RU
Расписание: Пн-пт 9 - 18

Грузия: треккинг, рафтинг + Казбек

Цена: 13850 грн
Длительность: 15 дней
Заказать тур

Если у вас есть вопросы, пожалуйста, позвоните нам

+38 096 212 40 71

banner picture
Грузия: треккинг, рафтинг + Казбек

Путешествие в Грузию, сочетающее самые интересные виды отдыха, возможные в этой замечательной стране. Горы - тренировочный трекинг к Чаухи и восхождение на Казбек 5033 м, рафтинг на реке Риони, посещение пещеры Прометея, а также обзор крепости в Гори, пещерного города Уплисцихе, дозорной башни в Сно, высокогорного храма Цминда Самеба и удивительного каньона Окаце с водопадами высотой до 80 метров, купание в серных тифлисских банях. Ну и конечно, настоящая грузинская кухня - хачапури, хинкали, лобиани и много других экзотических названий ...

Для участия в походе необходимо иметь хорошую физическую форму, а также опыт:
1) пеших походов в Карпатах (многодневных с рюкзаком и палаткой
2) сплавов на Черемоше
3) желательно, зимних восхождений на Говерлу, Петрос либо подобное

Всем участникам рекомендуем пройти Альпсеминар в Карпатах

Важно!

Для тех, у кого есть украинский паспорт, разрешен въезд в Грузию без справки про вакцинацию и без обязательного карантина. Обязательным условием для пересечения границы есть наличие негативного результата ПЛР-теста в виде бумажной справки на английском языке, сделанного не позже, чем за 72 часа до прибытия в аэропорт Тбилиси. Через три дня после прибытия, нужно сдать повторный ПЛР-тест на коронавирус.

Сокращенная версия тура без рафтинга, 11 дней Все туры в Грузию
Облегченная версия тура без восхождения на Казбек Частые вопросы

 

 

Стоимость тура - 500$

Включено в цену
  • работа инсруктора

  • прокат общего снаряжения для восхождения на Казбек

  • прокат водного снаряжения (судна, весла, жилеты, каски, гидрокостюмы) 

  • питание в походных условиях (питание в городах (кафе, рестораны, магазины) самостоятельное)

  • внутренние переезды по Грузии микроавтобусом

  • проживание в палатках 

Цена не включает
  • перелёт в Кутаиси и назад

  • питание в городах (кафе, рестораны, магазины)
  • входные билеты:
    пещерный горох Уплисцихе - 3 лари 
    пещера Прометея -  6 лари
    другие музеи
    пребывание на территориии каньона Окаце

  • тифлисская баня (общая) - 3 лари /час

День 1 - обзор Мцхеты, Ананури, Сно

  • встреча туристов которые прибывают в аэропорт Кутаиси рейсами авиакомпании МАУ в 23.35 и 01:15 (время сбора группы может меняться ежегодно) (рекомендуем авиарейсы компании МАУ Киев-Харьков-Кутаиси или прямой Киев-Кутаиси)
  • переезд в район Казбека для тренировочного треккинга в районе горы Чаухи
  • обмен валюты, посещение хинкальни (в меню: хинкали, лобиани, хачапури и другие грузинские вкусности)
  • до обеда мы приедем в Мцхету, древнюю столицу Грузии, где осмотрим несколько древних аскетических грузинских церковь. Возле известного Патриаршего собора Светицховели есть огромный сувенирный рынок, а в дворике церкви скромнее, монашки продают ароматические масла собственного производства. Ценители гастрономических удовольствий оценит местное кафе «Кирпич», которое стало нашей настоящей находкой. Оно расположено в красочных гаражах возле руин кирпичного завода. Несколько этажные веранды затянуты виноградом и инжиром, а в соседских «залах» местные отмечают какие-то события и просто обедают. Здесь можно также понаблюдать за процессом изготовления блюд.
  • после питательного обеда дремлем и вскоре останавливаем возле стен крепости Ананури (XVII ст.) на берегу Жинвальского водохранилища, которая охраняла выход с Дарьяльского ущелья. Дальше поднимаемся (в бусе) на Крестовый перевал, невдалеке будет видно подъемники горнолыжного курорта Гудаури. Ближе к финишу остановимся в с. Сно – для осмотра одной из сохраненных оборонительных крепостей 16-17 ст., которые использовались для оповещения жителей о вражеском наступлении и для укрытия мирного населения
  • разбивка лагеря рядом с деревней Джута на высоте более 2200 метров. Здесь мы оставим автобус на два дня, поэтому стоит внимательно отобрать походные вещи.
  • ужин, ночевка.

День 2 - тренировочный треккинг к Чаухи

  • завтрак
  • переход с. Джута - поляна у подножия г. Северная Чаухи (набор высоты 1000 м, 4-5 часов)
    Тропа проходит некрутыми травяными склонами прорезанными потоками, впереди возвышается величественная скалистая Чаухи
  • обед-перекус, разбивка лагеря на высоте 3200 м
  • акклиматизационные радиальные выходы к склонам вершин Северной Чаухи и Рошка 
    На склонах встречаются осыпи и каменные участки, острые скальные ребра
  • ужин и ночлег

День 3 - тренировочный треккинг к Чаухи

  • завтрак
  • переход с. Джута - поляна у подножия г. Северная Чаухи (набор высоты 1000 м, 4-5 часов)
    Тропа проходит некрутыми травяными склонами прорезанными потоками, впереди возвышается величественная скалистая Чаухи
  • обед-перекус, разбивка лагеря на высоте 3200 м
  • акклиматизационные радиальные выходы к склонам вершин Северной Чаухи и Рошка 
    На склонах встречаются осыпи и каменные участки, острые скальные ребра
  • ужин и ночлег

День 4 - подход к Казбеку

  • завтрак
  • переезд в село Степанцминда (1750 м). Отбираем вещи, которые нужны для восхождения на Казбек и поднимаемся под ледник. Дорогой осмотрим церковь Цминда Самеба (Церковь Святой Троицы) 14 ст. - храм возвышается над поселением на высоте 2300 м, отсюда открывается прекрасный вид на вершину Казбек, массив Чаухи и поселение Казбеги. Тропа нибирает высоту травянистым склоном, иногда выходит на камни, достаточно похожа на Карпатскую. После маленького перевала начинается плавный спуск к месту ночевку возле реки.
  • обед-перекус по маршруту
  • разбивка лагеря на поляне возле реки на высоте 3000 м. Таким образом за день мы наберем около 1250 м с достаточно тяжелыми рюкзаками (18-25 кг)
  • ужин, ночевка

День 5 - Метеостанция

  • завтрак
  • переход через ледник Гергети (вже в кошках) и подъем до Метеостанции (3650 м), осмотр оригинального сооружения, регистрация в спасателей.
  • обед
  • переход каменной осыпной тропой до стоянки "Кресты". Она приблизительно на 200 метро выше Метеостанции. Разбиваем лагерь, укрепляем палатки, строим стенку. Высота стоянки 3850 м.
  • ужин, ночлег

День 6 - восхождение на Казбек

  • Акклиматизация
  • завтрак
  • тренировочные работы с альпинистским снаряжением в связках: подъем и спуск по крутому ледовому склону, страховка, срывы, работа с ледобурами, ледорубами, карабинами и т.п.
  • обед-перекус
  • акклиматизационный выход к часовне Бетлеми
  • подготовка к восхождению, отбор, запаковка снаряжение
  • ужин, ночлег

День 7 - восхождение на Казбек

  • Восхождение на Казбек (5033 м)
  • - Восхождение состоится только при благоприятных погодных условиях (тихая 
  • погода, хорошая видимость).
  • - Участники, которые по мнению инструктора, не имеют достаточной физической 
  • подготовки остаются отдыхать в базовом лагере.
  • 1:30 - 2:00 подъем, при хорошей погоде выход на маршрут.
  • продолжительность восхождения  15-20 часов
  • набор высоты около 1100 м
  • маршрут условно делится на три части. Часть первая - камни, осыпи, пологий подъем. Часть вторая - закрытый ледник - движение в связках (+ ледорубы и кошки), сначала пологий подъем, далее крутой взлет к перемычке. Третья часть - от перемычки до вершины крутой ледовый подъем, для подъема необходимо использование альпинистского снаряжение: ледобуры, веревки, ледорубы, карабины, кошки и т.д..
  • Возвращение той же дорогой.
  • ужин, ночлег

День 8 - восхождение на Казбек

  • запасной день - на случай неблагоприятной для восхождения погоды 6-го дня

День 9 - восхождение на Казбек

  • завтрак
  • сбор лагеря
  • спуск в Степанцминду, 5-6 часов
  • переупаковка, в поселении Казбеги перекус из местных продуктов (мороженое, лаваш, хачапури)
  • переезд в Тбилиси, 4-5 часов. Маршрут проходит по военно-грузинской дороге через Крестовый перевал (2379 м) - перевал назван так в 1824 г, после установки креста - отметки перевал, о нем писали Пушкин и Лермонтов. Под перевалом находится известный горнолыжный курорт Гудаури. Вдоль дороги разместились сувенирные лавки, где можно приобрести вкусную чурчхелу, вязаную или баранью шапку и носки.
  • Тбилиси. Посещение Тифлисских серных бань построенных на естественных горячих серных источниках в самом центре Тбилиси. Сначала впечатляет архитектура этих сооружений, похожих на закопанные огромные кувшины, но самые яркие впечатления приходят после погружения в горячий бассейн - здесь отдыхает и тело и душа.
  • прогулка по вечернему Тбилиси - в центре города раскинулся Старый город, где сохранились узкие улочки с 2-3 этажными домиками с галереями и деревянными балконами, а совсем рядом светится ультрасовременный стеклянный мост через реку и сквер с танцующими фонтанами.
  • по желанию ужин в грузинском ресторане, или в кафе-хачапурне
  • выезд за город, ночевка в палатках, или остаемся в городе и ночуем в хостеле (15 лари = 100 грн)

День 10 - экскурсии по Тбилиси, Гори, Уплисцихе

  • завтрак
  • прогулка по Тбилиси, можно прокататься на фуникулере, посетить ботанический сад и крепость Нарикала.
  • перезд в район г. Гори - один из старейших городов Грузии, известный прежде всего как место рождения Сталина (в городе работает музей Сталина). Также над городом возвышается древняя крепость Горисцихе 12 ст.
  • обед
  • пещерный город Уплисцихе - один из первых городов в Грузии высеченный в скале над рекой Кура. Город возник в конце II - начале I тысячелетия до н.э., пережил несколько подъемов и спадов и был окончательно покинут в 19 в. В период расцвета Уплисцихе насчитывал около 700 пещер и пещерных сооружений, из которых 150 сохранились до сих пор.
  • ужин

День 11 - водохранилище Шаорі

  • завтрак, перезд к месту начала сплава
  • водохранилище Шаори - высокогорное водохранилище длиною около 7 км, на высоте 1132 м. Здесь можно и покупаться и попробовать поймать рыбу. Вобщем на этот день покружимся горными серпантинами Рачи-Лечхуми, увидим грузинские деревни и остановимся невдалеке винного региона Хванчкара.
  • обед
  • разбитие лагеря в районе с. Они. Подготовка суден к сплаву, примерка гидрокостюмов.
  • ужин, ночлег

День 12 - рафтинг на Риони

Участок сплава сильно зависит от уровня воды и подготовки участников. В случае высокой воды сплав может быть остановлено или участок изменен на более простой

  • завтрак
  • для начала мы разомнем на простом участке (1-2 км), а тогда пройдем каньон Мухли. На входе в порог нас ждет очеред мощных преград, которые в зависимости от воды имеют вид или высоких валов или "кусачих" бочек. Вход потребует активной слаженной работы всего экипажа. Дальше каньон буде длиться еще около 1 км и сложность преград будет постепенно спадать. После окончания каньона Мухли, река некоторое время сохраняет спокойствие, чтобы вновь показать свой характер в S-подобном каньоне возле деревни Цеси. Здесь встают высокие скальные берега, и каньон резко поворачивает влево. 
  • обед-перекус
    перезд до каньона Шараули, посещение известной винной деревни Хванчкара
  • во время сплава обед-перекус
  • разбитие лагеря, ужин, ночлег

День 13 - рафтинг на Риони

  • завтрак, сбор лагеря
  • подготовка к рафтингу
  • сегодня день сплошный каньонов с фантастическими видами и интересными порогами. Каньон Шараули плавно переходит в каньон Маквеа. Вокруг скальные берега, поросшие густыми лесами, лиш кое-где, иногда оочень высоко выныривает деревня или дорога. Сложность порогов 3-4 к.с. Это значит, что участники могут быть выбити валом из своего места на рафте в середину, что рафт может "колбасить" в бочк и есть некотороя вероятность случайно оказаться вне рафта. Понятно, что инструктор, вопреки желаниям участников, будет максималь избегать подобных ситуаций.
  • обед-перекус
  • сбор лодок, сушка, переезд в сторону пещеры Прометея
  • разбитие лагеря, ужин, ночлег

день 14 - пещера Прометея

  • завтрак, сбор лагеря
  • экскурсия в пещеру Прометея - пещера поражает размерами не только залов и галерей, но и невероятным количеством известняковых образований - многочисленных сталактитов, волнистых кулис, массивных колонн и др.. Но наибольшего эффекта пещере предает многоцветное перспективное освещения, которое дает возможность оценить все величие подземной красоты.
  • обед-перекус
  • переезд до моря в Анаклию. Это новый современный грузинский курорт, где в 2014 году проводился фестиваль Казантип. Здесь шикарный освещенный пляж, с душовими столбиками, пальмами, а также коровами и буйволами :).
  • переезд в Кутаиси
  • разбивка лагеря в районе каньона, ужин, ночлег

День 15 - возвращение домой

  • вылет домой (рекомендованный рейс МАУ Кутаиси - Киев с вилетом в 6:15)

Одежда и обувь:
  1. Кроссовки
  2. Свитер легкий
  3. Белье
  4. Куртка и свитер
  5. Шорты
  6. Бандана/баф
  7. Ботинки для летнего трекинга
  8. Верхонки (Аренда)
  9. Теплые руквицы
  10. Теплая кофта или пуховик
Снаряжение:
  1. Трекинговые палки
  2. Индивидуальное альпснаряжение на Альпсеминар (Аренда)
  3. Спальный комплект (спальник+коврик) (Аренда)
  4. Рюкзак основной (Аренда)
  5. Гамаши (Аренда)
  6. Личная посуда: металлическая или пластиковая (чтобы не разбилась) тарелка, ложка, кружка
  7. Зажигалка
  8. Нож
  9. Фонарик
  10. Термос
Другое:
  1. Личные документы
  2. Средства гигиены: зубная щетка, паста, полотенце
  3. Аптечка индивидуальная
  4. Крем от загара
  5. Гигиеническая помада
Question [uk]11
Ответ [uk] 111
Question [uk] 22
Ответ [uk] 22
avatar
Іра
Сентябрь 2018

 

Півп’ятої ранку. Я в аеропорту Жуляни чекаю на рейс Київ-Кутаїсі. Це має бути вкрай насичена подорож – трекінг грузинським Кавказом, сходження на Казбек (5033 м) та сплав бурхливою річкою Ріоні, національні смаколики та грузинська гостинність. Їду з моїм улюбленим Турклубом Тернопіль.
Бачу купу хлопців з рюкзаками – напевно, це мої. Так і є.
Ще трохи – і ми вже відриваємося від такої своєї української землі.
Дев’ята ранку місцевого часу – гамарджоба, Сакартвело!В нас є час до другої, коли прилітає наш харків’янин – цілих 4 грузинські години. І ми їдемо в Кутаїсі, але не в центр міста, а на околицю – просто пройтися. І ось вона, славетна грузинська гостинність – просто запитали на вулиці, де б перекусити – і нас вже майже за ручку відводять в дуже затишне кафе, де ми з’їли наші перші невимовно смачні кебаби та хінкалі. Повертаємось до аеропорту.
Під’їжджає Сашко Рибаков (Кам’янець), керівник групи, і рушаємо бусом в далекий путь до селища Джута, що неподалік від самого Казбеку.
14.09
Ночівля в полі з видом на Казбек, і зранку починаємо сходження на перевал Чаухі. Маємо зробити за два дні кільце – перейти перевал Чаухі та повернутися іншим шляхом. Погода чудова, види чарівні – це дійсно великі гори. Не схожі на Крим чи Карпати. Ночуємо на перевалі на висоті 3200 м.Продовжуємо йти. Спуски, підйоми, спуски. Ввечері, вже по закінченню нашого трекінгу погода псується, починається злива. Дуже вчасно проходимо біля гірського притулку, певне побудованого на американські гроші, бо має назву US AID Hut. Дуже якісний дерев’яний будинок, душ, і навіть... сучасна пральна машинка.
А блискавки сяють немов феєрверки.Прийнявши крижаний душ на нашій гостинній базі, рушаємо в напрямку Казбегі. Перепаковуємося, попиваючи місцевий тархун. Їдемо бусом з села вгору до церкви Цмінда Самеба (Трініті Гергеті). Місцеві джигіти пропонують свої джипи-позашляховики, але ми їдемо своїм вірним бусом-спрінтером по суворому вибоїстому серпантину. Сашко демонструє просто дива водійської майстерності. Їдучі назустріч лендровери напевно в шоці від такої зухвалості.
Дивимося церкву, вона дійсно дуже красива. Набираємо водички та продовжуємо підйом. Під час підйому зустрічаємо іншу частину Турклубу – команду, яка мала зійти на Казбек перед нами. На жаль, погода не дозволила. В той час, коли ми дивилися феєрверки блискавок на території американської бази, вони всю ніч на висоті 4000 м тримали дуги наметів, щоб не поздувало.
За останні кільки днів сходжень не було. Прогнози також досить безнадійні – погода має стати задовільною для сходження через кілька днів. Такого запасу часу ми не маємо. З’явилася навіть пропозиція не брати мотузки та спорядження, а просто «потусити» на метеостанції. Бойовий дух трохи пригнічено, але нашої суворості вистачає, щоб підійматися з повним комплектом споряги.
Йдемо далі. До стоянки біля річки доходимо традиційно близько ночі. Але в цьому також щось є... Висота близько 3000 м, відчувається похолодання. Зігріває смачна вечеря, тепла компанія та фірмові анекдоти від Макса, вже ставши традицією за ці кілька днів.Зранку підходимо до льодовика під метеостанцією. Льодовик відносно відкритий, підйом у кішках. Такий досвід для мене перший, і перші кроки в кішках досить дивні – не зрозуміло, яку силу треба прикладати, щоб не з’їжджати по крутому схилу. Але через деякий час це стає досить не складно. Разом з нами підіймаються ще кілька груп, навіть грузинські військові.
Нарешті першій льодовик подолано, і ми підіймаємось до кольорової життєрадісної метеостанції. Погода навпаки не так радує – затягнуте небо, вітер, сніг. До вечора погода не покращується. Вночі пурга, сходження неможливе.
18.09
Наступного ранку все лишається так само. Робимо акліматизаційний вихід до невеличкої каплички на 3900 м, потім тренування підйомів з тріщин та спасробіт.
Вечір – хвилювання. Незрозуміло, чи вийде вночі почати сходження. Незрозуміло, що взагалі чекати від того Казбека.
19.09
І – друга ночі, підйом. А на небі-то зірки! Можна йти! Вітер трохи сильніший, ніж мав би бути, але спробу здійснити сходження не впускаємо. На нічній метеостанції рух, підготування, швидкий сніданок. Підіймаються ще дві групи.
Перша частина сходження темна, нічна – як уві сні. Дійшли до льодовика як раз на світанку. Мотузки, системи, карабіни, перевірки вузлів, кішки, знов перевірки, зв’язки. Нарешті, ми підіймаємось. Світанок серед дорослих гір величний та невимовно красивий. Довгий, втомлюючий підйом. Збивається дихання, через кожні 20 кроків хочеться зупинитися та просто дихати.
Нарешті перемичка, сідловина.
Останній ривок – вершина здається зовсім близько. Але останній підйом найкрутіший та найвиснажливіший. Подарунок від Казбека та Саакашвілі (який робив сходження пару тижнів тому) – в снігу вирублено щось схоже на сходинки, які дуже полегшують підйом.
І ось вона, вершина. Не віриться – шукаю продовження, як і до цього, має бути знов якійсь підйом. Але ні, це дійсно вершина!
Сонце, глибоке блакитне небо. Хмари нижче нас. Вершини сусідніх гір. Краса, яку важко з чимось порівняти.
Але час на красу лімітований – через близько 20 хвилин налітає вітер, все повністю затягується хмарами. Починаємо спуск. Ще зовсім трохи, і йдемо в суцільному молоці, видимість дуже погана. Але вниз вже не так важко.
Кілька годин спуску, і все, льодовик закінчується, ступаємо на справжню надійну землю. Досі не прийшло освідомлення, що ми дійсно піднялися.
Решта дня – радість, добро та спокій.
Чудовий вечір на кухні метеостанції.

Півп’ятої ранку. Я в аеропорту Жуляни чекаю на рейс Київ-Кутаїсі. Це має бути вкрай насичена подорож – трекінг грузинським Кавказом, сходження на Казбек (5033 м) та сплав бурхливою річкою Ріоні, національні смаколики та грузинська гостинність. Їду з моїм улюбленим Турклубом Тернопіль.Бачу купу хлопців з рюкзаками – напевно, це мої. Так і є.Ще трохи – і ми вже відриваємося від такої своєї української землі.
Дев’ята ранку місцевого часу – гамарджоба, Сакартвело!В нас є час до другої, коли прилітає наш харків’янин – цілих 4 грузинські години. І ми їдемо в Кутаїсі, але не в центр міста, а на околицю – просто пройтися. І ось вона, славетна грузинська гостинність – просто запитали на вулиці, де б перекусити – і нас вже майже за ручку відводять в дуже затишне кафе, де ми з’їли наші перші невимовно смачні кебаби та хінкалі. Повертаємось до аеропорту.Під’їжджає Сашко Рибаков (Кам’янець), керівник групи, і рушаємо бусом в далекий путь до селища Джута, що неподалік від самого Казбеку.
14.09Ночівля в полі з видом на Казбек, і зранку починаємо сходження на перевал Чаухі. Маємо зробити за два дні кільце – перейти перевал Чаухі та повернутися іншим шляхом. Погода чудова, види чарівні – це дійсно великі гори. Не схожі на Крим чи Карпати. Ночуємо на перевалі на висоті 3200 м.Продовжуємо йти. Спуски, підйоми, спуски. Ввечері, вже по закінченню нашого трекінгу погода псується, починається злива. Дуже вчасно проходимо біля гірського притулку, певне побудованого на американські гроші, бо має назву US AID Hut. Дуже якісний дерев’яний будинок, душ, і навіть... сучасна пральна машинка.А блискавки сяють немов феєрверки.Прийнявши крижаний душ на нашій гостинній базі, рушаємо в напрямку Казбегі. Перепаковуємося, попиваючи місцевий тархун. Їдемо бусом з села вгору до церкви Цмінда Самеба (Трініті Гергеті). Місцеві джигіти пропонують свої джипи-позашляховики, але ми їдемо своїм вірним бусом-спрінтером по суворому вибоїстому серпантину. Сашко демонструє просто дива водійської майстерності. Їдучі назустріч лендровери напевно в шоці від такої зухвалості.Дивимося церкву, вона дійсно дуже красива. Набираємо водички та продовжуємо підйом. Під час підйому зустрічаємо іншу частину Турклубу – команду, яка мала зійти на Казбек перед нами. На жаль, погода не дозволила. В той час, коли ми дивилися феєрверки блискавок на території американської бази, вони всю ніч на висоті 4000 м тримали дуги наметів, щоб не поздувало.За останні кільки днів сходжень не було. Прогнози також досить безнадійні – погода має стати задовільною для сходження через кілька днів. Такого запасу часу ми не маємо. З’явилася навіть пропозиція не брати мотузки та спорядження, а просто «потусити» на метеостанції. Бойовий дух трохи пригнічено, але нашої суворості вистачає, щоб підійматися з повним комплектом споряги.Йдемо далі. До стоянки біля річки доходимо традиційно близько ночі. Але в цьому також щось є... Висота близько 3000 м, відчувається похолодання. Зігріває смачна вечеря, тепла компанія та фірмові анекдоти від Макса, вже ставши традицією за ці кілька днів.Зранку підходимо до льодовика під метеостанцією. Льодовик відносно відкритий, підйом у кішках. Такий досвід для мене перший, і перші кроки в кішках досить дивні – не зрозуміло, яку силу треба прикладати, щоб не з’їжджати по крутому схилу. Але через деякий час це стає досить не складно. Разом з нами підіймаються ще кілька груп, навіть грузинські військові.Нарешті першій льодовик подолано, і ми підіймаємось до кольорової життєрадісної метеостанції. Погода навпаки не так радує – затягнуте небо, вітер, сніг. До вечора погода не покращується. Вночі пурга, сходження неможливе.
18.09Наступного ранку все лишається так само. Робимо акліматизаційний вихід до невеличкої каплички на 3900 м, потім тренування підйомів з тріщин та спасробіт.Вечір – хвилювання. Незрозуміло, чи вийде вночі почати сходження. Незрозуміло, що взагалі чекати від того Казбека.
19.09І – друга ночі, підйом. А на небі-то зірки! Можна йти! Вітер трохи сильніший, ніж мав би бути, але спробу здійснити сходження не впускаємо. На нічній метеостанції рух, підготування, швидкий сніданок. Підіймаються ще дві групи.Перша частина сходження темна, нічна – як уві сні. Дійшли до льодовика як раз на світанку. Мотузки, системи, карабіни, перевірки вузлів, кішки, знов перевірки, зв’язки. Нарешті, ми підіймаємось. Світанок серед дорослих гір величний та невимовно красивий. Довгий, втомлюючий підйом. Збивається дихання, через кожні 20 кроків хочеться зупинитися та просто дихати.Нарешті перемичка, сідловина.Останній ривок – вершина здається зовсім близько. Але останній підйом найкрутіший та найвиснажливіший. Подарунок від Казбека та Саакашвілі (який робив сходження пару тижнів тому) – в снігу вирублено щось схоже на сходинки, які дуже полегшують підйом.І ось вона, вершина. Не віриться – шукаю продовження, як і до цього, має бути знов якійсь підйом. Але ні, це дійсно вершина!Сонце, глибоке блакитне небо. Хмари нижче нас. Вершини сусідніх гір. Краса, яку важко з чимось порівняти.Але час на красу лімітований – через близько 20 хвилин налітає вітер, все повністю затягується хмарами. Починаємо спуск. Ще зовсім трохи, і йдемо в суцільному молоці, видимість дуже погана. Але вниз вже не так важко.Кілька годин спуску, і все, льодовик закінчується, ступаємо на справжню надійну землю. Досі не прийшло освідомлення, що ми дійсно піднялися.Решта дня – радість, добро та спокій.Чудовий вечір на кухні метеостанції.