|
|
= Цікаво про =
На велосипеді до Тустані
9-10 вересня
Стрий - Моршин - Болехів -
Скелі Довбуша (Бубнище) - Труханів - г. Ключ
- водоспад Кам'янка - Корчин - Підгородці -
Тустань (Урич) - - Острий камінь - Східниця -
Борислав - Трускавець
100 км (підраховано дуже
приблизно)
|

|
З цього починається похід.
Потяг № 81. Відправдення з Тернополя о 2
год ночі. Прибуття в Стрий.
Якщо на
передньому колесі є болотник - то
потрібно або його зняти, або колонку
руля повернути вздовж рами. Інакше
заштовхати велосипед на полку важко
та й може бути травматично для
нього |
|
|
|

|
Костел у Стрию. Старий.
Непогано реставрований. На ньому
багато різних пам'ятних табличок
польською мовою. Приємно було
кататись порожніми акуратними
вуличками старого міста. Варто
бути уважним виїжджаючи з міста. Я,
переоцінивши точність знаків, зробив
кілька кілометрів по Ужгородській
трасі. Їхати ж варто через великий
міст через р.Стрий. Місце відоме тим,
хто сплавлявся Стриєм - кілька мостів,
рештки зруйнованого. Зазвичай тут
роблять обнос. |
|
|
|
 |
Моршин. Тут можна набрати
моршинської води. На фото Центр
реабілітації вояків УПА !!! І Перед ним
пам'ятник Бандері, Шухевичу,
Коновальцю та іншим. У вікні бачив
старого дядька, іконки... Заходив,
питав, кажуть, справді
відпочивають вояки УПА. |
|
|
|
 |
Цвинтар Українських
Січових Стрільців за Моршином. |
|
|
|
 |
Сколівські пейзажі! Дороги з
непоганим покриттям, перепати висот
невеликі, але відчуваєш, що вже в'їхав
у Карпати. Багата, цікава історія!
Чудова місцевість! |
|
|
|
 |
За Болеховим дорога стає
вужчою, асфальт гіршим. Вітер. |
|
|
|
 |
Місток через р.Сукіль. |
|
|
|
 |
Скелі Довбуша. Камінь "Одинець".
"Ходив туда і Довбуш. Любив
там си спочивати. Якби ни тота Дзвінка,
що го зрадила, бо бов щи довго пожив. А
вна віддалася за Штефана Дзвінчука та й
розказала му, чим мож Довбуша вбити. Як
уже Довбуш прощався з тим світом, у
горах зірвалася така буря, такі громи, а
вітри хватнули тоту Дзвінку в хмари і
верли і коло того замку. Як станете
лицьом до тих кімнат у скалі, то з
лівого боку і троха ззаду стойит
високий камінний стовпище. То Дзвінка
скаменіла." |
|
|
 |
"Ці печери з лавками, сходи,
рови, вали-бійниці, криниця глибиною 6
метрів та інші споруди невідомого
призначення давно цікавлять
мандрівників та істориків. Більшість
учених вважає, що найімовірніше -- це
залишки скельного монастиря, схожого
на Манявський Скит...." |
|
|
|

|
В одній з легенд говориться,
що напали татари на Болехів і запалили
його: "А наші люди чули і віділи, як
горіло місто. Селяни тоді стали
бубніти в бубен і так давали знати, аби
ся ховали люде, бо близько ворог. Від
того й Бубнище." |
|
|
 |
Сходами можна
вийти на вершину скель, з яких
відкривається чудова панорама на
карпатські хребти, вдалині, на
південному заході, можна побачити
гору Ключ, яка у жовтні 1914 року стала
ареною кривавих боїв між УСС та
російським військом. На південь від
гори Ключ 19 березня 1946 року у руки
енкаведистів потрапив важкопоранений
Ярослав-Дмиро Вітовський ("Зміюка",
"Андрієнко"), командир Тактичного
Відтинка УПА "Маківка", син
Дмитра Вітовського (пізніше
закатований в тюрмі).
|
|
|
 |
Трохи уваги моєму чудовому
коню. |
|
|
|
 |
Щоправда переднє
колесо я клеїв чотири рази!
|
|
|
|
 |
А у цього монстра
колеса самі надуваються !
Чув колись: "Вася, а що це в тебе в
машині шипить ??", -- "Та то
компресор, вже третій день на піддуві
їжджу" |
|
|
|
 |
Калина на Ключі.
Гора Ключ у жовтні 1914 року
стала ареною кривавих боїв між УСС та
московським військом. Січові стрільці
вели стрімкий наступ до підніжжя
Українських Карпат. Їх метою було
швидке оточення та знищення 55-ї австро-угорської
дивізії у складі якої перебували і
відділи українського січового
стрілецтва. |
|
|
|
 |
Пам'ятник на горі Ключ
Результатом бою 28 жовтня
було взяття стратегічно важливих
висот. Сотня зазнала відчутних втрат.
13 стрільців загинуло, а ще 14 було
поранено. Серед ранених був і сотник
Стропоський. Він помре від отриманих
ран навесні наступного року.
Розглядаючи бої УСС за гору Ключ треба
пам’ятати, що лише за кілька тижнів до
цього, в середині жовтня 1914 року,
січове стрілецтво по-суті пройшло
перше своє бойове хрещення |
|
|
 |
На хребтику. |
|
|
|
 |
Так розпочався спуск вниз до
Мертвого озера та водоспаду.
Лісова дорога поступово
перетворилася на стежку... |
|
|
|
 |
Стежка зайшла в ліс, де на неї
нападало багато дерев. |
|
|
 |
Потім були зарослі смачної
але колючої ожини. |
|
|
 |
Так довелось нести велосипед
вздовж русла потока близько кілометра.
В таких випадках виявилось
зручно знімати рюкзак і нести його на
плечах окремо від велосипеда. |
|
|
 |
Треба було розпитати
місцевих про спуск з хребта... |
|
|
 |
Нарешті дойшов до свіжої
вирубки. Невдовзі виїхав на дорогу до
Кам'янки. Відмив велосипед. Сутеніло.
Ще трошки і з'явився водоспад,
відпочиваючі. Гарна дорога, спуск !!!
Ось вже видно Опір. Зупинився прямо на
мості. Одягнувся, перекусив і вже в
темноті рушив до Урича. Десь за дві
години був у таборі фестиваля.
Народ щойно "відтрапезнічав",
тому поводився галасливо... |
|
|
 |
Натомість ранок був дуже
спокійним... і прохолодним. |
|
|
 |
Тустань — давньоруський
наскельний оборонний комплекс,
митниця та місто-фортеця, залишки
якого знаходяться в Карпатських горах. |
|
|
 |
Табір (історична частина)
вранці |
|
|
 |
У І тис. до н. е. на скельній
групі Камінь функціонувало
язичницьке святилище племен культури
фракійського гальштату, які проживали
в цьому краї в епоху бронзи (поблизу
було виявлено їх поселення у с.
Підгородці). На скелі Камінь вчені
виявили 270 петрогліфів. Найбільш
численними є солярні знаки — символи
дохристиянського бога Сонця.
Наприкінці І тис. до н. е. фракійці
розчинилися в слов'янському етносі. |
|
|
 |
Тустань виникла у IX ст. як
оборонно-митний пункт на
трансконтинентальному шляху торгівлі
шовком Португалія – Китай. Тут також
проходив соляний шлях з Дрогобича до
карпатських перевалів. Купці,
здійснюючи тривалі та небезпечні
мандри, могли тут отримати прихисток
та нічліг. Натомість залога Тустані
брала з них мито. Неприступна фортеця
також була прикордонним пунктом
Галицько-Волинського князівства і
захищала його рубежі від орд
загарбників. Визначальним є факт, що
монголо-татари, захопивши руські
території, навіть не пробували брати
Тустань. |
|
|
 |
Назва фортеці походить
від словосполучення «тут стань» -
кожен, хто приходив сюди, повинен був
зупинитися тут, сплатити данину, вияви
ти наміри, і лише тоді йти далі.
У IX ст.
укріплення виникло на скельних
комплексах Каменя, Острого Каменя та
Малої Скелі. Вже у XIII ст. поселення («окольний
град») розрослося як у долині між та
навколо скель, так і на територію
сучасного села. Безпосередньо на
території фортеці проживали виключно
її оборонці – невеликий, добре
вишколений чоловічий гарнізон.
Мешканці окольного граду ховалися на
території фортеці у випадку нападу
ворога.
Фортеця
неодноразово горіла, але, як Фенікс,
знов і знов відроджувалася. |
|
|
 |
Нам відомо 5 будівельних
періодів, коли її зовнішній вигляд
повністю змінювався не лише за своїми
розмірами, але і за висотою і
характером дерев’яних конструкцій,
зведених на скелях.
Тустань
занепала через зміну торговельних
шляхів.
Зараз
створений Державний історико-культурний
заповідник «Тустань», завданням якого
є збереження, дослідження та
ревалоризація історичного середовища
наскельного міста-фортеці. |
|
|
 |
Середньовічні танцюристи
розминаються на траві перед виходом
на сцену. А я вкотре клею колесо.
Дякую львівським
велосипедистам (клуб "Рух") за
заплатки. |
|
|
 |
Відкриття фестивалю "Ту
стань". |
|
|
|

|
Це їде Князь з HandsFree |
|
|
 |
Князь вітає всіх |
|
|
 |
Волхв... гадає. |
|
|
 |
Можна було навчитись
стріляти з лука. |
|
|
 |
А вже полудень, жарко навіть в
футболці!!! |
|
|
 |
Рицарі готуються до
ристалища |
|
|
 |
Багато було народу |
|
|
 |
Бої вражали! Важко уявити як
вони витримували такі сильні удари
сталевих мечів. Лязгало залізо досить
голосно !
Коли я поїхав, за кількістю
балів перемагав Сєрж з Канади (у
світлому одязі). |
|
|
 |
Техніку бою оцінювали судді. |
|
|
 |
А ввечері мав відбутись штурм
фортеці !
Щоправда багато рицарів я
того ж таки вечора зустрів у Львові на
вокзалі. |
|
|
 |
Неподалік основного масиву
височіє над лісом ще одна скеля - "Острий
камінь". Оце з неї видно Тустань. |
|
|
 |
Трускавець. З Східниці,
постійно підкачуючи колеса, докотився
до сего курортного містечка.
Зафіксовано новий особистий рекорд
швидкості 65км/год (з горки). В районі
Борислава багато нафтових вишок.
Іноді їх можна побачити навіть в
приватних городах. |
|
|
 |
Цим похід і закінчується.
Цього разу проблем з
представниками залізниці практично
не було. Лиш вже у Львові провідник
вимагав вантажну квитанцію на вел.
Але демонтоване переднє колесо його
трохи заспокоїло. Зійшлись на тому, що
я заховаю велосипед так, "щоб ніхто
не бачив".
Правила дозволяють
перевозити велосипед без додаткової
плати (принаймні ніде не бачив, щоб
вона встановлювалась), але із знятим
переднім колесом і у чохлі. У якості
чохла завжди маю з собою поліетилен. |
|
|
|
Висновок з походу:
Треба мати окрім запасних
гальмівних колодок, ще й запасну
камеру і багато латок. І тверденько
накачувати колеса, щоб не пробивались
до обода на камінцях. |
|
|
|
Рибаков
Сашко
kamyanets@gmail.com |
Використано матеріали з сайтів:
http://uk.wikipedia.org
http://www.tustan.com.ua
www.tourclub.com.ua
|