UK
Розклад: Пн-Пт 9 - 18

Загадки гори Бони

Символом стародавнього Кременця, дата заснування якого до цього часу залишається предметом полеміки, є фортеця на горі Боні. Деякі дослідники стверджують, що назва гори, а також назва замку походить від імені королеви Бони. Хоча за даними енциклопедії сама кременецька фортеця була побудована у дохристиянський період приблизно у VIII-IХ сторіччі.
Перша ж згадка про Кременець зустрічається у польських хроніках у 1064 р. Але дослідники М. Бєлінський та Т. Ліпінський у працях "Старожитна Польща" вважають, що немає підстав чи якихось відомостей про заснування кременецького замку.
За версією польського монаха-мандрівника XVII сторіччя Шимона Окольського, у 1073 році польський король Болеслав Сміливий йшов на Русь на допомогу родичеві князю Ізяславу. В Києві вибухнуло повстання. По дорозі Болеслав зайшов до Кременця, але здобути його не зміг. Тодішній володар міста і замку Дениско Мокосій добровільно уступив їх польському королю. За це король нібито подарував Мокосію грамоту, якою підтвердив за родом Мокосіїв права на вічне володарювання Кременцем і замком.

Іпатіївський літопис згадує Кременець як місто Галицько-Волинського князівства лише у 1226 році. Цікавими є описи волинських міст-замків, у тому числі кременецького замку, які зробив архієпископ францисканського ордену Джовані да Ліан де Карпіні у 1248-1249 рр. Це ще раз підтверджує, що кременецький замок існував задовго до правління королеви Бони.

4 квітня 1536 року внук Ягайла (Владислава II) Сигізмунд І Старий - король польський і великий князь литовський - привілеєм передає замок кременецький із селами дружині Боні. Королева Бона володіла Кременецькою волостю у 1536-1556 роках.
На цій горі руїни, мов корона,
Внизу вогнями світять вечори.
Що залишилось? Бона, Бона, Бона!
Ім'я печальне темної гори.

Ці рядки балади про дику троянду - королеву Бону - були написані завідуючою кафедрою україністики римського університету "Ла Сап'єнца", авторкою вступного слова до "Енциклопедії Києво-Могилянської академії в іменах 17-18 століття, поетесою Оксаною Пахльовською під враженням від перебування у Кременці.
Що саме могло навіяти їй такі утаємничено-похмурі алегорії? Постать королеви Бони в народних переказах і легендах окутана підступністю і жорстокістю. Як відомо з історії, італійка Бона була родичкою імператора Священної Римської імперії Максиміліана І з Габсбургів, дочкою міланського дука Сфорца. Вона об'єднала навкруг себе інтриганів. Як зазначає польський дослідник, усі зусилля Бони були спрямовані на зміцнення династії Ягелонів у Європі та боротьбу проти Габсбургів і Гогенцоллернів. Гетьман Ян Тарновський, краківський єпископ Самуїл Мацейовський, дипломат польський у Німеччині, Австрії, Нідерландах Ян Дантишек були в неї під п'ятою. Королева прагнула зібрати для своєї династії величезне багатство і для досягнення цієї мети не нехтувала нічим. Це стосувалось і кременецьких земель - для місцевого люду було запроваджено значні побори.
Є народна легенда, згідно з якою за наказом королеви Бони було протягнуто шкіряний міст від замкової гори кременецької над прірвою, по якому вона щодня прогулювалась. Міст обірвався, і поки вона падала, то дуже сильно молилася. Чудом залишилася живою. І в подяку за своє спасіння побудувала у Кременці під замковою горою католицький францисканський монастир. Але у Кременець королева Бона скоріше всього навіть не приїздила, принаймні ми не знаходимо таких тверджень у тодішніх польських виданнях.

Якби описана народною легендою подія мала місце насправді, то це сталося б 1539 року, бо саме в цьому році, як свідчать архіви, за розпорядженням королеви Бони було розпочато будівництво монастиря.
Таким чином, залишається відкритим питання, чи образ королеви Бони все ж має відношення безпосередньо до гори, вкритої лісом і увінчаної руїнами замку?
 На наш погляд, назва гори може бути пов'язана з тим, що язичницькі образи і обряди ще не зовсім стерлися в пам'яті людей після введення християнства. Не виключено, що люди володіли знаннями римської міфології, що й створило образ Бони - ім'я печальної темної гори.
Цікавим є те, що з латинської мови Бона Деа - добра богиня. В римській міфології вона є однією з богинь-матерів, на ім'я котрої було накладено табу. Священнодійства в честь Бони Деа відправлялись у травні в храмі Авести, а в грудні - у домі вищого магістрату. В священнодійствах брали участь діви-весталки. З міфологічних джерел Бона Деа іноді поєднувалася з богом лісу. Зображалась вона з рогом достатку і зміями.
Чи можна на цьому дослідженні ставити крапку? Знову гортаємо сторінки римської міфології. І ось виявляється, що культ Бони Деа мав і друге значення. Найбільше він був поширений серед нижчих класів. Бону називали польовою, годувальницею, зцілителькою, покровителька сільської общини - "пага". Чи не звідси звичка-повір'я в Західній Україні казати на дітей "погана" і "поганий", щоб не вректи.
Спробуємо розглянути назву гори кременецької в іншому ракурсі. Бона Деа - "могутня", "світоносна", "небесна". Бона - добра, могутня гора, з її замковими мурами неодноразово захищала свій народ протягом століть. І, можливо, лише випадковий збіг назви гори з іменем королеви Бони Сфорца породив нову версію-легенду.

 

 

Аделіна КОНЧИНА