RU
Расписание: Пн-пт 9 - 18

Пещера Млынки: Безумные выходные

Цена: 1080 грн
Длительность: 2 дня
Заказать тур

Если у вас есть вопросы, пожалуйста, позвоните нам

+38 096 212 40 71

banner picture
Пещера Млынки: Безумные выходные

 

Экскурсия в пещеру Млынки

Если вас хоть немного заинтересовал спелеотуризм, то наиболее оптимальным вариантом начать новое увлечение является организация экскурсии в пещеру Млынки. В таком случае вас ожидает невероятное путешествие, в котором только свет вашего фонарика будет отделять вас от непроглядной тьмы.

Млынки ‒ это пещера, длина которой составляет около 40 километров. Поэтому во время путешествия по ней вам придется не только проходить сквозь большие залы с камнесводом, сталактитами и наличием большого количества разноцветных кристаллов, но и протискаться в узкие щели. Если у вас есть этот дух первооткрывателя, который все время требует приключений, то тур в пещеру Млынки является отличным способом хоть ненадолго заглушить этот голос.

Особенности экскурсии в пещеру Млынки

Данная пещера находится в Тернопольской области возле села Чортков. Миллионы лет назад на этом месте располагалось море. Вода понемногу вымывала ходы, создавая действительно запутанный лабиринт, по которому когда-то плавали рыбы. Однако море ушло, а лабиринт остался, и теперь у вас появилась возможность насладиться приключением в действительно древнем месте, куда до 1960-х годов не ступала нога человека. Именно в это время пещера была найдена первооткрывателем.

До сих пор спелеологам неизвестны все ходы в Млынках. Ежегодно открываются новые проходы. Также туннели могут создаваться при помощи контролированных взрывов. Пещера преимущественно располагается в горизонтальной плоскости, однако присутствует несколько мест, для преодоления которых вам придется использовать специальное оборудование. Однако подобные маршруты предназначены исключительно для опытных спелеологов.

Экскурсия в пещеру Млынки позволит вам не только насладиться духом приключения, но и получить незабываемые впечатления от посещения уникальных мест:

  • зал «Сказка» ‒ камнесвод которого усеян кристальными сталактитами невероятной красотой;
  • зал «Кажан» ‒ потолок усеян янтарными камнями, которые светятся в темноте, создавая силуэт летучей мыши, здесь же вы можете прокататься на каменных горках;
  • зал «Рогатка» ‒ в нем присутствует влажная глина, которая отлично подходит для лепки, вы сможете увидеть потрясающий замок, который был создан спелеологами, а также поупражняться в лепке самостоятельно.

И это далеко не все красивые места! Кто знает, какие чудеса предложит вам пещера Млынки во время вашего первого посещения.

 

Вы также можете заказать отдельные экскурсии

Включено в цену
  • три спелеовыхода в пещеры Млынки и Угринь

  • прокат фонарика и комбинезона

  • проживание в Спелеохате с душем

  • питание согласно программе

 

Цена не включает
Время и место встречи на тур

Встреча группы на железнодорожном вокзале г.Чортков в 01:10 ночи. Как доехать на тур?

день 1 - спелеовыходы в пещеру Млынки: Северный и Восточный районы

 

  • поселение в Спелеохате

  • завтрак

  • спелеовыход в пещеру МлынкиСеверный район (около 3 ч). Маршрут первого уровня сложности "На Север" . Вы ознакомитесь с техникой передвижения в пещере, научитесь различать галереи и залы, увидите кристаллы и пластинчатый гипс, пройдете одно из самых узких мест пещеры - лаз "Чертово горло".

  • обед

  • спелеовыход в пещеру Млынки: Восточный район (около 3 ч). Маршрут второго уровня сложности "Восточное кольцо". Этот маршрут включает некоторые более сложные элементы - переход "Ушба", спуск "Подошва". Вы увидите большие залы, один из которых назван в честь всемирно известного спелеолога Норбера Кастере, а еще на вас ждут "Торпеда" и "Слон", а также красивые разноцветные кристаллы.

  • ужин

день 2 - спелеовыход в пещеру Угрынь

  • завтрак

  • спелеовыход в пещеру Угрынь (около 3 ч). Пещера находится неподалеку от пещеры Млынки. Начинается она карстовой воронкой, которая разветвляется сетью входных залов. Дальее пещера вытягивается в длинный лаз, который делает кольцо и опять возвращается во входные залы. Здесь есть много интересных мест, чтобы хорошо "полазить" - узкие горизонтальные трещины типа "пресс", запутаны многоярусные ходы-лабиринты, валуны и каменные глыбы, прохождение которых требует хорошей координации движений, и др. После прохождения маршрута вы почувствуете себя настоящим покрытым глиной спелеологом.

  • обед 

  • свободное время: душ, прогулки, приобретение сувениров

  • выезд домой.

Время и место завершения тура

Обратное отправлениэ нужно планиривать из г.Чортков после 16:00. Как добраться домой?

Одежда и обувь:
  1. Тапочки для дома
  2. Одежда под комбинезон
  3. Обувь в пещеру
  4. Перчатки
  5. Бандана/баф
Снаряжение:
  1. Прокат спальника с вкладышем (Аренда)
  2. Наколенники
Особенности питания
Мы приготовим для вас блюда из меню "Смачно".
Блюда похожи на те, которые готовят в спортивных походах: каши с мясом, первые блюда, украинский борщ, салаты или нарезка из сезонных овощей, много печенья.
Можно попробовать банош и кулеш.
Если вы особенности питания нужно заранее предупредить менеджера по приему заказов и повара на туре. Мы можем подать вам блюдо без указанного ингридиента. Особые продукты из вашего рациона рекомендуем взять с собой самостоятельно.
Для вегетарианцев обычно практикуем подавать те же блюда, которые готовятся для всех, но без мяса, с дополнительной порцией сыра

Мы приготовим для вас блюда из меню "Вкусно".
Блюда похожи на те, которые готовят в спортивных походах: каши с мясом, первые блюда, украинский борщ, салаты или нарезка из сезонных овощей, много печенья.
Можно попробовать банош и кулеш.
У  вас есть особенности питания?

Предупредите заранее менеджера по приему заказов и повара на туре. Мы можем подать вам блюдо без указанного ингридиента. Особые продукты из вашего рациона рекомендуем взять с собой самостоятельно.
Для вегетарианцев обычно практикуем подавать те же блюда, которые готовятся для всех, но без мяса, с дополнительной порцией сыра.

Путешествие с ребенком и домашними животными

Если вы едете своей группой, заказываете индивидуальную экскурсию, вы можете брать с собой ребенка уже с 6-летнего возраста.

Нагрузки будут подстроены под индвидуальное желание, скорость и выносливость маленьких туристов. Если вы путешествуете с ребенком сами, вас будет добавлено в группу с другими участниками. В сборные группы принимаются дети в возрасте от 14 лет, в сопровождении взролого.  

В таком случае вся группа будет двигаться по классическому маршруту, в обычном темпе.

 

Участие в туре с домашними животными возможно только при условии, что животное не мешать другим участникам тура, инструкторам, и не будет создавать препятствий для проведения тура.

Вы несете полную ответственность за поведение животного.

В случае, если в результате присутствия животного владелец вынужден отказаться от части программы тура, стоимость неиспользованных элементов не возмещается.

Комплектация групп

 

Бывает, что к экскурсии хочет присоединиться несколько групп в составе 1-2-х человек. В таком случае эти участники пойдут на экскурсию вместе.
Если менеджер по приему заказов предупреждает вас, что на экскурсию будет в составе сборной группы, портрибно понимать, что ваши и их уровень физической подготовки, скорость движения по пещере может отличаться.
Поэтому нужно быть готовым к гибкости по скорости передвижения группы, количества и сложности препятствий.
Стандартный маршрут за время экскурсии группа пройдет.
Если вы не хотите подстраиваться под других участников - заказывайте индивидуальную экскурсию. Для этого нужно минимум 6 человек.
Также можно заказывать экскурсии на выходные, тогда призджають группы, к которым можно присоединиться.
Если вы хотите сходить на экскурсию отдельной группой менее 6 человек, нужно оплатить стоимость экскурсий для 6 участников.

Есть экскурсии к которым присоединяются несколько групп в составе 1-2-х человек. Они пойдут на экскурсию вместе.

Если менеджер по приему заказов предупреждает вас, что на экскурсию будет в составе сборной группы, портрибно понимать, что ваши и их уровень физической подготовки, скорость движения по пещере может отличаться.
Поэтому нужно быть готовым к гибкости по скорости передвижения группы, количества и сложности препятствий.
Стандартный маршрут за время экскурсии группа пройдет.
Если вы не хотите подстраиваться под других участников - заказывайте индивидуальную экскурсию. Для этого нужно минимум 6 человек.
Также можно заказывать экскурсии на выходные, тогда призджають группы, к которым можно присоединиться.
Если вы хотите сходить на экскурсию отдельной группой менее 6 человек, нужно оплатить стоимость экскурсий для 6 участников.

Физическая подготовка и здоровье

 

Людям с лишним весом стоит оценить свою физическую подготовку и готовность активно передвигаться ходами пещер. Если Вы, имея лишний вес, можете заниматься активными видами отдыха, играть подвижные игры, не имеете серьезных проблем с дыханием и сердцебиением и т.п., скорее всего Вы вполне способны пройти все классические экскурсионные маршруты. Все зависит от вашего желания. Возможно, что узкие места или сложные препятствия проходить будет несколько труднее, чем остальным участникам. Если же проблемы с весом создают дискомфорт в повседневной жизни, от экскурсий в пещеру Млынки стоит отказаться.
Перед началом экскурсии инструктор объективно оценивает физические кондиции группы, и проведет ее по оптимальному маршруту. Иногда очень сложные препятствия можно будет обойти. Инструктор ориентируется на средний темп группы, поэтому возможно Вам нужно будет приложить больше усилий, чем остальным участникам группы.

Экскурсия в пещеру - это активная нагрузка на организм, в течение в среднем трех часов.

Перед спелеопутишествием стоит оценить свою физическую подготовку.

Проверьте можете ли вы: - 30 раз присесть - 5 раз отжаться от пола - пробежать 5 км в среднем за 30 мин - пролезть под стулом на коленях.

Если у вас клаустрофобия, боязнь темноты, или болезни несовместимы с активным отдыхом и спортом, вам стоит отказаться от посещения пещер.

Людям с лишним весом стоит оценить свою физическую подготовку и готовность активно передвигаться ходами пещер. Если вы, имея лишний вес, можете заниматься активными видами отдыха, играть подвижные игры, не имеете серьезных проблем с дыханием и сердцебиением и т.п., скорее всего вы вполне способны пройти все классические экскурсионные маршруты.

Все зависит от вашего желания. Возможно, что узкие места или сложные препятствия проходить будет несколько труднее, чем остальным участникам. Если же проблемы с весом создают дискомфорт в повседневной жизни, от экскурсий в пещеру Млынки стоит отказаться.
Перед началом экскурсии инструктор объективно оценивает физические кондиции группы, и проведет ее по оптимальному маршруту.

Иногда очень сложные препятствия можно будет обойти. Инструктор ориентируется на средний темп группы, поэтому возможно Вам нужно будет приложить больше усилий, чем остальным участникам группы.

Особенности проживания на Спелеохате

Спелеохата - это что-то типа хостела, но вместо отдельных кроватей спальные места по типу нары, где помещается 6-7 человек рядом. Для ночевки в Спелеохате нужно иметь спальный мешок. Если у вас его нет, можем дать в аренду. В Спелеохате есть три отдельные комнаты - две помещают по 14 человек, находящихся на первом этаже, одна расположена на втором этаже, с отдельным входом, помещается 6-7 человек. Души и туалеты находятся на первом этаже в основной части дома. Также есть большая столовая, где можно самостоятельно приготовить пищу.

Снаряжение для экскурсии в пещеру

Что нужно иметь, для экскурсии в пещеру:

  • сменную одежду для пещеры (у нас можно взять комбинезоны напрокат)
  • запасная обувь (которое не жалко вымазать). Могут быть резиновые сапоги, или старые горные ботинки
  • налобный фонарик (ручной не подойдет, так как часто нужно использовать обе руки для передвижения) - можем дать напрокат
  • рабочие перчатки
  • баф или бандана на голову (чтобы не испачкать волос)
  • наколенники - можем дать напрокат
    Воду и перекус нет необходимости брать с собой в пещеру, экскурсия длится всего 2,5 часа, вы даже не успеете проголодаться.
Какие еще пещеры можно посетить

Неподалеку пещеры Млынки находится еще одна пещера - Угрынь. Экскурсии там проводятся в период с апреля по конец октября. Это обусловлено тем, что там зимуют летучие мыши. Все виды летучих мышей, которые водятся в наших пещерах, краснокнижные, поэтому их нельзя трогать в период спячки. Кроме Млынков, мы можем свозить вас в пещеру Оптимистическую, Вертебу, Кристальную и Атлантиду. Эти пещеры находятся в диапазоне 40-80 км от нашей Спелеохата, поэтому, чтобы туда попасть, нужно дополнительно заказывать трансфер.

Можно привозить в пещеру школьников

Так, для детей экскурсии в пещеру очень интересны. Мы принимаем группы детей на проживание в Спелеохате на каникулах. Организовываем питание и экскурсии в разные пещеры - Млынки, Угрынь, Вертеба, Хрустальная, Атлантида, Оптимистическая. На группу из 10 детей в пещеру нужно двое взрослых (кроме инструктора). Это касается младших классов. Старшеклассники могут ходить сами, или в сопровождении одного взрослого (кроме инструктора). Инструктор присутствует всегда =)

Что можно и что нельзя делать в пещере

В пещере можно:

  • делать фотографии
  • снимать видео
  • пугать встречные группы
  • собирать мусор (фантики, пуговицы, резинки для волос, куски подошвы)
  • страховать друг друга
  • выражать свое восхищение звуками "вау", "круто", "как хорошо", "нам шо, надо туда лезть ???", "кто здесь?"

 В пещере запрещено:

  • бегать (пол нестабильный, порой случаются камни, что двигаются. Можно травмироваться).
  • трогать кристаллы
  • царапать или ковырять стены
  • облизывать стены
  • нюхать летучих мышей, тыкать в них пальцами или светить им в глаза
  • оставлять любую органику (пищу, плеваться, сморкаться, ходить в туалет, клевать подсолнечник)
  • сорить (все свое выносим с собой)
  • выносить из пещеры то, что ей принадлежит (кристаллики, камешки, кусочки плафонов, летучих мышей и т.п.)
avatar
Павло
Ноябрь 2018

Я відкрив для себе абсолютно новий світ – підземний!.. До минулих вихідних я лише згадував розповіді учителя про тектонічні процеси, які відбувалися на Землі мільйони років тому, та наявність карстових печер у Тернопільскій області. Та от, нарешті, доля та Діма :), влаштували мені можливість на власні очі побачити всю велич і красу гіпсових тунелів, незліченної кількості кристалів різної форми, розміру, кольору, сталагміти та сталактити, підземні джерела, кажани, зрештою, відчути “на власній шкірі”, що таке суцільна темрява, замкнутий простір, відчути свою безпорадність у зовсім незвичній ситуації... Я відкрив для себе абсолютно новий світ – підземний!..  Екскурсії Ми відвідали печери тричі. Кожна з екскурсій тривала близько трьох годин і була по своєму цікава та насичена новими перешкодами. Було по-різному: незручно, низько, жарко, тяжко, іноді боляче, спрагло... Але почуття гумору ніколи нас не полишало, і ми залюбки долали всі труднощі. Зрештою, всі залишилися цілими і задоволеними від побаченого. Думаю, кожен хоч трохи відчув на собі труднощі, з якими зустрічаються спелеологи, зміг оцінити власні сили і можливості, а це в сучасному світі дуже важливо!

Я відкрив для себе абсолютно новий світ – підземний!..До минулих вихідних я лише згадував розповіді учителя про тектонічні процеси, які відбувалися на Землі мільйони років тому, та наявність карстових печер у Тернопільскій області. Та от, нарешті, доля та Діма :), влаштували мені можливість на власні очі побачити всю велич і красу гіпсових тунелів, незліченної кількості кристалів різної форми, розміру, кольору, сталагміти та сталактити, підземні джерела, кажани, зрештою, відчути “на власній шкірі”, що таке суцільна темрява, замкнутий простір, відчути свою безпорадність у зовсім незвичній ситуації... Я відкрив для себе абсолютно новий світ – підземний!.. Екскурсії Ми відвідали печери тричі. Кожна з екскурсій тривала близько трьох годин і була по своєму цікава та насичена новими перешкодами. Було по-різному: незручно, низько, жарко, тяжко, іноді боляче, спрагло... Але почуття гумору ніколи нас не полишало, і ми залюбки долали всі труднощі. Зрештою, всі залишилися цілими і задоволеними від побаченого. Думаю, кожен хоч трохи відчув на собі труднощі, з якими зустрічаються спелеологи, зміг оцінити власні сили і можливості, а це в сучасному світі дуже важливо! Млинки супер!

avatar
manager
Май 2018

 

«Боротьба за виживання», або вояж тернопільського ДемАльянсу до Млинків
Ідея «золотого мільярду», що стосується скорочення населення Землі, вже давно захопила наші схильні до розумних і не надто розумних ідей мізки… Але хочеш зробити добру справу – зроби її сам! Починати завжди треба із себе.
Тому Тернопільський осередок вирішив поїхати у Млинки, в край безкінечних печер, кажанів-кровопивць і бездушних інструкторів. Девізом поїздки було славетне дарвінівське «виживає найсильніший», а культурна програма будувалася за зразком «останнього героя». Ми активно агітували всіх своїх друзів із інших регіонів приєднатися до нас, однак здоровий глузд у них все ж переважив наші аргументи, і тому в Млинки поїхали лише всі свої, тернопільські. Перша партія – експериментальна, так би мовити.
Ну ось і усе. Речі зібрали. З друзями і батьками попрощались. Поцілували тих, кого любимо. Написали прощальні записки, а ті, хто володіє хоч якимось майном, ще і заповіти. Пора у путь. Заштовхалися у електричку, яка їде у перевантажений напрямок протягом 4 годин, але чомусь складається лише із трьох вагонів. Люблю свою країну за це. Дехто з нас сів на сидіння, а дехто комфортно влаштувався на підлозі у проході. Симпатична леді середніх літ облаяла нас спершу, бо ми попросили її пересісти у сусідній проліт, аби ми могли триматися разом, а потім кілька разів з насолодою обливала нас брудом за те, що ми сміємося, співаємо, розмовляємо і взагалі дихаємо… А й справді, подумала я, зараз така зіпсована молодь пішла.. Краще бути такими, як ось цей зразок старшого покоління…

«Боротьба за виживання», або вояж тернопільського ДемАльянсу до Млинків
Ідея «золотого мільярду», що стосується скорочення населення Землі, вже давно захопила наші схильні до розумних і не надто розумних ідей мізки… Але хочеш зробити добру справу – зроби її сам! Починати завжди треба із себе.Тому Тернопільський осередок вирішив поїхати у Млинки, в край безкінечних печер, кажанів-кровопивць і бездушних інструкторів. Девізом поїздки було славетне дарвінівське «виживає найсильніший», а культурна програма будувалася за зразком «останнього героя». Ми активно агітували всіх своїх друзів із інших регіонів приєднатися до нас, однак здоровий глузд у них все ж переважив наші аргументи, і тому в Млинки поїхали лише всі свої, тернопільські. Перша партія – експериментальна, так би мовити.Ну ось і усе. Речі зібрали. З друзями і батьками попрощались. Поцілували тих, кого любимо. Написали прощальні записки, а ті, хто володіє хоч якимось майном, ще і заповіти. Пора у путь. Заштовхалися у електричку, яка їде у перевантажений напрямок протягом 4 годин, але чомусь складається лише із трьох вагонів. Люблю свою країну за це. Дехто з нас сів на сидіння, а дехто комфортно влаштувався на підлозі у проході. Симпатична леді середніх літ облаяла нас спершу, бо ми попросили її пересісти у сусідній проліт, аби ми могли триматися разом, а потім кілька разів з насолодою обливала нас брудом за те, що ми сміємося, співаємо, розмовляємо і взагалі дихаємо… А й справді, подумала я, зараз така зіпсована молодь пішла.. Краще бути такими, як ось цей зразок старшого покоління…

 

avatar
Катя
Апрель 2017

Весняні канікули разом зі шкільним гуртокм "Всюди Буду!" з смт Борова що на Київщині вирішили провести оригінально. Хіба можна в таку пору сидіти вдома, або обмежуватися кількагодинними тренуваннями? Тож ще в січні була запланована для найактивніших учасників гуртка благодійна подорож-подарунок в Тернопільську область, Чортківський район в село Млинки, де є відома печера "Млинки", загальна протяжність підземних ходів в якій станом на 2009 рік складала 41 км, а на сьогодні вже розвідано майже 50 км! Два дні, 4 виходи в печери, 12 годин ми провели під землею на глибині від 5 до 25 метрів. Вертикльні та горизонтальні ходи часом сягали всього 50 см і ми перетворювалися на "желе" і просочувалися в ці тріщини. Переходи від однієї галереї до іншої іноді були такими вихилястими, що ми як вужі мусили повзти та вигинатися під пластами мільйонних порід. Милували око сталактіти в районі "Казка", чудували кажани в печері "Козацька", дивували кристали в "Угрині". Звичайно, цей дивний світ спелеології був для нас незвичним, тому коліна, лікті та кисті рук віддають болем та втомою неймовірно ще й досі. Але це зовсім не засмучує, бо ми ТАКЕ пережили, і ТАКЕ побачили, що ще довго будемо згадувати цю мандрівку на Тернопільщину під назвою "Шалені вихідні!" . Дякуємо нашим інструкторам: Каті та Людмилі! 

avatar
Юля
Апрель 2017

Весняні канікули разом зі шкільним гуртокм "Всюди Буду!" з смт Борова що на Київщині вирішили провести оригінально. Хіба можна в таку пору сидіти вдома, або обмежуватися кількагодинними тренуваннями? Тож ще в січні була запланована для найактивніших учасників гуртка благодійна подорож-подарунок в Тернопільську область, Чортківський район в село Млинки, де є відома печера "Млинки", загальна протяжність підземних ходів в якій станом на 2009 рік складала 41 км, а на сьогодні вже розвідано майже 50 км! Два дні, 4 виходи в печери, 12 годин ми провели під землею на глибині від 5 до 25 метрів. Вертикльні та горизонтальні ходи часом сягали всього 50 см і ми перетворювалися на "желе" і просочувалися в ці тріщини. Переходи від однієї галереї до іншої іноді були такими вихилястими, що ми як вужі мусили повзти та вигинатися під пластами мільйонних порід. Милували око сталактіти в районі "Казка", чудували кажани в печері "Козацька", дивували кристали в "Угрині". Звичайно, цей дивний світ спелеології був для нас незвичним, тому коліна, лікті та кисті рук віддають болем та втомою неймовірно ще й досі. Але це зовсім не засмучує, бо ми ТАКЕ пережили, і ТАКЕ побачили, що ще довго будемо згадувати цю мандрівку на Тернопільщину під назвою "Шалені вихідні!" . Дякуємо нашим інструкторам: Каті та Людмилі! 

 

Гончарова Лілія

avatar
Ваш отзыв на модерации Наталя
Март 2017

 

Збирала групу з 8 чоловік на поїздку в Млинки. Четверо були в печерах вперше. Всім дуже сподобалось. Дякуємо за чудову організацію туру, відношення і умови проживання. Інструктори Ілля і Люда (водила нас у печери) дуже класні, а Катя пречудово готує. Також вдячні за ввічливого таксиста Віктора, який не тільки довіз від вокзала до хати і назад, а ще і провів невеличку екскурсію містом!Взагалі у вас все дуже охайно, смачно, душевно і добре організовано.Обо'язково ще к вам поїдемо!

Збирала групу з 8 чоловік на поїздку в Млинки. Четверо були в печерах вперше. Всім дуже сподобалось. Дякуємо за чудову організацію туру, відношення і умови проживання. Інструктори Ілля і Люда (водила нас у печери) дуже класні, а Катя пречудово готує. Також вдячні за ввічливого таксиста Віктора, який не тільки довіз від вокзала до хати і назад, а ще і провів невеличку екскурсію містом!Взагалі у вас все дуже охайно, смачно, душевно і добре організовано.Обо'язково ще к вам поїдемо!

 

avatar
Ваш отзыв на модерации manager
Ноябрь 2015

Сьомого листопада учасники проекту "Твоя країна" помандрували в спелеотур, що у Млинках. Млинки - гіпсова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована біля села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Загальна довжина печери 46 125 м. Екскурсія вдалася! Усі отримали незабутні емоції. Насправді, неможливо передати словами, що було з нами, коли доводилось пролазити через так званий "банан", що по-нашому означає вузька кругла щілина та "тунель". Це відчуття, коли ти бачиш куди поліз інструктор Віталік, і думаєш, як це можливо? Проте, робиш собі виклик і зважуєшся іти далі. І тут виникає азарт, коли ти розумієш, що все вийшло! Це нереально круто. Ця печера є одним з найкращих місць Тернопілля. Ми, як уже сформована дружня команда, вирішили, що організуємо поїздки у всі печери України. Ці "тунелі" варті уваги, безперечно.
Сьомого листопада учасники проекту "Твоя країна" помандрували в спелеотур, що у Млинках. Млинки - гіпсова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована біля села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Загальна довжина печери 46 125 м. Екскурсія вдалася! Усі отримали незабутні емоції. Насправді, неможливо передати словами, що було з нами, коли доводилось пролазити через так званий "банан", що по-нашому означає вузька кругла щілина та "тунель". Це відчуття, коли ти бачиш куди поліз інструктор Віталік, і думаєш, як це можливо? Проте, робиш собі виклик і зважуєшся іти далі. І тут виникає азарт, коли ти розумієш, що все вийшло! Це нереально круто. Ця печера є одним з найкращих місць Тернопілля. Ми, як уже сформована дружня команда, вирішили, що організуємо поїздки у всі печери України. Ці "тунелі" варті уваги, безперечно.

avatar
Юля
Август 2015

 

Триденний новорічний тур передбачав чотири "спортивні" вилазки в дві різні печери, Млинки і Угринська, і ще один екскурсійний похід в печеру Вертеба. Якщо чесно, то після спортивних походеньок по важких маршрутах екскурсія у Вертебі була недоречною, багато хто відізвався, що така екскурсія була би кльовою навпаки - спочатку, щоб туристи звикли до печерного світу.
Сам новий рік в печерах - це щось нове, незвичне й незабутнє. Рекомендую всім, хто любить диковинки і цікавинки. Під землею світ зовсім інший. Якщо вибиратимете - йти в 0.00 в печеру чи не іти - сміливо ідіть, ви не пожалкуєте!
Окремо потрібно розповісти про відчуття, які переповнюють, коли та вилазиш із печери. Усередині ти був декілька годин без світла, без звичних тобі звуків навколишнього світу, а перед очима тільки кам'янисті устворення з вапном і гіпсом. А ще сідниці товариша, який повзе перед тобою. Це все, що ти бачиш і чуєш стільки часу. Коли ти вилазиш на поверхню, всі твої рецептори дуріють від кількості звуків, запахів і візуальних зображень, які мозок відмовляється сприймати. Яскраве світло б'є по очах. Рецептори носа відчувають запах снігу, запах гілки дерева, запах бруду під ногами. Вуха чують кожну пташку, струмочок, що тече за кілометр. Чути, як шелестить листя. Ці відчуття самі по собі варті того, щоб хоча б раз сходити в печеру
 

Триденний новорічний тур передбачав чотири "спортивні" вилазки в дві різні печери, Млинки і Угринська, і ще один екскурсійний похід в печеру Вертеба. Якщо чесно, то після спортивних походеньок по важких маршрутах екскурсія у Вертебі була недоречною, багато хто відізвався, що така екскурсія була би кльовою навпаки - спочатку, щоб туристи звикли до печерного світу.Сам новий рік в печерах - це щось нове, незвичне й незабутнє. Рекомендую всім, хто любить диковинки і цікавинки. Під землею світ зовсім інший. Якщо вибиратимете - йти в 0.00 в печеру чи не іти - сміливо ідіть, ви не пожалкуєте!Окремо потрібно розповісти про відчуття, які переповнюють, коли та вилазиш із печери. Усередині ти був декілька годин без світла, без звичних тобі звуків навколишнього світу, а перед очима тільки кам'янисті устворення з вапном і гіпсом. А ще сідниці товариша, який повзе перед тобою. Це все, що ти бачиш і чуєш стільки часу. Коли ти вилазиш на поверхню, всі твої рецептори дуріють від кількості звуків, запахів і візуальних зображень, які мозок відмовляється сприймати. Яскраве світло б'є по очах. Рецептори носа відчувають запах снігу, запах гілки дерева, запах бруду під ногами. Вуха чують кожну пташку, струмочок, що тече за кілометр. Чути, як шелестить листя. Ці відчуття самі по собі варті того, щоб хоча б раз сходити в печеру

avatar
Ваш отзыв на модерации manager
Декабрь 2014

 

Трьохденний новорічний тур передбачав чотири "спортивні" вилазки в дві різні печери, Млинки і Угринська, і ще один екскурсійний похід в печеру Вертеба. Якщо чесно, то після спортивних походеньок по важким маршрутам, екскурсія у Вертебі була недоречною, багато хто відізвався, що така екскурсія була би кльовою навпаки спочатку, щоб туристи звикли до печерного світу. 
Сам новий рік в печерах - це щось нове, незвичне й незабутнє. Рекомендую всім, хто любить диковинки і цікавинки. Під землею світ зовсім інший. Якщо вибиратимете - йти в 0.00 в печеру чи не іти - сміливо ідіть, ви не пожалкуєте! 
Окремо потрібно розповісти про відчуття, які переповнюють, коли та вилазиш із печери. Усередині ти був декілька годин без світла, без звичних тобі звуків навколишнього світу, а перед очима тільки кам'янисті устворення з вапном і гіпсом. А ще сідниці товариша, який повзе перед тобою. Це все, що ти бачиш і чуєш стільки часу. Коли ти вилазиш на поверхню, всі твої рецептори дуріють від кількості звуків, запахів і візуальних зображень, які мозок відмовляється сприймати. Яскраве світло б'є по очах. Рецептори носа відчувають запах снігу, запах гілки дерева, запах бруду під ногами. Вуха чують кожну пташку, струмочок, що тече за кілометр. Чути, як шелестить листя. Ці відчуття самі по собі варті того, щоб хоча б раз сходити в печеру.
Декілька слів про самі печери:
В Млинках круто! Важкі ходи, вузькі щілини, повзучки, шкуродери - все, чого душа забажає. Гарно, казково, незабутньо. 

Трьохденний новорічний тур передбачав чотири "спортивні" вилазки в дві різні печери, Млинки і Угринська, і ще один екскурсійний похід в печеру Вертеба. Якщо чесно, то після спортивних походеньок по важким маршрутам, екскурсія у Вертебі була недоречною, багато хто відізвався, що така екскурсія була би кльовою навпаки спочатку, щоб туристи звикли до печерного світу. Сам новий рік в печерах - це щось нове, незвичне й незабутнє. Рекомендую всім, хто любить диковинки і цікавинки. Під землею світ зовсім інший. Якщо вибиратимете - йти в 0.00 в печеру чи не іти - сміливо ідіть, ви не пожалкуєте! Окремо потрібно розповісти про відчуття, які переповнюють, коли та вилазиш із печери. Усередині ти був декілька годин без світла, без звичних тобі звуків навколишнього світу, а перед очима тільки кам'янисті устворення з вапном і гіпсом. А ще сідниці товариша, який повзе перед тобою. Це все, що ти бачиш і чуєш стільки часу. Коли ти вилазиш на поверхню, всі твої рецептори дуріють від кількості звуків, запахів і візуальних зображень, які мозок відмовляється сприймати. Яскраве світло б'є по очах. Рецептори носа відчувають запах снігу, запах гілки дерева, запах бруду під ногами. Вуха чують кожну пташку, струмочок, що тече за кілометр. Чути, як шелестить листя. Ці відчуття самі по собі варті того, щоб хоча б раз сходити в печеру.Декілька слів про самі печери:В Млинках круто! Важкі ходи, вузькі щілини, повзучки, шкуродери - все, чого душа забажає. Гарно, казково, незабутньо. 

 

avatar
Іра
Июнь 2014

 

Добрий день))
Ми як раз в процесі збирання фотографій з різних фотоапаратів) Обов’язково поділимось і всім розрекламуємо! Дехто з наших ось вже в грудні збираються справитись із Зондером)) наша Дрім-Тім))
Враження найчудовіші! І умови, і організація, і провідники, і все-все! Велике Вам дякую за такі вихідні! Відпочили на ура)) хтось із ваших казав, що ви збираєтесь ставили столи тенісні і ще щось додатково, це прекрасна ідея, ми – тільки «за»))
До зв’язку,

Добрий день))Ми як раз в процесі збирання фотографій з різних фотоапаратів) Обов’язково поділимось і всім розрекламуємо! Дехто з наших ось вже в грудні збираються справитись із Зондером)) наша Дрім-Тім))Враження найчудовіші! І умови, і організація, і провідники, і все-все! Велике Вам дякую за такі вихідні! Відпочили на ура)) хтось із ваших казав, що ви збираєтесь ставили столи тенісні і ще щось додатково, це прекрасна ідея, ми – тільки «за»))До зв’язку, Млинки

 

avatar
Юля
Март 2014

Коли пробуєш щось нове і незвичайне, завжди трошки страшно.

Налаштовувала я себе спочатку на дуже жорсткий екстрим - село, мінімум цивілізації, несмачні каші, постійна втома і бажання виспатися.

Але!

Все було зовсім не так. Все було весело, цікаво і позитивно. Отже, по порядку. Спелеохата - милий будиночок, який одними своїми малюнками на фасаді налаштовує тебе на те, що відпочинок не може бути невдалим. Усередині все зовсім не погано і зовсім не страшно. Місця багато, простора кухня, душі з гарячою водою, телевізор. Що стосується спальні, то для мене це було незвично. Я ніколи раніше не бачила двоповерхових нар, на яких спокійно розмістилися 12 осіб, і спати в спальнику для мене було теж в новинку. З того, що не сподобалося - було твердо, що значною мірою відчувалося через крепатуру і забиті коліна. Але навіть для мене, звиклої до комфорту, це все було несуттєвою дрібницею в порівнянні з тим зарядом позитивних емоцій і вражень, який залишила після себе ця поїздка. Їжа. Скажу чесно, годували дуже смачно! Особливо смачним видався перший обід! Після вилазки в печеру всі повернулися голодними. Не пригадую, щоб я коли-небудь бачила, як з такою швидкістю порожніла величезна каструля борщу. Борщ був божественним. Борщ з салом і з часником. За столом у дворі, на сонечку. Цей обід я буду пам'ятати довго.

avatar
Ваш отзыв на модерации Оля
Март 2014

Коли пробуєш щось нове і незвичайне, завжди трошки страшно.
Налаштовувала я себе спочатку на дуже жорсткий екстрим - село, мінімум цивілізації, несмачні каші, постійна втома і бажання виспатися.
Але!
Все було зовсім не так. Все було весело, цікаво і позитивно.
Отже, по порядку. Спелеохата - милий будиночок, який одними своїми малюнками на фасаді налаштовує тебе на те, що відпочинок не може бути невдалим. Усередині все зовсім не погано і зовсім не страшно. Місця багато, простора кухня, душі з гарячою водою, телевізор. Що стосується спальні, то для мене це було незвично. Я ніколи раніше не бачила двоповерхових нар, на яких спокійно розмістилися 12 осіб, і спати в спальнику для мене було теж в новинку. З того, що не сподобалося - було твердо, що значною мірою відчувалося через крепатуру і забиті коліна. Але навіть для мене, звиклої до комфорту, це все було несуттєвою дрібницею в порівнянні з тим зарядом позитивних емоцій і вражень, який залишила після себе ця поїздка.
Їжа. Скажу чесно, годували дуже смачно! Особливо смачним видався перший обід! Після вилазки в печеру всі повернулися голодними. Не пригадую, щоб я коли-небудь бачила, як з такою швидкістю порожніла величезна каструля борщу. Борщ був божественним. Борщ з салом і з часником. За столом у дворі, на сонечку. Цей обід я буду пам'ятати довго.
Коли пробуєш щось нове і незвичайне, завжди трошки страшно.Налаштовувала я себе спочатку на дуже жорсткий екстрим - село, мінімум цивілізації, несмачні каші, постійна втома і бажання виспатися.Але!Все було зовсім не так. Все було весело, цікаво і позитивно.Отже, по порядку. Спелеохата - милий будиночок, який одними своїми малюнками на фасаді налаштовує тебе на те, що відпочинок не може бути невдалим. Усередині все зовсім не погано і зовсім не страшно. Місця багато, простора кухня, душі з гарячою водою, телевізор. Що стосується спальні, то для мене це було незвично. Я ніколи раніше не бачила двоповерхових нар, на яких спокійно розмістилися 12 осіб, і спати в спальнику для мене було теж в новинку. З того, що не сподобалося - було твердо, що значною мірою відчувалося через крепатуру і забиті коліна. Але навіть для мене, звиклої до комфорту, це все було несуттєвою дрібницею в порівнянні з тим зарядом позитивних емоцій і вражень, який залишила після себе ця поїздка.Їжа. Скажу чесно, годували дуже смачно! Особливо смачним видався перший обід! Після вилазки в печеру всі повернулися голодними. Не пригадую, щоб я коли-небудь бачила, як з такою швидкістю порожніла величезна каструля борщу. Борщ був божественним. Борщ з салом і з часником. За столом у дворі, на сонечку. Цей обід я буду пам'ятати довго.

avatar
Іра
Ноябрь 2013

Відпочивала там на вихідних) Море враженень))) Спелеохата вразила з першого погляду. Від вокзалу ми добиралися пішки і ідучи повз звичайні сільські хатинки не побачити її просто нереально)) Молодіжний дизайн, яскраві кольори - все як для туристів))) На рахунок проживання то умови гарні : добре облаштована кухня зі всім необхідним ( газова плита, холодильник, елктрочайник) , душ, туалет є мангал для шашличків, простора загальна кімната що одночасно і кухня, і їдальня, і зал відпочинку з великим плазмовим телевізором))) Сама екскурсія також дуже цікава, особисто я була здивована що витримала і пройшла це, хоч спочатку була налаштована досить скептично)) Але тепер впевнена , що побуваю там ще не раз і не два))) Все дуже дуже сподобалося))) Але що сподобалося найбільше - так це компанія. Просто чудові інструктори, майстри своєї справи які зробили відпочинок просто незабутнім))) Безліч жартів, приколів і сміху)) Дякую вам, без вас цей відпочинок був би зовсім не таким!!!)

avatar
Ваш отзыв на модерации Саша
Март 2013

 

Ми приїжджали на екскурсію 12 березня. Цілком погоджуюсь із Андрієм: після екскурсій у печері Млинки враження залишилися незабутні.
Перебування у спелеохаті
У спелеохаті нас зустріли інструктори Андрій та Володимир. Хата виявилась сучасно, обладнана усім необхідним для повноцінного відпочинку після подорожів нелегкими маршрутами Млинки. 
Годували дуже добре, їжа смачна та поживна, можна було брати доданки, голодним ніхто не залишився)). За це окрема подяка Андрієві, який проявив неабиякі кулінарні здібності.
Печери
Перед тим, як заглибитися у лабіринти печери, проходимо інструктаж з техніки безпеки, даємо змогу очам звикнути до темряви, залишаємо теплий одяг - і вперед!
Пересування у печері вимагає постійної напруги та уважності. Стараєшся йти обережно, аби не вдаритися де-небудь головою, на щастя ліхтарик має подвійну функцію - не дає битися лобом )) Відразу стає жарко, незважаючи на низьку температуру. 
Мабуть найважчі елементи маршруту - це розпори. Перша - учбова розпора - була досить проста, інші більш складні та важкі, місцями - слизькі, вони вимагали концентрації сил та уваги.

Ми приїжджали на екскурсію 12 березня. Цілком погоджуюсь із Андрієм: після екскурсій у печері Млинки враження залишилися незабутні.Перебування у спелеохатіУ спелеохаті нас зустріли інструктори Андрій та Володимир. Хата виявилась сучасно, обладнана усім необхідним для повноцінного відпочинку після подорожів нелегкими маршрутами Млинки. Годували дуже добре, їжа смачна та поживна, можна було брати доданки, голодним ніхто не залишився)). За це окрема подяка Андрієві, який проявив неабиякі кулінарні здібності.ПечериПеред тим, як заглибитися у лабіринти печери, проходимо інструктаж з техніки безпеки, даємо змогу очам звикнути до темряви, залишаємо теплий одяг - і вперед!Пересування у печері вимагає постійної напруги та уважності. Стараєшся йти обережно, аби не вдаритися де-небудь головою, на щастя ліхтарик має подвійну функцію - не дає битися лобом )) Відразу стає жарко, незважаючи на низьку температуру. Мабуть найважчі елементи маршруту - це розпори. Перша - учбова розпора - була досить проста, інші більш складні та важкі, місцями - слизькі, вони вимагали концентрації сил та уваги.

avatar
Оля
Февраль 2012

 

Сьогодні, передивляючись наші фотографії з печер, я ще раз ніби побувала там!!! Незабутні враження від безлічі темних лабіринтів печери Млинки, від візерунків пластинчастого гіпсу на стелях та стінах, від дивовижних, незабутніх, великих і маленьких кришталиків, які ніби ростуть зі стін.
Щоразу, повертаючись туди, можна відкрити для себе щось новеньке. Навіть не звертаючи уваги на багатенну кількість синців, подряпин та ссадин, все одно мене ніби тягне повернутись туди, де гарантованно отримую безліч емоцій та гарний настрій!!! В непроглядній темряві, з маленьким ліхтариком на чолі, потрібно повзти, лізти на животі, на спині, пролазити через маленькі щілинки головою, або, навіть ногами вперед, коли навіть і уявити не можеш де твої ніжки зявляться наступного разу, чи то повиснуть над проваллям, чи може вступлять у воду...
В печері забуваєш про все, просто насолоджуєшся кожним кроком, кожним рухом, кожним подихом і дотиком!!!
Дотепні та розумні інструктори роблять перебування під землею цікавим, веселим, пізнавальним.
Печера Оптимістична запам’яталась своїми розмірами, довгі коридори, великі зали, ти, то просуваєшся між щілинками у весь зріст, то повзеш хто знає скільки на колінцях. Там я вперше побачила чорні кришталики, насолодилась смаком холодної печерної води.
Це було незабутньо!!! За два дні я отримала масу задоволення!!!
Заради таких моментів варто Жити!!!

Сьогодні, передивляючись наші фотографії з печер, я ще раз ніби побувала там!!! Незабутні враження від безлічі темних лабіринтів печери Млинки, від візерунків пластинчастого гіпсу на стелях та стінах, від дивовижних, незабутніх, великих і маленьких кришталиків, які ніби ростуть зі стін.Щоразу, повертаючись туди, можна відкрити для себе щось новеньке. Навіть не звертаючи уваги на багатенну кількість синців, подряпин та ссадин, все одно мене ніби тягне повернутись туди, де гарантованно отримую безліч емоцій та гарний настрій!!! В непроглядній темряві, з маленьким ліхтариком на чолі, потрібно повзти, лізти на животі, на спині, пролазити через маленькі щілинки головою, або, навіть ногами вперед, коли навіть і уявити не можеш де твої ніжки зявляться наступного разу, чи то повиснуть над проваллям, чи може вступлять у воду...В печері забуваєш про все, просто насолоджуєшся кожним кроком, кожним рухом, кожним подихом і дотиком!!!Дотепні та розумні інструктори роблять перебування під землею цікавим, веселим, пізнавальним.Печера Оптимістична запам’яталась своїми розмірами, довгі коридори, великі зали, ти, то просуваєшся між щілинками у весь зріст, то повзеш хто знає скільки на колінцях. Там я вперше побачила чорні кришталики, насолодилась смаком холодної печерної води.Це було незабутньо!!! За два дні я отримала масу задоволення!!!Заради таких моментів варто Жити!!!

 

avatar
Оля
Февраль 2012

 

Ми не вперше в печерах, навіть не вперше в Млинках. Але повернулись сюди як до добре знайомого місця, майже як додому :) Так, з Млинками пов'язані тільки гарні спогади та позитивні емоції. Дуже важливо, щоб після подорожі залишався тільки позитив, адже це надихає на нові поїздки, мандрівки, а інколи навіть (як у нас) буває захочеться повернутись туди де вже були, в ті місця які згадуєш переглядаючи старі фото, та спілкуючись зі старими друзями.
Взимку місць, куди поїхати відпочити (активно, мабуть правильніше сказати "втомитись" :)) не так і багато. Звичайно - є інші країни, в яких сонце, море, гори і т.д. цілий рік. Але коли є обмеження в часі, коштах або просто хочеться подивитись свою країну, а на вулиці сніг та мороз - вибір значно вужчий, ніж літом. Якщо Ви не такий завзятий лижник, і не в захваті від ночівлі при мінус 20 в наметі (а може це все Вам вже набридло) можете здійснити мандрівку в Підземний Світ України і вдруге Вас не треба буде переконувати - Ви захочете самі.
Турклуб наразі пропонує екскурсії кількома печерами. Всі вони різні, і на мою думку, кожна заслуговує на те, щоб її відвідати принаймні один раз. Але хочу зупинитись докладніше на Млинках. Тут засумувати не вийде ні у кого. Печера пронизана безліччю маршрутів абсолютно різного рівня складності та цікавості. Випробувати себе тут зможуть і спортсмени і діти і їх батьки, ба - навіть їх бабусі з дідусями! Спритні та дотепні інструктори Турклубу знайдуть для групи і оптимальний маршрут, і інформаційне навантаження. Задоволені залишаються всі. Кілька синців та гуль не дадуть Вам забути подорож ще декілька днів, а хто захоче мати більш суттєву згадку про підземну країну - вибір "печерних" сувенірів нікого не залишить байдужим.
Спеціальний туристичний притулок "Спелеохата" - дозволить Вам відновити свої сили між підземними експедиціями з допомогою поживних сніданків-обідів-вечер та міцного сну. Тут тепло та комфортно взимку, а також багато цікавинок, фотографій та експонатів, що перетворює Спалеохату на справжній музей.
І на останок, для знайомства з підземним світом нашої країни та спелеологією варто обирати Турклуб, через добру організацію відпочинку та відповідальне ставлення до клієнтів.
Вдалих подорожей!

Ми не вперше в печерах, навіть не вперше в Млинках. Але повернулись сюди як до добре знайомого місця, майже як додому :) Так, з Млинками пов'язані тільки гарні спогади та позитивні емоції. Дуже важливо, щоб після подорожі залишався тільки позитив, адже це надихає на нові поїздки, мандрівки, а інколи навіть (як у нас) буває захочеться повернутись туди де вже були, в ті місця які згадуєш переглядаючи старі фото, та спілкуючись зі старими друзями.Взимку місць, куди поїхати відпочити (активно, мабуть правильніше сказати "втомитись" :)) не так і багато. Звичайно - є інші країни, в яких сонце, море, гори і т.д. цілий рік. Але коли є обмеження в часі, коштах або просто хочеться подивитись свою країну, а на вулиці сніг та мороз - вибір значно вужчий, ніж літом. Якщо Ви не такий завзятий лижник, і не в захваті від ночівлі при мінус 20 в наметі (а може це все Вам вже набридло) можете здійснити мандрівку в Підземний Світ України і вдруге Вас не треба буде переконувати - Ви захочете самі.Турклуб наразі пропонує екскурсії кількома печерами. Всі вони різні, і на мою думку, кожна заслуговує на те, щоб її відвідати принаймні один раз. Але хочу зупинитись докладніше на Млинках. Тут засумувати не вийде ні у кого. Печера пронизана безліччю маршрутів абсолютно різного рівня складності та цікавості. Випробувати себе тут зможуть і спортсмени і діти і їх батьки, ба - навіть їх бабусі з дідусями! Спритні та дотепні інструктори Турклубу знайдуть для групи і оптимальний маршрут, і інформаційне навантаження. Задоволені залишаються всі. Кілька синців та гуль не дадуть Вам забути подорож ще декілька днів, а хто захоче мати більш суттєву згадку про підземну країну - вибір "печерних" сувенірів нікого не залишить байдужим.Спеціальний туристичний притулок "Спелеохата" - дозволить Вам відновити свої сили між підземними експедиціями з допомогою поживних сніданків-обідів-вечер та міцного сну. Тут тепло та комфортно взимку, а також багато цікавинок, фотографій та експонатів, що перетворює Спалеохату на справжній музей.І на останок, для знайомства з підземним світом нашої країни та спелеологією варто обирати Турклуб, через добру організацію відпочинку та відповідальне ставлення до клієнтів.Вдалих подорожей!

 

avatar
Оля
Декабрь 2011

 

Цей Новий рік я захотів провести по-новому, а точніше - в печерах. Все відбувалося в Тернопільській області в печері Млинки. 31-го грудня я приїхав зранку на поїзді в м. Чортків. Звідти мене і ще декількох туристів, які їхали теж в цю печеру, забрала машина від туристичної організації. Доїхавши до села, нас розмістили в так званій спелеохаті. Після цього був смачний сніданок, приготований нашим інструктором і о 9-ій годині ми відправилися на першу екскурсію. 
В нашій команді була моя знайома і дві пари з Києва та Сімферополя. 
Друга група туристів була більшою і йшла іншим маршрутом. Відчуття в печері були цікаві. Такої темряви і такої тиші я ніде не відчував. Ця печера не відбиває звуків і через пари поворотів тебе вже точно чути не буде. 
Вся екскурсія супроводжувалася квестом. У першому завданні у нас відбиралися ліхтарики і роздавали маленькі свічки. З ними нам треба було проповзти, пролізти, прокарябкатись до певного місця і хоча б одна з свічок повинна горіти. 
Другим завданням було пронести в пластмасових стаканчиках воду в повній темряві, йдучи майже на колінах. Було дуже цікаво нащупувати прохід і намагатися не провалитися кудись, правда ніякої небезпеки і не було.
Одним з самих цікавих завдань було направити промінь лазера за допомогою дзеркалець на пляшку з водою, яка знаходилась за два повороти від ліхтарика. 
Сама екскурсія відбувалася з цікавими та смішними розповідями нашого інструктора. 
Нам показували камінь «Африка», «Летюча миша», «Лавка», яка мала дві вм’ятини для сідниць і є легенда, що коли камінь знайде свого спелеолога, то станеться диво! Були розповіді про ридаючі групи, які доводилося вести інструктору, про експерименти, які проводилися в печері.
Екскурсія повинна була закінчитися настанням Нового року, але ми не встигли вийти з печери, і шампанське було розпито на пів шляху до виходу. Всі ми дружно прорахували секунди і запалили один бенгальський вогник. 
В нас був персональний дід мороз-спелеолог. Це добавило святкового настрою. 
В кінці екскурсії мені запропонували пролізти через щілину «Банан», в яку я ледве пролазив. Вирішив спробувати і відчув, що це означає народжуватися. В кінці просто доводилося видихати повітря, бо не було як пролізти. Але операція пройшла вдало. 
Після виходу з печер ми запустили салют і відправилися до спелеохати спати, оскільки на святкування вже не було сил.

Цей Новий рік я захотів провести по-новому, а точніше - в печерах. Все відбувалося в Тернопільській області в печері Млинки. 31-го грудня я приїхав зранку на поїзді в м. Чортків. Звідти мене і ще декількох туристів, які їхали теж в цю печеру, забрала машина від туристичної організації. Доїхавши до села, нас розмістили в так званій спелеохаті. Після цього був смачний сніданок, приготований нашим інструктором і о 9-ій годині ми відправилися на першу екскурсію. В нашій команді була моя знайома і дві пари з Києва та Сімферополя. Друга група туристів була більшою і йшла іншим маршрутом. Відчуття в печері були цікаві. Такої темряви і такої тиші я ніде не відчував. Ця печера не відбиває звуків і через пари поворотів тебе вже точно чути не буде. Вся екскурсія супроводжувалася квестом. У першому завданні у нас відбиралися ліхтарики і роздавали маленькі свічки. З ними нам треба було проповзти, пролізти, прокарябкатись до певного місця і хоча б одна з свічок повинна горіти. Другим завданням було пронести в пластмасових стаканчиках воду в повній темряві, йдучи майже на колінах. Було дуже цікаво нащупувати прохід і намагатися не провалитися кудись, правда ніякої небезпеки і не було.Одним з самих цікавих завдань було направити промінь лазера за допомогою дзеркалець на пляшку з водою, яка знаходилась за два повороти від ліхтарика. Сама екскурсія відбувалася з цікавими та смішними розповідями нашого інструктора. Нам показували камінь «Африка», «Летюча миша», «Лавка», яка мала дві вм’ятини для сідниць і є легенда, що коли камінь знайде свого спелеолога, то станеться диво! Були розповіді про ридаючі групи, які доводилося вести інструктору, про експерименти, які проводилися в печері.Екскурсія повинна була закінчитися настанням Нового року, але ми не встигли вийти з печери, і шампанське було розпито на пів шляху до виходу. Всі ми дружно прорахували секунди і запалили один бенгальський вогник. В нас був персональний дід мороз-спелеолог. Це добавило святкового настрою. В кінці екскурсії мені запропонували пролізти через щілину «Банан», в яку я ледве пролазив. Вирішив спробувати і відчув, що це означає народжуватися. В кінці просто доводилося видихати повітря, бо не було як пролізти. Але операція пройшла вдало. Після виходу з печер ми запустили салют і відправилися до спелеохати спати, оскільки на святкування вже не було сил.

 

avatar
Саша
Декабрь 2011

 

Ми довго думали, де б зустріти Новий рік так, щоб запам'яталось. І незадовго до НР надумали їхати у Млинки, але квитків на поїзд уже не було. Як же я зраділа, коли менеджер мені відповіла, що Турклуб замовив бус із Києва і залишилося 3 вільних місця. А нам як раз і потрібно було 3! 
І ось ми уже сидимо у бусі і чекаємо від'їзду. Чекати нам довелося 1,5 години: якась пара затрималася. Вночі ми зрозуміли, що забули квитки на поїзд в зворотній бік. Але я була чомусь впевнена (я вже не вперше активно відпочиваю з Турклубом), що ситуація якось розрулиться. Як же я зраділа, коли нас зустрів Андрій ЖАР, інструктор, з яким я уже тричі "ходила" по печерам, і відразу почала жалітися, що ми забули квитки. Звичайно ж, Андрій нам допоміг і зустрів наші квитки о пів-на-шосту ранку. Андрію, дуже тобі дякую!
31 грудня ми здійснили два виходи у печеру Млинки і під час другого виходу зустріли в печері Новий рік. 

Ми довго думали, де б зустріти Новий рік так, щоб запам'яталось. І незадовго до НР надумали їхати у Млинки, але квитків на поїзд уже не було. Як же я зраділа, коли менеджер мені відповіла, що Турклуб замовив бус із Києва і залишилося 3 вільних місця. А нам як раз і потрібно було 3! І ось ми уже сидимо у бусі і чекаємо від'їзду. Чекати нам довелося 1,5 години: якась пара затрималася. Вночі ми зрозуміли, що забули квитки на поїзд в зворотній бік. Але я була чомусь впевнена (я вже не вперше активно відпочиваю з Турклубом), що ситуація якось розрулиться. Як же я зраділа, коли нас зустрів Андрій ЖАР, інструктор, з яким я уже тричі "ходила" по печерам, і відразу почала жалітися, що ми забули квитки. Звичайно ж, Андрій нам допоміг і зустрів наші квитки о пів-на-шосту ранку. Андрію, дуже тобі дякую!31 грудня ми здійснили два виходи у печеру Млинки і під час другого виходу зустріли в печері Новий рік. 

avatar
Христина
Декабрь 2011

 

Дякую за печерні вихідні! Ідея відвідати печеру «Млинки» не прийшла спонтанно.
Наша невелика компанія (в кількості 6 чоловік), вже вспіли побувати в Атлантиді. Вже вертаючись з Кам’янець-Подільського поставили собі задачу обов’язково побувати в Млинках. Всюди писали, що вона технічно складніша. От сааме «ця» складність нас туди притягувала. Хотілось не просто спробувати пройти складні ходи, розпори, а навчитись відчувати себе єдиним цілим з печерами, як говорить «Співати в один голос».
Через півмісяця, по асьці отримую повідомлення від Василя:
«Не хочеш поїхати в Млинки?», відповідь звичайно була: «Так».
Задаючи ен-ну кількість питань: коли, що як, з ким, розумію, що збирається їхати не маленька компанія людей, задаю питання:
«Скільки вільних місць», за декілька годин скинувши всю інформацію своїм друзям – всі вакантні місця були зайняті.
Дальше були  відлік днів, закупка білетів, читання інших звітів і величезна кількість розповідей від тих, хто там був! Думаю, кожен знає яке це відчуття, коли чекаєш чогось нового і цікавого…

Дякую за печерні вихідні! Ідея відвідати печеру «Млинки» не прийшла спонтанно.Наша невелика компанія (в кількості 6 чоловік), вже вспіли побувати в Атлантиді. Вже вертаючись з Кам’янець-Подільського поставили собі задачу обов’язково побувати в Млинках. Всюди писали, що вона технічно складніша. От сааме «ця» складність нас туди притягувала. Хотілось не просто спробувати пройти складні ходи, розпори, а навчитись відчувати себе єдиним цілим з печерами, як говорить «Співати в один голос».Через півмісяця, по асьці отримую повідомлення від Василя:«Не хочеш поїхати в Млинки?», відповідь звичайно була: «Так».Задаючи ен-ну кількість питань: коли, що як, з ким, розумію, що збирається їхати не маленька компанія людей, задаю питання:«Скільки вільних місць», за декілька годин скинувши всю інформацію своїм друзям – всі вакантні місця були зайняті.Дальше були  відлік днів, закупка білетів, читання інших звітів і величезна кількість розповідей від тих, хто там був! Думаю, кожен знає яке це відчуття, коли чекаєш чогось нового і цікавого…

 

avatar
Христина
Декабрь 2010

 

Знайомство нашої групи з печерою-лабіринтом в Млинках почалось досить приземлено. А саме - з хазяйнування в спелеохаті.
Перед першою екскурсією влаштували урочите групове приміряння комбінезонів.
Мені пощастило вдягнути комбінезон з наколінниками. В печерах - це велика перевага, бо частіше всього забиваються якраз коліна і лікті. Та не будемо зараз про це.
Наш перший вихід на екскурсію до печер був досить оптимістичним. Проте ніхто не був готовий до здивувань та сюрпризів...
Знайомство з гіпсовими монументами почалось з каменю Слимак, котрий (як повідомляють перевірені джерела) завдячує своєю гладкою поверхнею комбінезонам туристів.
Наступним пунктом просування Центральним районом печери був Столовий камінь.
Перекус ми вирішили тут не влаштовувати з естетичних переконань. Нам він знадобився просто як стіл для карти, що вирішувала наш подальший маршрут... Хоча насправді все залежало від провідника з милим прізвиськом Слоник.

Знайомство нашої групи з печерою-лабіринтом в Млинках почалось досить приземлено. А саме - з хазяйнування в спелеохаті.Перед першою екскурсією влаштували урочите групове приміряння комбінезонів.Мені пощастило вдягнути комбінезон з наколінниками. В печерах - це велика перевага, бо частіше всього забиваються якраз коліна і лікті. Та не будемо зараз про це.Наш перший вихід на екскурсію до печер був досить оптимістичним. Проте ніхто не був готовий до здивувань та сюрпризів...Знайомство з гіпсовими монументами почалось з каменю Слимак, котрий (як повідомляють перевірені джерела) завдячує своєю гладкою поверхнею комбінезонам туристів.Наступним пунктом просування Центральним районом печери був Столовий камінь.Перекус ми вирішили тут не влаштовувати з естетичних переконань. Нам він знадобився просто як стіл для карти, що вирішувала наш подальший маршрут... Хоча насправді все залежало від провідника з милим прізвиськом Слоник.

 

avatar
Саша
Ноябрь 2010

 

Тільки зловила себе на думці, що з нашої поїздки в печери минуло майже 2 роки:)
Давно ми планували поїхати в печери, власне саме так і вийшли на Турклуб. Враховуючи побажання моєї групи, прийшлось коригувати план поїздки і відмовитись від 3 спелеоекскурсії. Дуже приємно, що представники Турклубу пішли нам назустріч і надали допомогу не тільки у виборі готелю, а й з транспортом.
Погода в травні була чудова й ентузіазму в нас вистачало:) Нам видали спорядження і подались ми в пошуках пригод. Мабуть для більшості з нас це був новий досвід і нові враження. Ви ніколи не зможете зрозуміти, що відчуває людина в печері, коли навколо темрява, а випростатись на весь зріст можна тільки через 5 метрів. Ми і зараз частенько згадуємо про "розкарячку", і "лампочку", і кумедні ситуації, що там виникли. Проте і нічого страшного там не було. Велика вдячність нашому інструктору Тані, яка будучи тендітною дівчиною, змогла страхувати навіть 100-кг чоловіка. 
Якщо хтось має вдома наколінники та налокітники - без сумніву беріть їх з собою, бо ми цей момент трохи упустили, то мали трохи синячків:) Але це зовсім не попсувало вражень.
Вийшли з печер втомлені і задоволені. Після цього повернулись до готелю "Гетьман" в місті Чортків. Непоганий готельчик з чудовою кухнею (і за київськими мірками дуже не дорогою). Працівники готелю без проблем можуть викликати таксі, яке обійшлось нам аж в 12 грн (одна машинка від готелю до вокзалу). 
Встигли ми відвідати і Джуринський водоспад і руїни замку. На превеликий жаль, сам Чортків не встигли нормально дослідити, тому дуже скоро хочемо заповними цю прогалину новою поїздкою як і до міста Чортків, так і в печери.

Тільки зловила себе на думці, що з нашої поїздки в печери минуло майже 2 роки:)Давно ми планували поїхати в печери, власне саме так і вийшли на Турклуб. Враховуючи побажання моєї групи, прийшлось коригувати план поїздки і відмовитись від 3 спелеоекскурсії. Дуже приємно, що представники Турклубу пішли нам назустріч і надали допомогу не тільки у виборі готелю, а й з транспортом.Погода в травні була чудова й ентузіазму в нас вистачало:) Нам видали спорядження і подались ми в пошуках пригод. Мабуть для більшості з нас це був новий досвід і нові враження. Ви ніколи не зможете зрозуміти, що відчуває людина в печері, коли навколо темрява, а випростатись на весь зріст можна тільки через 5 метрів. Ми і зараз частенько згадуємо про "розкарячку", і "лампочку", і кумедні ситуації, що там виникли. Проте і нічого страшного там не було. Велика вдячність нашому інструктору Тані, яка будучи тендітною дівчиною, змогла страхувати навіть 100-кг чоловіка. Якщо хтось має вдома наколінники та налокітники - без сумніву беріть їх з собою, бо ми цей момент трохи упустили, то мали трохи синячків:) Але це зовсім не попсувало вражень.Вийшли з печер втомлені і задоволені. Після цього повернулись до готелю "Гетьман" в місті Чортків. Непоганий готельчик з чудовою кухнею (і за київськими мірками дуже не дорогою). Працівники готелю без проблем можуть викликати таксі, яке обійшлось нам аж в 12 грн (одна машинка від готелю до вокзалу). Встигли ми відвідати і Джуринський водоспад і руїни замку. На превеликий жаль, сам Чортків не встигли нормально дослідити, тому дуже скоро хочемо заповними цю прогалину новою поїздкою як і до міста Чортків, так і в печери.

avatar
Оля
Ноябрь 2010

 

Доброго дня, Вам! 
Вас турбує група, яка відвідала печеру Млинки 20-21 листопада =) і ії ідейний керівник Андрій.
Тих слів подяки, які вся група хоче Вам висловити, мабуть ще не вигадали, тому просто скажемо ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!
Маємо з чим порівняти, і знаєте, вражає Все - починаючи від того моменту як Ми почали спілкування стосовно дати і умов приїзду, до власне побутових умов. Ми впевнились в тому, що Україна таки Європейська країна і дивне для нас буржуйське слово "сервіс" - не пустий звук.
Ми з Вами точно не прощаемось, тому ДО ЗУСТРІЧІ! (маємо надію зібратись на рафтинг, як мінімум =)
З повагою,

Доброго дня, Вам! Вас турбує група, яка відвідала печеру Млинки 20-21 листопада =) і ії ідейний керівник Андрій.Тих слів подяки, які вся група хоче Вам висловити, мабуть ще не вигадали, тому просто скажемо ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!Маємо з чим порівняти, і знаєте, вражає Все - починаючи від того моменту як Ми почали спілкування стосовно дати і умов приїзду, до власне побутових умов. Ми впевнились в тому, що Україна таки Європейська країна і дивне для нас буржуйське слово "сервіс" - не пустий звук.Ми з Вами точно не прощаемось, тому ДО ЗУСТРІЧІ! (маємо надію зібратись на рафтинг, як мінімум =)З повагою,

 

avatar
Христина
Октябрь 2010

 

Бажаємо відобразити тут всі на відчуття від вражень, які подарувала нам славна команда Турклубу.
Ми ніяк не зможемо прийти в себе від удара позитиву, отриманого від спелео-туру в печерах! Нашій подяці немає границь!
Дивовижним було ВСЕ!
Полум’яна зустріч з інструктором Олександром раннім ранком (5:30) з поїзда, зі словами «Олександра? За мною!!!» приводить нас до свого комфортабельного супер-бусика. Так ми і попали в теплі і  турботливі руки цих людей приємної зовнішності ;)
По дорозі слухали маленький екскурс «де ми?» і «що тут робимо?». Інструктор Олександр розказував нам багато всього цікавого і пізнавального про місто Чортків і спелеотуризм в нього (ну майже).

Бажаємо відобразити тут всі на відчуття від вражень, які подарувала нам славна команда Турклубу.Ми ніяк не зможемо прийти в себе від удара позитиву, отриманого від спелео-туру в печерах! Нашій подяці немає границь!Дивовижним було ВСЕ!Полум’яна зустріч з інструктором Олександром раннім ранком (5:30) з поїзда, зі словами «Олександра? За мною!!!» приводить нас до свого комфортабельного супер-бусика. Так ми і попали в теплі і  турботливі руки цих людей приємної зовнішності ;)По дорозі слухали маленький екскурс «де ми?» і «що тут робимо?». Інструктор Олександр розказував нам багато всього цікавого і пізнавального про місто Чортків і спелеотуризм в нього (ну майже).

avatar
manager
Март 2009

 

Ідея відвідати печеру Млинки виникла більш, ніж спонтанно. Підігріваючись ностальгічними спогадами 2-х річної давності (я з Женею вже були тут), звернулись до друзів з Турклубу, замовили тур і купили білети. Через декілька днів ми вже задоволені тим, що найближчі вихідні проведемо поза цивілізацією, їдемо в Чортків.
Виходячи темним ранком з поїзда, зрозуміли, що здзвонюватись з водієм немає необхідності – анонсована біла Івеко легко знайшлась на величезній паркові перед вокзалом Чорткова. Півгодини їзди і ми вже в СпелеоХаті.
Тут нас зустрічали турклубівці.
Що зразу сподобалось, це те, що в спальній кімнаті було не просто тепло, а реально жарко! Тому, якщо кого відвідують сумніви на рахунок відвідування печер зимою – відкидайте їх! Топлять в СпелеоХаті на совість – за це окреме дякую!
Трохи більше години на розгрузку речей, сніданок, прихід в себе і зразу готуємось до виходу в печеру. Битва між собою за гламурні комбінезони і «фантастична п’ятірка і воротар” готова до підкорення печери. 

Ідея відвідати печеру Млинки виникла більш, ніж спонтанно. Підігріваючись ностальгічними спогадами 2-х річної давності (я з Женею вже були тут), звернулись до друзів з Турклубу, замовили тур і купили білети. Через декілька днів ми вже задоволені тим, що найближчі вихідні проведемо поза цивілізацією, їдемо в Чортків.Виходячи темним ранком з поїзда, зрозуміли, що здзвонюватись з водієм немає необхідності – анонсована біла Івеко легко знайшлась на величезній паркові перед вокзалом Чорткова. Півгодини їзди і ми вже в СпелеоХаті.Тут нас зустрічали турклубівці.Що зразу сподобалось, це те, що в спальній кімнаті було не просто тепло, а реально жарко! Тому, якщо кого відвідують сумніви на рахунок відвідування печер зимою – відкидайте їх! Топлять в СпелеоХаті на совість – за це окреме дякую!Трохи більше години на розгрузку речей, сніданок, прихід в себе і зразу готуємось до виходу в печеру. Битва між собою за гламурні комбінезони і «фантастична п’ятірка і воротар” готова до підкорення печери

avatar
Ваш отзыв на модерации Павло
Февраль 2009

 

Ідея відвідати печеру Млинки виникла більш, ніж спонтанно. Підігріваючись ностальгічними спогадами 2-х річної давності (я з Женею вже були тут), звернулись до друзів з Турклубу, замовили тур і купили білети. Через декілька днів ми вже задоволені тим, що найближчі вихідні проведемо поза цивілізацією, їдемо в Чортків.
Виходячи темним ранком з поїзда, зрозуміли, що здзвонюватись з водієм немає необхідності – анонсована біла Івеко легко знайшлась на величезній паркові перед вокзалом Чорткова. Півгодини їзди і ми вже в СпелеоХаті.
Тут нас зустрічали турклубівці.
Що зразу сподобалось, це те, що в спальній кімнаті було не просто тепло, а реально жарко! Тому, якщо кого відвідують сумніви на рахунок відвідування печер зимою – відкидайте їх! Топлять в СпелеоХаті на совість – за це окреме дякую!
Трохи більше години на розгрузку речей, сніданок, прихід в себе і зразу готуємось до виходу в печеру. Битва між собою за гламурні комбінезони і «фантастична п’ятірка і воротар” готова до підкорення печери. 
Якщо ти із тих, хто бажає активного відпочинку, гострих вражень та просто провести гарно час в компанії дуже гарних людей, тоді тобі просто необхідно поїхати до печери Млинки, що на Тернопільщині с. Залісся. Одного дня мені просто пощастило дізнатися, що збирається туди група для спелеопрограми. І я, недовго думаючи, залюбки приєдналася до неї. Поїздка відбулася з 13 по 16 лютого 2009 року. Витратила я не багато (розраховували взагалі по 400 грн. на людину). Їхали потягом: в п’ятницю в вечорі виїжджали, в суботу в ранці були в Тернополі, далі електропоїздом до с. Залісся, назад в неділю в вечорі сідали на потяг в Чорткові, в понеділок вранці були вже в Києві. Дорогою ще був час (пару годин) на короткі оглядові екскурсії по містах Тернопіль і Чортків – дуже гарні місця, є що побачити))). Зі спорядження було тільки рюкзак, спальник, коремат, налобний ліхтарик, додаткові батарейки для нього, взуття для печери – кросівки, спортивні штани, гольф, наколінники, шапка для печери, перчатки одноразові тощо. Комбінезон для того, щоб заляпатись в печері глиною та повзати на колінах)))))), давали в оренду. 
Розкажу, чим так заохочує печера Млинки. Назва походить від того, що єдиний вхід знаходиться біля річки Млинка. Загальна довжина печери становить приблизно 37 км (в майбутньому до п‘ятидесятиріччя відкриття печери, довжина становитиме 50 км). Температура завжди там становить +9 + 10 градусів (перевіряли особисто термометром). Печера цікавить кристалами та масивними друзами пластичного гіпсу, сталактитами, сталагмітами, «кам’яними хвилями» тощо. 

Ідея відвідати печеру Млинки виникла більш, ніж спонтанно. Підігріваючись ностальгічними спогадами 2-х річної давності (я з Женею вже були тут), звернулись до друзів з Турклубу, замовили тур і купили білети. Через декілька днів ми вже задоволені тим, що найближчі вихідні проведемо поза цивілізацією, їдемо в Чортків.Виходячи темним ранком з поїзда, зрозуміли, що здзвонюватись з водієм немає необхідності – анонсована біла Івеко легко знайшлась на величезній паркові перед вокзалом Чорткова. Півгодини їзди і ми вже в СпелеоХаті.Тут нас зустрічали турклубівці.Що зразу сподобалось, це те, що в спальній кімнаті було не просто тепло, а реально жарко! Тому, якщо кого відвідують сумніви на рахунок відвідування печер зимою – відкидайте їх! Топлять в СпелеоХаті на совість – за це окреме дякую!Трохи більше години на розгрузку речей, сніданок, прихід в себе і зразу готуємось до виходу в печеру. Битва між собою за гламурні комбінезони і «фантастична п’ятірка і воротар” готова до підкорення печери. Якщо ти із тих, хто бажає активного відпочинку, гострих вражень та просто провести гарно час в компанії дуже гарних людей, тоді тобі просто необхідно поїхати до печери Млинки, що на Тернопільщині с. Залісся. Одного дня мені просто пощастило дізнатися, що збирається туди група для спелеопрограми. І я, недовго думаючи, залюбки приєдналася до неї. Поїздка відбулася з 13 по 16 лютого 2009 року. Витратила я не багато (розраховували взагалі по 400 грн. на людину). Їхали потягом: в п’ятницю в вечорі виїжджали, в суботу в ранці були в Тернополі, далі електропоїздом до с. Залісся, назад в неділю в вечорі сідали на потяг в Чорткові, в понеділок вранці були вже в Києві. Дорогою ще був час (пару годин) на короткі оглядові екскурсії по містах Тернопіль і Чортків – дуже гарні місця, є що побачити))). Зі спорядження було тільки рюкзак, спальник, коремат, налобний ліхтарик, додаткові батарейки для нього, взуття для печери – кросівки, спортивні штани, гольф, наколінники, шапка для печери, перчатки одноразові тощо. Комбінезон для того, щоб заляпатись в печері глиною та повзати на колінах)))))), давали в оренду. Розкажу, чим так заохочує печера Млинки. Назва походить від того, що єдиний вхід знаходиться біля річки Млинка. Загальна довжина печери становить приблизно 37 км (в майбутньому до п‘ятидесятиріччя відкриття печери, довжина становитиме 50 км). Температура завжди там становить +9 + 10 градусів (перевіряли особисто термометром). Печера цікавить кристалами та масивними друзами пластичного гіпсу, сталактитами, сталагмітами, «кам’яними хвилями» тощо.