и до мытья.

Гигиенический набор рекомендуем уменьшить.

Для похода хватит:

- кусок мыла

- 1-2 пакетика шампуня

- малый тюбик пасты и дорожная зубная щетка размерами 5-8 см

- малый крем от загара в малом банке на закрутке чтобы не размазался по всему рюкзаке

- туалетная бумага, можно использовать и для мытья посуды

- влажные салфетки

- предметы личной гигиены, прокладки, ровно столько сколько может понадобиться

- необходимых дополнительных средств гигиены в малом количестве.

Полотенце

Большое полотенце долго сохнет и занимает много места и веса.

Попробуйте обойтись наименьшим. Его может заменить туалетную бумагу, или синтетические полотенца малые по объему, легкие и быстро высыхают.

Туалет

На стоянках используем лопатку для закапывания экскрементов.

Бережем горы чистыми.

Обязательно мелкий мусор собираем в свои карманы, большой мусора собираем в пакет, который либо несем до ближайшего населенного пункта или пережигаем на стоянке.

Пытаемся не пережигать ПЭТ бутылки вредит атмосфере. Жестяные консервные банки пережигают и закапываем. Пережженный жестянка быстро разлагается. Стекла практически не имеем, если кто-то принес с собой - должен снести вниз.

Экологический принцип- брать как можно меньше пластикового мусора в горы.

avatar
Іра
Август 2018

Вітаю! Я хочу подякувати Вас за похід Карпатськими горами. Мені дуже сподобалось!!! З Вашим клубом я побувала в горах вперше. В мене залишились настільки приємні і яскраві спогади після віддиху, що я думаю це стане для мене новим хобі. Мене приємно здивувала організація підходу і особливо робота інструктора (Плішко Андрія). Він професіонал своєї справи!!! Щиро надіюсь, що Ваше керівництво цінує таких працівників.
Всім своїм знайомим я буду радити Ваш клуб.
Сподіваюсь, ми ще не раз зустрінемось.
Вітаю! Я хочу подякувати Вас за похід Карпатськими горами. Мені дуже сподобалось!!! З Вашим клубом я побувала в горах вперше. В мене залишились настільки приємні і яскраві спогади після віддиху, що я думаю це стане для мене новим хобі. Мене приємно здивувала організація підходу і особливо робота інструктора (Плішко Андрія). Він професіонал своєї справи!!! Щиро надіюсь, що Ваше керівництво цінує таких працівників.Всім своїм знайомим я буду радити Ваш клуб.Сподіваюсь, ми ще не раз зустрінемось.

avatar
Оля
Июль 2015

 

Враження від Карпат приголомшливі, позитивні і сильні, не зважаючи на погану погоду. Найвищі вершини були сховані в тумані, политі дощем та овіяні неслабким вітром, тому з боку фотографічної творчості нам не дуже пощастило, але звіт я обов`язково напишу і викладу на ваш форум, хоча б з тими фото, які є. Єдина перешкода – труднощі з українською мовою, бо я вільно думаю лише російською. Вагаюсь, чи треба натужитись та писати українською, чи вільно викласти все російською. 
Ну і вас, звісно, цікавить відгук про організацію тура. Все чудово. Дуже дякуємо, від всієї сім`ї! Гарно спланований маршрут (хоча «оглядовий» день в районі озера Бребенескул «випав» за погодними умовами). Нормальне харчування, спорядження. Окрема подяка інструктору Ігорю (на місці, на жаль, не було сил і часу висловлювати емоції) – приємна в спілкуванні людина, гарний інструктор, є краєзнавчі знання, не зважаючи на молодий вік. Тверда п`ятірка! Ну і другий хлопець Ілля теж чудово вписався до компанії. Всім дякуємо! 
А деякі маленькі «мінуси» були пов`язані особисто з нашими звичками, як то: вага спорядження та їжі. Але це вже не стосується вашої організації, просто ми вже створили свій стиль мінімалізувати вагу - нічого зайвого, беремо сухі овочі і фрукти, замість пляшок тушонки - суху ковбасу, не беремо лопату, а користуємось лише сокирою, і т.і. Але повторюю – це не ваші недоліки, а наша непідготовленість до іншої ваги рюкзаків. В цілому – все сподобалось! 
Наступного року плануємо сплав Дністровським каньйоном. Якщо реалії життя не внесуть свої корективи, звернемось обов’язково до вашого агентства.

Враження від Карпат приголомшливі, позитивні і сильні, не зважаючи на погану погоду. Найвищі вершини були сховані в тумані, политі дощем та овіяні неслабким вітром, тому з боку фотографічної творчості нам не дуже пощастило, але звіт я обов`язково напишу і викладу на ваш форум, хоча б з тими фото, які є. Єдина перешкода – труднощі з українською мовою, бо я вільно думаю лише російською. Вагаюсь, чи треба натужитись та писати українською, чи вільно викласти все російською. Ну і вас, звісно, цікавить відгук про організацію тура. Все чудово. Дуже дякуємо, від всієї сім`ї! Гарно спланований маршрут (хоча «оглядовий» день в районі озера Бребенескул «випав» за погодними умовами). Нормальне харчування, спорядження. Окрема подяка інструктору Ігорю (на місці, на жаль, не було сил і часу висловлювати емоції) – приємна в спілкуванні людина, гарний інструктор, є краєзнавчі знання, не зважаючи на молодий вік. Тверда п`ятірка! Ну і другий хлопець Ілля теж чудово вписався до компанії. Всім дякуємо! А деякі маленькі «мінуси» були пов`язані особисто з нашими звичками, як то: вага спорядження та їжі. Але це вже не стосується вашої організації, просто ми вже створили свій стиль мінімалізувати вагу - нічого зайвого, беремо сухі овочі і фрукти, замість пляшок тушонки - суху ковбасу, не беремо лопату, а користуємось лише сокирою, і т.і. Але повторюю – це не ваші недоліки, а наша непідготовленість до іншої ваги рюкзаків. В цілому – все сподобалось! Наступного року плануємо сплав Дністровським каньйоном. Якщо реалії життя не внесуть свої корективи, звернемось обов’язково до вашого агентства.

avatar
Август 2013

 

Приєднуюсь до слів Олексія!Похід був неперевершений!Чудова команда:гори об'єднують людей спортивних, ініціативних,активних, вмілих, веселих, ерудованих, прихильників здорового способу життя,такою була і наша команда! Дякую вам, хлопці, за допомогу і поради,особлива подяка нашій хазяєчці Юлі ,моїй сусідці в наметі Маринці)))Окремо скажу про вельмишановного і високоповажного пана інструктора Сашка))))Ця людина зробила наш похід комфортним, яскравим, різноманітним, насиченим, усе організовано просто чудово,смачні сніданки,вечері,перекуси теж його заслуга. Дякую, Саш, за веселі жарти, ігри, за терпіння і привітність, за вичерпні відповіді на запитання, за чудові фото і за ложку згущика (і немиті казанки )))) )...Єдиний мінус,це ностальгія після походу...за чудовими краєвидами, за затишним наметиком, за крижаними потічками, за усміхненими обличчями товаришів, за дорогою...Мрію повернутись)))

Приєднуюсь до слів Олексія!Похід був неперевершений!Чудова команда:гори об'єднують людей спортивних, ініціативних,активних, вмілих, веселих, ерудованих, прихильників здорового способу життя,такою була і наша команда! Дякую вам, хлопці, за допомогу і поради,особлива подяка нашій хазяєчці Юлі ,моїй сусідці в наметі Маринці)))Окремо скажу про вельмишановного і високоповажного пана інструктора Сашка))))Ця людина зробила наш похід комфортним, яскравим, різноманітним, насиченим, усе організовано просто чудово,смачні сніданки,вечері,перекуси теж його заслуга. Дякую, Саш, за веселі жарти, ігри, за терпіння і привітність, за вичерпні відповіді на запитання, за чудові фото і за ложку згущика (і немиті казанки )))) )...Єдиний мінус,це ностальгія після походу...за чудовими краєвидами, за затишним наметиком, за крижаними потічками, за усміхненими обличчями товаришів, за дорогою...Мрію повернутись)))

avatar
Влад
Август 2013

 

Доброго дня всім учасникам цього чудового походу!
Перш за все, хочу подякувати нашому "пану інструктору" Олександру (аkа kamyanets) за впевнене керівництво та цікавий підхід щодо оптимізації маршруту! Також велика подяка всім членам турклубу, причетним до організації!

Доброго дня всім учасникам цього чудового походу!Перш за все, хочу подякувати нашому "пану інструктору" Олександру (аkа kamyanets) за впевнене керівництво та цікавий підхід щодо оптимізації маршруту! Також велика подяка всім членам турклубу, причетним до організації!

avatar
Саша
Июнь 2013

 

Ніч…за вікном шелестить дощ, в кімнаті мерехтить голубий екран монітора, я закриваю очі, намагаюсь зібрати весь калейдоскоп подій, вражень, обривки фраз в єдине ціле,  переношусь на декілька днів назад.
На вулиці жара, в мене на руках білети і чеки, вдома – зібраний рюкзак. «Миколина погода» прогнозує дощі і грози на Закарпатті, «Хм, потрібно буде забігти в магазин за чохлом для рюкзака».
Невеликий переїзд в Одесу і я вже їду в поїзді по дорозі в Тернопіль.
Ранній ранок, я на пероні, куди йти? Інтернет каже, що до автовокзалу рукою подати…виходжу через головний вхід, бачу невелику чергу бажаючих добратись до автовокзалу, сідаю в таксі…хвилин 15 машина виляє по вузьким вулицям і висаджує мене біля забудови. Включаю інтуїцію, знаходжу вхід, пробираюсь до каси і купляю завітний білет до Івано-Франківська (або просто Франківська, як кажуть місцеві). Тепер настав час гарно оглянутись и придивитись до аборигенів – шумні, говіркі, веселі. В автобусі сусід Діма, дальнобійник, всю дорогу розказує про свою сім’ю, якість доріг по всій Україні и про переваги віддиху в Ялті. Помалу привикаю до української мови.
Ура, доїхали, я, як завжди, запізнююсь, перестрибую декілька поворотів, набираю швидкість на пішохідному переході і бачу свою групу, невелика, всього 6 чоловік, на лицях явно застив нудьгуючий вираз. «А де ж радість і передчуття майбутніх перемог?». Погрузились в бус, рушили, дороги, як і всюди, ямка на ямці, латка на латці. Народ мовчить, розмова то і діло намагається якось склеїтись, водій викидає черговий жарт, обстановка розряджається. Відбувається перше знайомство, названі імена, міста і країни.
Отже,
День перший… Перша стоянка в Квасах, ми випили мінеральної води, дружно зжували всі бутерброди нашого інструктора Арсена і розібрали продукти. Ех, мій рюкзак, став помітно важчим, але душу зігріває думка про всі запаси цукерок, хвали і щербету, що перемішались із моїми речами. Перша висота далась насилу, наша Алла намагалась відмовитись від божевільної ідеї йти найвищими вершинами, але сила волі, наші вмовляння и навколишня краса взяли своє, ми відправились далі. Перший дощ ми перечекали в лісі, перший табір розбили біля сироварні, де відбулось перше знайомство з коровами – пилососами и вівцями – дзвіночками, а також знаменна зустріч з Василем, місцевим пастухом, який перецілував майже всю прекрасну половину нашої групи, що не встигла сховатись в палатках. Заснули ми під пісні наших сусідів и приємну мелодії так і не ідентифікованого музикального інструмента.
День другий… Погода нас балет, ми покоряємо г. Петрос чи ПІтрос. Ввечері, добре повечерявши, гріючись біля багаття, ми дивимось на гру блискавки і вітру на горизонті, слухаємо трелі солов’їв, спостерігаємо за «лижником», що хизується в червоних штанах, і обурюємось, побачивши лисого 2-хметрового «єнота-полоскуна» в питному джерелі.
День третій…був посвячений г. Говерла:
- ранок, світанок з видом на Говерлу, для нас трьох він почався з чашки кави майже на вершині г. Петрос… а для другої половини табору – осадою наших наметів напівдикими кіньми;
- день, Говерла власною персоною, поливала дощем і підстьобувала вітром;
- вечір, підйом на г. Турклу і, звичайно, Говерла, освічена променями західнього сонця.
Третій день запам’ятався пронизливим вітром на оз. Несамовитому, процедурою вмивання в озері і зустріччю з вище вказаним «лижником» (бідний молодий чоловік, побачивши трьох прекрасних дів на вершині г. Туркул в паніці оббіг нас і збіг вниз).
День четвертий…сирість, вітер, швидкі хмари, відчуваєш себе їжаком в тумані, перехід  до г. Піп Іван чи Піпіван.
Пройшовши через кам’яних охоронців, водоспади і дрімучий казковий ліс, ми розбили табір, а вірніше, розбрелись по периметру всьої не менш казкової поляни. Вночі нас поливало дощем і будило дзвенінням дзвіночків місцевих корів.
День п’ятий… «чорничний день»…виспавшись, добре поснідавши, ми відправились на фотополювання за вівцями. Полювання якось не вийшло, але чорниці, бринзи, вурди і будза ми наїлись від пуза. Ввечері ми спустились в стаціонарний табір, де надзьобались соняшникового насіння, відмовились від чудесної Пашиної пропозиції разом покупатись в душі і лягли спати, ділячись загальними враженнями і наступними планами.
День шостий…рафтинг, ледь потрясло і облило, рясний обід, подяка Іванці, приємний душ, жаль що сусідський…намети зібрані, рюкзаки запаковані, попереду довга дорога додому…
…високі пологі вершини, глибокі і чисті озера, швидкі гірські ріки, соковита трава, ласкаве сонце, хмари...грибний дощ…погода в душі, а не на вулиці…
Відкриваю очі…я вдома…одночасно і сумно і смішно…невже так може бути?!

Ніч…за вікном шелестить дощ, в кімнаті мерехтить голубий екран монітора, я закриваю очі, намагаюсь зібрати весь калейдоскоп подій, вражень, обривки фраз в єдине ціле,  переношусь на декілька днів назад.
На вулиці жара, в мене на руках білети і чеки, вдома – зібраний рюкзак. «Миколина погода» прогнозує дощі і грози на Закарпатті, «Хм, потрібно буде забігти в магазин за чохлом для рюкзака».Невеликий переїзд в Одесу і я вже їду в поїзді по дорозі в Тернопіль.Ранній ранок, я на пероні, куди йти? Інтернет каже, що до автовокзалу рукою подати…виходжу через головний вхід, бачу невелику чергу бажаючих добратись до автовокзалу, сідаю в таксі…хвилин 15 машина виляє по вузьким вулицям і висаджує мене біля забудови. Включаю інтуїцію, знаходжу вхід, пробираюсь до каси і купляю завітний білет до Івано-Франківська (або просто Франківська, як кажуть місцеві). Тепер настав час гарно оглянутись и придивитись до аборигенів – шумні, говіркі, веселі. В автобусі сусід Діма, дальнобійник, всю дорогу розказує про свою сім’ю, якість доріг по всій Україні и про переваги віддиху в Ялті. Помалу привикаю до української мови.Ура, доїхали, я, як завжди, запізнююсь, перестрибую декілька поворотів, набираю швидкість на пішохідному переході і бачу свою групу, невелика, всього 6 чоловік, на лицях явно застив нудьгуючий вираз. «А де ж радість і передчуття майбутніх перемог?». Погрузились в бус, рушили, дороги, як і всюди, ямка на ямці, латка на латці. Народ мовчить, розмова то і діло намагається якось склеїтись, водій викидає черговий жарт, обстановка розряджається. Відбувається перше знайомство, названі імена, міста і країни.Отже,День перший… Перша стоянка в Квасах, ми випили мінеральної води, дружно зжували всі бутерброди нашого інструктора Арсена і розібрали продукти. Ех, мій рюкзак, став помітно важчим, але душу зігріває думка про всі запаси цукерок, хвали і щербету, що перемішались із моїми речами. Перша висота далась насилу, наша Алла намагалась відмовитись від божевільної ідеї йти найвищими вершинами, але сила волі, наші вмовляння и навколишня краса взяли своє, ми відправились далі. Перший дощ ми перечекали в лісі, перший табір розбили біля сироварні, де відбулось перше знайомство з коровами – пилососами и вівцями – дзвіночками, а також знаменна зустріч з Василем, місцевим пастухом, який перецілував майже всю прекрасну половину нашої групи, що не встигла сховатись в палатках. Заснули ми під пісні наших сусідів и приємну мелодії так і не ідентифікованого музикального інструмента.День другий… Погода нас балет, ми покоряємо г. Петрос чи ПІтрос. Ввечері, добре повечерявши, гріючись біля багаття, ми дивимось на гру блискавки і вітру на горизонті, слухаємо трелі солов’їв, спостерігаємо за «лижником», що хизується в червоних штанах, і обурюємось, побачивши лисого 2-хметрового «єнота-полоскуна» в питному джерелі.День третій…був посвячений г. Говерла:- ранок, світанок з видом на Говерлу, для нас трьох він почався з чашки кави майже на вершині г. Петрос… а для другої половини табору – осадою наших наметів напівдикими кіньми;- день, Говерла власною персоною, поливала дощем і підстьобувала вітром;- вечір, підйом на г. Турклу і, звичайно, Говерла, освічена променями західнього сонця.Третій день запам’ятався пронизливим вітром на оз. Несамовитому, процедурою вмивання в озері і зустріччю з вище вказаним «лижником» (бідний молодий чоловік, побачивши трьох прекрасних дів на вершині г. Туркул в паніці оббіг нас і збіг вниз).День четвертий…сирість, вітер, швидкі хмари, відчуваєш себе їжаком в тумані, перехід  до г. Піп Іван чи Піпіван.Пройшовши через кам’яних охоронців, водоспади і дрімучий казковий ліс, ми розбили табір, а вірніше, розбрелись по периметру всьої не менш казкової поляни. Вночі нас поливало дощем і будило дзвенінням дзвіночків місцевих корів.День п’ятий… «чорничний день»…виспавшись, добре поснідавши, ми відправились на фотополювання за вівцями. Полювання якось не вийшло, але чорниці, бринзи, вурди і будза ми наїлись від пуза. Ввечері ми спустились в стаціонарний табір, де надзьобались соняшникового насіння, відмовились від чудесної Пашиної пропозиції разом покупатись в душі і лягли спати, ділячись загальними враженнями і наступними планами.День шостий…рафтинг, ледь потрясло і облило, рясний обід, подяка Іванці, приємний душ, жаль що сусідський…намети зібрані, рюкзаки запаковані, попереду довга дорога додому…
…високі пологі вершини, глибокі і чисті озера, швидкі гірські ріки, соковита трава, ласкаве сонце, хмари...грибний дощ…погода в душі, а не на вулиці…
Відкриваю очі…я вдома…одночасно і сумно і смішно…невже так може бути?!

 

avatar
manager
Июнь 2013

 

Минуло лише декілька днів після подорожі, а я вже переглядаю список пропонованих турів і планую наступний виїзд. Про подорож у Карпати з наплічниками, ночівлями у наметах я давно мріяла та врешті реалізувала. В силу того, що я мешкаю в Івано-Франківську, я досить часто буваю в горах, але це подорожі автомобілем на вихідні з ночівлею у будинках з усіма умовами, а тут …
Уже на початку я хотіла повернутись назад. У групі я була найстаршою, решту учасників були у віці моїх дітей. Сонце, яке нещадно пекло у перший день, важкий наплічник та ритм ходьби моїх товаришів по подорожі злякали мене. Я запропонувала інструктору, що повертаюсь додому, але він відповів, що у нас є час і ми нікуди не поспішаємо, тобто група може чекати, а я можу рухатись звичним кроком. З теплотою та подякою я згадую свою групу – вони запропонували забрати харчі, які ми розділили у Квасах, щоб мені було легше йти. Взагалі, протягом усіх переходів вони були поруч, готові простягнути руку допомоги. Коли я спускалась з Петроса, то Наташа з Миколаєва та Павло йшли поряд. Таня та Наташа з Києва теж готові були завжди подати руку, підтримати. Дівчата постійно були усміхнені, жартували та реготали, не зважаючи на погоду та труднощі. 
Окрема подяка інструктору – Арсенові Корецькому. Такі молоді люди – здорові, спокійні,виважені, патріоти своєї країни, які знають її історію, - це гордість України. Арсен, не дивлячись на свій юний вік, умів прийняти рішучі, розумні чоловічі рішення, дбав про безпеку групи. Велике спасибі йому, його батькам, що виховали такого сина, та Турклубові за досвідченого інструктора!
Залишилось описати свої враження від самого походу. Тут замало буде слів – хто був у Карпатах, той мене зрозуміє, а хто не був, той нехай спробує хоча б на 3 дні поїхати в гори, побачити і відчути усе. Ваші усі думки, проблеми, негаразди залишаються у попередньому вимірі, а тут потрібно йти, любуватись краєвидами, черпати повітря на повні груди, смакувати джерельною водою, зносити усі примхи природи і дійти цілим і неушкодженим до наступного місця ночівлі. Один з туристів, з якими ми ночували поруч, сказав, що на четвертий день перебування у поході, людина встає як на роботу. У мене не було такого відчуття – було важко, я не буду цього заперечувати, але кожного дня було очікування чогось нового і перехід через чергову межу напруги.

Минуло лише декілька днів після подорожі, а я вже переглядаю список пропонованих турів і планую наступний виїзд. Про подорож у Карпатиз наплічниками, ночівлями у наметах я давно мріяла та врешті реалізувала. В силу того, що я мешкаю в Івано-Франківську, я досить часто буваю в горах, але це подорожі автомобілем на вихідні з ночівлею у будинках з усіма умовами, а тут …Уже на початку я хотіла повернутись назад. У групі я була найстаршою, решту учасників були у віці моїх дітей. Сонце, яке нещадно пекло у перший день, важкий наплічник та ритм ходьби моїх товаришів по подорожі злякали мене. Я запропонувала інструктору, що повертаюсь додому, але він відповів, що у нас є час і ми нікуди не поспішаємо, тобто група може чекати, а я можу рухатись звичним кроком. З теплотою та подякою я згадую свою групу – вони запропонували забрати харчі, які ми розділили у Квасах, щоб мені було легше йти. Взагалі, протягом усіх переходів вони були поруч, готові простягнути руку допомоги. Коли я спускалась з Петроса, то Наташа з Миколаєва та Павло йшли поряд. Таня та Наташа з Києва теж готові були завжди подати руку, підтримати. Дівчата постійно були усміхнені, жартували та реготали, не зважаючи на погоду та труднощі. 

Окрема подяка інструктору – Арсенові Корецькому. Такі молоді люди – здорові, спокійні,виважені, патріоти своєї країни, які знають її історію, - це гордість України. Арсен, не дивлячись на свій юний вік, умів прийняти рішучі, розумні чоловічі рішення, дбав про безпеку групи. Велике спасибі йому, його батькам, що виховали такого сина, та Турклубові за досвідченого інструктора!Залишилось описати свої враження від самого походу. Тут замало буде слів – хто був у Карпатах, той мене зрозуміє, а хто не був, той нехай спробує хоча б на 3 дні поїхати в гори, побачити і відчути усе. Ваші усі думки, проблеми, негаразди залишаються у попередньому вимірі, а тут потрібно йти, любуватись краєвидами, черпати повітря на повні груди, смакувати джерельною водою, зносити усі примхи природи і дійти цілим і неушкодженим до наступного місця ночівлі. Один з туристів, з якими ми ночували поруч, сказав, що на четвертий день перебування у поході, людина встає як на роботу. У мене не було такого відчуття – було важко, я не буду цього заперечувати, але кожного дня було очікування чогось нового і перехід через чергову межу напруги.

avatar
Оля
Июль 2009

Враження від Карпат приголомшливі, позитивні і сильні, не зважаючи на погану погоду. Найвищі вершини були сховані в тумані, политі дощем та овіяні неслабким вітром, тому з боку фотографічної творчості нам не дуже пощастило, але звіт я обов`язково напишу і викладу на ваш форум, хоча б з тими фото, які є. Єдина перешкода – труднощі з українською мовою, бо я вільно думаю лише російською. Вагаюсь, чи треба натужитись та писати українською, чи вільно викласти все російською. 
Ну і вас, звісно, цікавить відгук про організацію тура. Все чудово. Дуже дякуємо, від всієї сім`ї! Гарно спланований маршрут (хоча «оглядовий» день в районі озера Бребенескул «випав» за погодними умовами). Нормальне харчування, спорядження. Окрема подяка інструктору Ігорю (на місці, на жаль, не було сил і часу висловлювати емоції) – приємна в спілкуванні людина, гарний інструктор, є краєзнавчі знання, не зважаючи на молодий вік. Тверда п`ятірка! Ну і другий хлопець Ілля теж чудово вписався до компанії. Всім дякуємо! 
А деякі маленькі «мінуси» були пов`язані особисто з нашими звичками, як то: вага спорядження та їжі. Але це вже не стосується вашої організації, просто ми вже створили свій стиль мінімалізувати вагу - нічого зайвого, беремо сухі овочі і фрукти, замість пляшок тушонки - суху ковбасу, не беремо лопату, а користуємось лише сокирою, і т.і. Але повторюю – це не ваші недоліки, а наша непідготовленість до іншої ваги рюкзаків. В цілому – все сподобалось! 
Наступного року плануємо сплав Дністровським каньйоном. Якщо реалії життя не внесуть свої корективи, звернемось обов’язково до вашого агентства.
Враження від Карпат приголомшливі, позитивні і сильні, не зважаючи на погану погоду. Найвищі вершини були сховані в тумані, политі дощем та овіяні неслабким вітром, тому з боку фотографічної творчості нам не дуже пощастило, але звіт я обов`язково напишу і викладу на ваш форум, хоча б з тими фото, які є. Єдина перешкода – труднощі з українською мовою, бо я вільно думаю лише російською. Вагаюсь, чи треба натужитись та писати українською, чи вільно викласти все російською. Ну і вас, звісно, цікавить відгук про організацію тура. Все чудово. Дуже дякуємо, від всієї сім`ї! Гарно спланований маршрут (хоча «оглядовий» день в районі озера Бребенескул «випав» за погодними умовами). Нормальне харчування, спорядження. Окрема подяка інструктору Ігорю (на місці, на жаль, не було сил і часу висловлювати емоції) – приємна в спілкуванні людина, гарний інструктор, є краєзнавчі знання, не зважаючи на молодий вік. Тверда п`ятірка! Ну і другий хлопець Ілля теж чудово вписався до компанії. Всім дякуємо! А деякі маленькі «мінуси» були пов`язані особисто з нашими звичками, як то: вага спорядження та їжі. Але це вже не стосується вашої організації, просто ми вже створили свій стиль мінімалізувати вагу - нічого зайвого, беремо сухі овочі і фрукти, замість пляшок тушонки - суху ковбасу, не беремо лопату, а користуємось лише сокирою, і т.і. Але повторюю – це не ваші недоліки, а наша непідготовленість до іншої ваги рюкзаків. В цілому – все сподобалось! Наступного року плануємо сплав Дністровським каньйоном. Якщо реалії життя не внесуть свої корективи, звернемось обов’язково до вашого агентства.

avatar
Наталя
Июль 2009

 

Останнім часом Західна Україна притягує все більше туристів, як наших, так і «закордонних». Інфраструктура, що розвивається, дешеві ціни на хостели, національний колорит, що став модною «фішкою» у всьому світі, незіпсована цивілізацією  природа і популяризація в ЗМІ, новизна і відносна насиченість натовпами «культурно-відпочиваючих» - от складові її привабливості.
Якщо чесно, наслухані про вічну домовитість цих місць, ми з самого початку відносились до походу з певною долею скептицизму і самі не очікували, що природа, гори і небо настільки заполонять і зачарують нас.
Але все краще по порядку. П’ятниця, 3 липня 2009 р. Поїзд Харків-Івано-Франківськ, 29 годин дороги для відпочинку від роботи, накопичення сили і моральної підготовки. Ранній ранок на вокзалі в Ів.-Франківську (5 ранку), в 8:15 знайомство з інструктором Ігорем і його супутником Ілльою, обидва з Тернополя, хороші, підготовлені хлопці. Ігор: худий, витривалий, спокійний лукавий погляд, треновані ноги: - це те, що зразу кидається в очі. Ілля: добрий, веселий і балакучий.
Вийшло так, що ми виявились єдиними бажаючими на цей тур – «Найвищими вершинами (хребет Чорногора) – 05.07 – 10.07.2009», тому нам дозволили за тиждень до терміну взяти із собою 13-літнього сина Микиту, чому він сильно зрадів, наївний. Спокусився піти на Говерлу, не беручи до уваги наші розповіді про труднощі і поганий прогноз погоди.
Дизельний потяг на Рахів, не спішачи, плівся по звичному для наших очей лісостепу, із звичними же будиночками, похиленими парканами, убогими, облупленими станціями. Але поступово місцевість «опаргобилась», показались гори, ніби заточені тупи, із зазубринами ножем, де ллються кам’янисті гірські річки, спокійні зараз, але норовливі і руйнівні в період сильних ливнів.
Потяг пірнав в тунелі, і в темряви ми з певної опаскою і цікавістю намагались представити, що нас чекає в незвичному (після Кримських гулянь) поході. Тим більше, що справджувались наші найгірші передбачення – небо «закондубасилось», пішов дощ, і прийшлося викласти поближче дощовики. В Яремче вже відчувався місцевий колорит дерев’яних будівель, черепечної крівлі, і щиро-української мови. Із географічних назв, що запам’ятались: смішне – гора Хом’як, прикордонні з Румунією Мармороси і ріки Чорний Черемош, Чорна Тиса.
Похилі гори, повністю вкриті лісом. Білі, охайні будиночки з рудими черепичними і шиферними дахами.
Ось і село Кваси. Вигружаємось. На Старт!

Останнім часом Західна Україна притягує все більше туристів, як наших, так і «закордонних». Інфраструктура, що розвивається, дешеві ціни на хостели, національний колорит, що став модною «фішкою» у всьому світі, незіпсована цивілізацією  природа і популяризація в ЗМІ, новизна і відносна насиченість натовпами «культурно-відпочиваючих» - от складові її привабливості.Якщо чесно, наслухані про вічну домовитість цих місць, ми з самого початку відносились до походу з певною долею скептицизму і самі не очікували, що природа, гори і небо настільки заполонять і зачарують нас.Але все краще по порядку. П’ятниця, 3 липня 2009 р. Поїзд Харків-Івано-Франківськ, 29 годин дороги для відпочинку від роботи, накопичення сили і моральної підготовки. Ранній ранок на вокзалі в Ів.-Франківську (5 ранку), в 8:15 знайомство з інструктором Ігорем і його супутником Ілльою, обидва з Тернополя, хороші, підготовлені хлопці. Ігор: худий, витривалий, спокійний лукавий погляд, треновані ноги: - це те, що зразу кидається в очі. Ілля: добрий, веселий і балакучий.Вийшло так, що ми виявились єдиними бажаючими на цей тур – «Найвищими вершинами (хребет Чорногора) – 05.07 – 10.07.2009», тому нам дозволили за тиждень до терміну взяти із собою 13-літнього сина Микиту, чому він сильно зрадів, наївний. Спокусився піти на Говерлу, не беручи до уваги наші розповіді про труднощі і поганий прогноз погоди.Дизельний потяг на Рахів, не спішачи, плівся по звичному для наших очей лісостепу, із звичними же будиночками, похиленими парканами, убогими, облупленими станціями. Але поступово місцевість «опаргобилась», показались гори, ніби заточені тупи, із зазубринами ножем, де ллються кам’янисті гірські річки, спокійні зараз, але норовливі і руйнівні в період сильних ливнів.Потяг пірнав в тунелі, і в темряви ми з певної опаскою і цікавістю намагались представити, що нас чекає в незвичному (після Кримських гулянь) поході. Тим більше, що справджувались наші найгірші передбачення – небо «закондубасилось», пішов дощ, і прийшлося викласти поближче дощовики. В Яремче вже відчувався місцевий колорит дерев’яних будівель, черепечної крівлі, і щиро-української мови. Із географічних назв, що запам’ятались: смішне – гора Хом’як, прикордонні з Румунією Мармороси і ріки Чорний Черемош, Чорна Тиса.Похилі гори, повністю вкриті лісом. Білі, охайні будиночки з рудими черепичними і шиферними дахами.Ось і село Кваси. Вигружаємось. На Старт!

 

avatar
Таня
Август 2008

 

Враження від походу суто позитивні, сподобалось абсолютно все, гори, природа, погода, компанія, а також все те, що зв’язано з організацією і проведенням походу. Тим більше, відносно походів по горах у мене є з чим порівняти, був досвіду походу по Кримським горах в квітні-травні 2008 року, з другою організацією, ще тоді я вирішив, що обов’язково сходжу в похід в Карпати цього року. Коли прийшов час, то довго вибирав між пропозицією походу по двох тисячникам від вже знайомої організації і вашої пропозицією, в них мене приваблювало знайомство з даною організацією і відсутністю передоплати, у вас більш нижча ціна. Спрацював меркантильний інтерес,  і вибір був зроблений на вашу користь, про що я ні на хвилину не пожалів.
Тиждень відпустки, взятий спеціально для походу, пройшов просто чудово, як доказ того, мажуть, що ні разу за тиждень не виникло думки про роботу, и про якісь побутові проблеми, все залишилось десь в стороні, а я занурився в другий світ, більше прекрасніший, ніж повсякденне життя. Часом, звичайно, було дуже важко, фізично, але даний момент я пояснюю виключно недостатнім рівнем моєї фізичної підготовки, який я урочисто поклявся самому собі вивести на потрібний рівень.
В загальному, враження, отримані від походу, перевершили очікувані, не знаю як для інших, а для мене це рідкість. І успіх цього заходу, я вважаю, на 50 % зобов’язаний природному фактору, і на 50 людському.

Враження від походу суто позитивні, сподобалось абсолютно все, гори, природа, погода, компанія, а також все те, що зв’язано з організацією і проведенням походу. Тим більше, відносно походів по горах у мене є з чим порівняти, був досвіду походу по Кримським горах в квітні-травні 2008 року, з другою організацією, ще тоді я вирішив, що обов’язково сходжу в похід в Карпати цього року. Коли прийшов час, то довго вибирав між пропозицією походу по двох тисячникам від вже знайомої організації і вашої пропозицією, в них мене приваблювало знайомство з даною організацією і відсутністю передоплати, у вас більш нижча ціна. Спрацював меркантильний інтерес,  і вибір був зроблений на вашу користь, про що я ні на хвилину не пожалів.Тиждень відпустки, взятий спеціально для походу, пройшов просто чудово, як доказ того, мажуть, що ні разу за тиждень не виникло думки про роботу, и про якісь побутові проблеми, все залишилось десь в стороні, а я занурився в другий світ, більше прекрасніший, ніж повсякденне життя. Часом, звичайно, було дуже важко, фізично, але даний момент я пояснюю виключно недостатнім рівнем моєї фізичної підготовки, який я урочисто поклявся самому собі вивести на потрібний рівень.В загальному, враження, отримані від походу, перевершили очікувані, не знаю як для інших, а для мене це рідкість. І успіх цього заходу, я вважаю, на 50 % зобов’язаний природному фактору, і на 50 людському.

avatar
Павло
Август 2008

Можу сказати одне – було незабутньо, чудесно, прекрасно, захоплююче! Особисто мій, то це перший похід! Мені було неймовірно цікаво! Від виду гір просто щелепа відпадає, так гарно! Правда от що важко, то це рюкзак, але на другий день стало легше! Класний спуск з Петросу, хоч і екстремальний, зате весь світ видно як на долоні! Можу сказати, що я «стрибала в хмарах», просто верхівка була в хмарах – і це прикольно! Озера як дзеркала – чисті і незаймані, а ще холодні…бррр! Сподобались Великі Кізли, сподіваюсь правильно написала, там на краєчку каменя просто неймовірно красиво, хочеться сидіти весь день до ночі, думки йдуть в небо! Сподобались барани, коні, які ледь не з’їли мій рюкзак, чорниця, малина, гірські струмки, “Вухатий Камінь, камінь у вигляді вказівного пальця в небо, кастер, моя команда і дякуємо нашому інструктору Андрію за все! Ще дуже смачно і ситно годували! Дякую клубу.