рафтинг в Карпатах +38 067 841 46 80
сплави по Дністру +38 096 212 40 71
інше +38 096 022 10 33
tourclub.ternopil@gmail.com

Унікальна високогірна пам'ятка архітектури й астрономії

"Просвіта", листопад, 1994 р.

Відвідавши Косів, Кути, Коломию, одразу бачиш, яку велику зацікавленість мешканців усього гуцульського краю викликають навіть найменші відомості з історії та можливої подальшої долі унікальної споруди, що наче фортеця піднеслася на одній з найвищих вершин Українських Карпат. Це астрономо-метеорологічна обсерваторія, яка була побудована у 1936 - 1938 рр. на горі Піп Іван у хребті Чорногори, але діяльність якої виявилась дуже короткою. До 17 вересня 1939 р. тут проводили астрономічні та метеорологічні спостереження польські спеціалісти, а з вересня по червень 1941 - працівники колишньої радянської метеорологічної служби. Війна, а потім неувага та безгосподарне ставлення Академії наук України, власника споруди у радянські роки, призвели до значного руйнування будинку. Але ще й зараз височать над усіма Карпатами міцні стіни, а пусті отвори вікон немов би кличуть допомоги, не дати марно пропасти затраченій титанічній людській праці. Цікавість гуцулів до обсерваторії викликана кількома обставинами. По-перше, це найвище розташована фундаментальна будівля не тільки в Гуцульщині, але й в усій Україні. І хоча ініціатива та фінансування будівництва належали військово-повітряним силам Польщі, під владою якої до 1939 р. знаходилась Західна Україна, здійснення такого складного фундаментального будівництва в умовах високогір'я стало можливим тільки завдяки важкій праці гуцулів з навколишніх поселень. Це вони своїми руками без потужних механізмів, з брил місцевого каменю-пісковика виклали кількаповерхову будівлю з грубезними понад метр завтовшки стінами. Це вони доставили з найближчої - за 70 кілометрів - залізничної станції у Ворохті, деручись угору гірськими стежинами на невеликих гуцульських конях, а часом вручну, 800 тонн будівельних матеріалів та 33 скрині (деякі до 950 кілограмів вагою) з інстументальним обладнанням. Доводилось їм ночувати просто неба, харчуватися скупими домашніми пайками. Погода ж тут нерідко раптово і різко змінюється... Вибране для будівництва обсерваторії місце добре знайоме кожному гуцулові. Гора Піп Іван (або Чорна Гора) - третій за висотою двотисячник Українських Карпат, піднеслася на 2022 м над рівнем моря. Вищі від неї тільки Бребенескул (2038 м) та Говерла (2061 м). Але на вершину Попа Івина ведуть зрізнобіч найлегші шляхи. З цієї верховини відкриваються незабутні краєвиди, нескінченні карпатські пасма. Звідси далеко проглядаються широкі долини обох Черемошів, а в добру погоду можна виразно бачити Маромороські Карпати, увесь величавий, густо перерізаний виходами суворих скель хребет Чорногори. І будинок обсерваторії, споруджений за конкурсним проектом польських архітекторів Марчевського та Погодського у стилі конструктивізму, був добре вписаний в рельєф, був наче часткою навколишньої природи, водночас виконував роль наукової інституції, де її персоналові забезпечено було в будь яку пору року комфортні умови для роботи і побуту в суворому високогір'ї. Просторий центральний корпус під двосхилим дахом з мідної бляхи мав на східному боку два, а із західного п'ять поверхів. Північний край корпусу мав надбудову, призначену для залу з метеорологічними інструментами, яка завершувалася відкритим майданчиком для метеоспостережень. З наукового обладнання обсерваторія, крім метеорологічних приладів, мала великий сучасний телескоп, спеціально для неї збудований в Англії, астрономічні хронометри, прилади для опрацювання астронегативів та інші. Телескоп складався з трьох паралельно змонтованих астрономічних труб різного призначення. Найважливіша з них - астрограф, мала довжину 2 м і діаметр об'єктиву 33 см. За допомогою астрографа фотографували на пластинки розміром 20 х 20 см ділянки зоряного неба з метою точною визначення координат малих планет і комет, а також яскравостей змінних зірок. В обсерваторії постійно мешкав з дружиною і малим сином її керівник Владислав Мидович, родом з Микуличина, ще один-два науковці - спостерігачі, декілька осіб обслуговуючого персоналу, а також невелий пост прикордонників. На різні терміни приїздили працювати на телескопі професори астрономії з Варшавського Університету. Астрономічні спостереження проводились лише від жовтня 1937 р. до вересня 1939 р. Однак зібраний науковий матеріал, навіть частково підготовлений до публікації, був загублений у воєнній завірюсі. 18 вересня 1939 р. на початку Другої світової війни, майже весь персонал евакуювався вглиб Закарпаття, забравши з собою об'єктиви телескопа і астрономічні годинники. Після війни оптичні деталі були передані Польщі. У 1941 р. з червня до пізньої осені будинок обсерваторії займав загін угорських вояків. Після його відходу мародери почали розбирати залишене без охорони приладдя. У березні 1942 р., як засвідчував спеціальний інспектор німецької армії, вже не було бляхи на даху і куполі, не залишилось нічого цінного, крім металевих вузлів монтування телескопа, які тоді ж були евакуйовані до Львова, однак дальшого застосування так і не знайшли. Відтоді унікальна споруда стоїть закинута і все більше руйнується. Стан обсерваторії обслідували експедиції Укргідрометслужби, Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР, двічі - астрономічної обсерваторії Львівського держуніверситету. Дирекція Головної астрономічної обсерваторії після досліджень астроклімату вирішила, що тут мало ясних днів, і вигідніше побудувати високогірну астрономічну станцію на північному Кавказі. Львівські астрономи пропонували відбудувати обсерваторію на горі Піп Іван як комплексну високогірну наукову установу для дослідженнь в галузі астрономії, метеорології, екології, біології, сейсмології, космічних променів, але відповідної підтримки в той час не знайшли. В останні роки, завдяки старанням архітектора І.Могитича, що сам походить з Гуцульщини, залишки обсерваторії включено до числа пам'яток архітектури. На замовлення Держбуду України львівський Інститут "Укрзахідпроектреставрація" в 1991 р. виконав науково- технічні дослідження і архітектурно-археологічні обміри будівлі. Укладена угода на виконання екскізного проекту реставрації та робочих креслень. Деяку зацікавленість в цьому питанні проявило керівництво Західного наукового центру, розглянувши його на засіданні призидії. Однак, джерела фінансування для практичного здійснення відбудови поки ще немає. Незвичайне розташування, цікаве навколишне середовище, особливі кліматичні умови роблять обсерваторію на горі Піп Іван унікальною науковою і архітектурною пам'яткою не тільки для України. Її відновлення як комплексної високогірної наукової установи було б корисним для науки, мало б також велике значення для піднесення культури краю, для розвитку міжнародного туризму і, без сумніву , сприяло б росту авторитету держави.

Анатолій ДУЛЬЦЕВ

http://www.biblos.com.ua/rodog/00-11-94.htm

Найближчі тури

пещера млынки, экскурсии

Цікаве до читання

Фотогалерея

-10% discount for bike-tours