Активний відпочинок: сплави (рафтинг), походи в Карпати, екскурсії, печери, корпоративний відпочинок відкривай світ - разом з нами !!!

головна

календар турів

подорожі:

вело #
водн
і #
 
лижні #
трекінг #
 
спелео #

екскурсії #
комбіновані
#
екстрім-ігри #
садиби у карпатах #
відпочинок на морі #
інші послуги #

 

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

фото та статті

посилання

погода 

форум

про нас

 

Наша розсилка:
Украiнський екстрiм  
RSS
Iм'я:
E-mail:


Maillist.ru: Óêðàiíñüêèé åêñòðiì âiä www.tourclub.com.ua Каталог веб сайтів Тернопільщини Rambler's Top100

 = çâ³ò ïðî ïîõ³ä â Êàðïàòè =


ОБЛАСНИЙ СПОРТИВНО-ТУРИСТСЬКИЙ КЛУБ

Звіт
про лижну спортивну мандрівку IІ категорії складності
смт.Ворохта – пол.Кукуль – пот.Форещанка - р.Прут – г.Кострича (1586 м) - хр.Кострича – с.Красник – г.Кринта (1350, траверс) – г.Скупова (1579 м, траверс) – р.Лудовець – р.Чорний Черемош – р.Шибене – пол.Веснярка – г.Шурин (1773 м) – г.Піп-Іван Чорногірський (2028 м) – г.Менчул (1998 м, траверс) – г.Бребенескул (2036 м, траверс) – г.Ребра (2001 м, траверс) – г.Брескул (1912 м) – г.Говерла (2061 м) – т/б “Козьменщик” – с.Лазівщина

здійснену з 10 по 18 лютого 2007 року

Маршрутна книжка № 01/07
Керівник групи: Горон Володимир
тел.:(097) 217 214 5
e-mail:volodymyr.horon#gmail.com 

Маршрутно – кваліфікаційна комісія розглянула звіт і вважає, що похід може бути зараховано всім учасникам та керівнику Горону Володимиру, 
як похід ІІ категорії складності.
Звіт використовувати в ______________________________________________________________

Зміст

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід
   1.1. Паспорт маршруту
   1.2. Інформація про район подорожі
   1.3. Склад групи
2. Схема проходження маршруту
3. Організація туристського спортивного походу
   3.1. Загальна ідея походу, цілі
   3.2. Підготовка
   3.3. Заїзд, виїзд
   3.4. Аварійні виходи з маршруту
   3.5. Особливості лижних походів у Карпатах
4. Графік руху і технічний опис маршруту
   4.1. Графік руху
   4.2. Технічний опис маршруту
5. Підсумки, висновки і рекомендації по проходженню маршруту
   5.1. Підсумки
   5.2. Висновки і рекомендації
6. Додатки
   6.1. Список спорядження в похід
   6.2. Список використаної літератури і інші джерела інформації

1. Довідкові дані про туристський спортивний похід

1.1. Паспорт маршруту
Вид туризму: лижний
Район мандрівки: Карпати
Категорія складності: друга
Кількість учасників: 4 чол. (з них 1 дівчина)
Терміни проведення: 10 – 18 лютого 2007 р.
Тривалість активної частини: 9 днів
Протяжність активної частини маршруту: 161 км
Організатор: обласний спортивно-туристський клуб
Заявлений маршрут: смт.Ворохта – пол.Кукуль – р.Прут – хр.Кострича – с.Красник – хр.Кринта – г.Скупова – р.Чорний Черемош – р.Дземброня - г.Смотрич – г.Піп-Іван Чорногірський – г.Стіг – хр.Мармороси – г.Піп-Іван Мармороський – г.Петрос Мармороський – пот.Квасний – с.Богдан 
(запасний варіант: смт.Ворохта – пол.Кукуль – р.Прут – хр.Кострича – с.Красник – хр.Кринта – г.Скупова – р.Чорний Черемош – р.Дземброня - г.Смотрич – г.Піп-Іван Чорногірський – г.Говерла – с.Лазівщина)
Пройдений маршрут: смт.Ворохта – пол.Кукуль – пот.Форещанка - р.Прут – г.Кострича (1586 м) - хр.Кострича – с.Красник – г.Кринта (1350, траверс) – г.Скупова (1579 м, траверс) – р.Лудовець – р.Чорний Черемош – р.Шибене – пол.Веснярка – г.Шурин (1773 м) – г.Піп-Іван Чорногірський (2028 м) – г.Менчул (1998 м, траверс) – г.Бребенескул (2036 м, траверс) – г.Ребра (2001 м, траверс) – г.Брескул (1912 м) – г.Говерла (2061 м) – т/б “Козьменщик” – с.Лазівщина 

1.2. Інформація про район подорожі
Чорногора – це майже сорокакілометровий хребет з середніми висотами близько 2000 м, що займає домінуюче положення на всій території Українських Карпат. Головний хребет простягнувся з північного заходу на південний схід і характеризуєься хвилястістю вершин і неглибокими сідлами між ними.
Чорногора починається поблизу села Кваси, що на Закарпатті, вершинами Шешул і Рогнеска, які ведуть до першого двохтисячника – гори Петрос (2020 м), вона в свою чергу віддалена на 10 км від найвищої вершини України – Говерли (2061 м), далі йдуть вершини Брескул (1912 м), Пожижевська (1822 м), Данціг (1848 м), Туркул (1933 м), Ребра (2001 м), Гутин-Томнатик (2016 м), Бребенескул (2035 м), Менчул (1998 м), Смотрич (1894 м) і Чорна Гора або Піп-Іван (2028 м) із залишками польської обсерваторії на вершині.
На хребті знаходиться кілька гірських озер і серед них найвисокогірніше озеро України (оз.Бребенескул – 1800 м). Схили вершин в основному покриті травою, кам’яних розсипів мало, жереп (гірська сосна) і лелич (гірська вільха) зустрічаються рідко, верхня межа лісу знаходиться досить низько (1400 м). 
Чорногорою в минулому проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини, а сьогодні це межа Іванофранківщини і Закарпаття, тут і досі збериглися стовпчики старого кордону.
У багатьох місцях на висогір’ї можна побачити залишки оборонної лінії (окопи, землянки, колючий дріт) часів І світової війни.
Усе це в поєднанні з свіжим гірським повітрям, кришталево-чистою водою, чудовими краєвидами та помірними фізичними навантаженнями завжди приваблювало любителів активного відпочинку. 
Хребти Кукуль (г.Під-Бердя,1387 м, г.Кукуль,1539 м), Кострича (г.Кострича,1586 м, г.Кострич,1544 м, г.Хедя,1367 м) і Кринта-Скупова (г.Кринта,1350 м, г.Зміїнська,1356 м, г.Ростицька,1514 м, г.Скупова,1579 м) є схожими по своїй структурі. Це хребти середньої висотності (з висотами від 1200 до 1600 м), з високою лісовою зоною і розвиненим колибним господарстовм. Всі вони мають одакову зональну протяжність – з північного заходу на південний схід і розміщуються паралельно Чорногірському хребту.Хребет Кострича на певних ділянках характеризувався гострим гребнем хребта. Вони є зручними для проведення лижних мандрівок і дозволяють здобути хороший досвід для складніших походів.

1.3. Склад групи

№ п/п Фото Прізвище, ім’я, по батькові Дата народження Місто Туристська підготовка Обов'язки у групі
1 похід карпати лижі чорногора говерла Горон Володимир Ярославович 25.03.81 м.Тернопіль 2 к.с. К., Карпати Керівник, відповідальний за спорядження 
2 похід карпати лижі чорногора говерла Сапіга Сергій Ярославович 14.02.1970  м.Тернопіль 2 к.с. У., Карпати  Заступник керівника, ремонтник і джентельмен походу :-)
3 похід карпати лижі чорногора говерла Владимир Олег Михайлович 22.03.1979 м.Тернопіль 1 к.с. У., Карпати економний завгосп і зовсім неекономний фотограф
4 похід карпати лижі чорногора говерла Поліщук Світлана Миколаївна 30.08.1985 м.Київ ПВД, Карпати Лікар, єдина дівчина на всьому нашому шляху
5 похід карпати лижі чорногора говерла Березовська Тетяна Михайлівна 30.07.87 м.Тернопіль ПВД, Карпати дівчина триденник (приєднувались з нами на три дні), гуморист
6 похід карпати лижі чорногора говерла Правдіна Олена Констянтинівна (Люся) 29.12.89 м.Київ ПВД, Карпати дівчина триденник (приєднувались з нами на три дні), колишній художник і майбутній архітектор (якщо не буде часто ходити в походи:-))

2. Схема маршруту

 

3. Організація туристського спортивного походу

3.1.Загальна ідея походу, цілі
Основними цілями мандрівки були:
- спортивна (пройти маршрут у стислі терміни, набути хороших спортивних кондицій)
- тренувальна (набути навиків ходіння на лижах – хто вперше у лижній мандрівці і відшліфовувати навики ходіння на лижах – у кого вони вже є, підготуватись до лижних мандрівок вищих категорій складності, ознайомити деяких учасників мандрівки з правилами зимових мандрівок у Карпатах)
- пізнавальна (розвідати нові райони Карпат, місця стоянок, колиби, дороги)
- пропагандистська (пропагування здорового способу життя – у мандрівці було заборонено вживання алкоголю і нікотину, пропагування української культури – учасники мандрівки спілкувались виключно українською мовою і співали виключно українські пісні)
- відпочинкова (спілкування з природою, проведення часу у невеликому товаристві)
Похід був спланований таким чином, щоб починатися на вихідних днях, тоді більше зайнятих людей мають можливість долучитись хоча б на частину походу.
І це дало свій результат - на початковому етапі в мандрівці приймало участь ще двоє учасників (які не заявлялись на маршрут і планували повертатись додому через 3 дні), але і вони здобули щось корисне у цій мандрівці.
Родзинкою маршруту було проходження Чорногірського хребта, тому маршрут пролягав хребтами, що знаходяться неподалік цього хребта і, в будь який момент, при сприятливій погоді можна було іти на “штурм” Чорногори.
Окрім того прості хребти на початку маршруту дозволили учасникам добре акліматизуватися, підтягнути фізичні кондиції, відточити техніку пересування на лижах, облегчити наплечники перед серйозними Чорногірським схилами. А регулярні спуски в долину при певних негативних моментах могли дозволити зійти з маршруту усій групі чи комусь з учасників.

3.2.Підготовка
В процесі подготовки до походу були проведені наступні заходи:
1. Теоретичне вивчення району походу. Для цього були використані звіти з інтернету, відповідна література.
2. Вивчення основного і запасного варіантів маршрута і аврійних сходжень з маршруту.
3. Підготовка спорядження і продуктів до походу.
4. Підготовка картографічної продукції, пошук електронних карт і пристосування їх до роботи з GPS приладом
5. Засобами інтернету здійснювався постійний контроль за погодніми умовами в районі і станом снігу. В процесі підготовки до походу велику увагу було звернуто на лавинну небезпеку в районі мандрівки.

3.3. Заїзд, виїзд
Заїзд і виїзд проводився із використанням залізниці і автобусного сполучення.
Дорога туди: 9.02.07 близько 22.00 з Тернополя потягом Івано-Франкіськ – Шепетівка до м.Коломия – прибуття о 7.00, а звідти о 8.00 потягом Коломия – Рахів до станції Ворохта – прибуття близько 11.00
Дорога назад: 18.02.07 близько 12.00 з с.Лазівщина до м.Івано-Франківськ, а звідти рейсовим автобусом до Тернополя

3.4. Аварійні виходи з маршруту
У випадку аварійної ситуації група сходить у найближчий населений пункт і виїжджає додому. Майже на всьому маршруті був звязок мобільного оператора Київстар. Це допомагало отримувати інформацію про погодні умови і підтримувати звязок з рятувальниками. 

3.5. Особливості лижних походів у Карпатах
Взимку, мандрівки Карпатами набувають рис, притаманних мандрівкам у високогірних районах, а деякі ділянки стають навіть важчими для подолання (через глибокий сніг і т.д.). Карпати є лавинонебезпечними i лавини реєструються тут щорiчно. Тому необхідно про це не забувати при виборі маршруту і організації мандрівки. Окрім того для Карпат (як і для інших гір) характерними є різкі зміни погоди, а тому на це потрібно зважати і дуже ретельно поставитись до підбору спорядження. Детальніше список спорядження див., у розділі 8.
Окрім того багато ділянок через значну висоту снігового покриву були б дуже важкими для подолання, якщо б не використання лиж.
У зимовий перiод в Карпатах встановлюється сувора погода - низькi температури протягом доби (до –25 С), частi штормовi вiтри (до 50м/с), тумани (iнодi протягом тижня), хурделицi, частi вiдлиги i пов ’язане з ними пiдвищення лавинної небезпеки. 
Підбір команди:
Рекомендований склад команди - мінімум 3-4 чол. Буває і менше (і навіть соло походи), але це вже виключення, і такі мандрівки мають базуватись на відповідному досвіді.
Окрім того, при значному сніговому покриві, бажано щоб група складалася з 6-10 чол. – так легше пробивати стежку.
Бажано, щоб усі учасники були в міру загартовані, добре фізично і морально підготовленні. Складності маршруту повинен відповідати досвід учасників, а особливо - керівника. Велику увагу потрібно приділити дисципліні в групі, взаємодопомозі та взаємоповазі. Зимою, коли зовнішнє середовище буває агресивним до вас, ви повинні працювати як один міцний організм.
Стосовно прекрасної половини людства – бажано, щоб кількість дівчат в групі не перевищувала 20 – 30%. Адже пробивати стежку в глибокому снігу, нести загальне спорядження, тягати колоди і колоти їх на дрова, топити піч – це чоловіча робота.
Стосовно вікового підбору – рекомендацій немає. Все залежить від людей. Можливі варіанти від 9 до 99 років.
Вибір маршруту: 
Обираючи маршрут для зимової мандрівки, ви повинні врахувати наступні моменти:
Термін мандрівки: це може бути короткий похід - (від 1 до 3 днів), середній - (4 – 6 днів) і довгий - (від 6 днів і довше). 
Тип мандрівки: за типом вони можуть поділятись на:
- „радіалки” – проживання на облаштованій базі (приватний сектор, колиба і т.д.) і радіальні сходження. Для початківців – рекомендую саме такий тип зимових мандрів.
- „лінійні” – автономні мандрівки. Харчі, житло, одяг – у вас за плечима і ви ні від кого, і ні від чого не залежите. 
Добре було б, якщи б ви попередньо у весняно-літній період пройшли певні ділянки маршруту, а то і весь маршрут – це полегшить ваше орієнтування на маршруті і зменшить ймовірність заблукати. Складні чи незнайомі частини маршруту варто залишити на другу половину мандрівки. Тоді вже і наплічники легші, і організм адаптувався до фізичних навантажень, і з’явилось “відчуття маршруту”.
Слід також враховувати, що незважаючи на близькiсть населених пунктiв, група, яка перебуває в горах у зимку, знаходиться в певній автономності - з деяких районiв Карпат майже неможливо дістатися до житла швидше нiж за двi доби. Тому для перших зимових походів варто звести автономність до мінімуму вибравши відповідний район для мандрів. Окрім того не треба нехтувати мобільним зв’язком, адже значні території Карпат вже мають покриття і наявність мобільного зв’язку може полегшити мандрівку – інформація про прогнози погоди, консультації у друзів чи досвідчених людей стосовно маршруту, виклик рятувальної служби, телефонами якої варто зазделегіть запастись. 
Зимою для проходження більш складними і небезпечними є відкриті і високі хребти (Чорногора, Свидовець і т.д.), це пов’язано і з лавинною небезпекою, і більшою ймовірністю сильних вітрів. А маршрути із значнішим лісовим покривом - є доступнішими: адже це і дрова (тепло, їжа), і захист від вітру, і зменшення лавинної небезпеки. Тому для перших зимових мандрів варто йти у лісисті і невисокі райони Карпат.
При планування маршруту вдома варто врахувати, що літні стежки і дороги перемітає, тому їх важко, а деколи просто не можливо ідентифікувати. Дуже корисним у зимових мандрах є використання пристрою GPS. 
Заздалегідь прогляньте довготерміновий прогноз погоди. І хоча сліпо вірити йому не слід - це все ж таки може допомогти не потрапити у сильні снігопади, морози чи відлиги. Ці фактори ускладнюють мандрівку і роблять її більш небезпечною. Тому варто планувати мандрівки у періоди стабільної погоди, а при різких змінах погоди варто перенести терміни мандрівки.
Також не забувайте, що інколи легше рухатись ребром хребта, аніж траверзувати його. Деколи це просто необхідно.
Маршрут повинен відповідати вашим фізичним можливостям і варто передбачити можливість „розумного” сходження з маршруту – нитка маршруту повинна проходити через населені пункти, що мають сполучення з „Великою Землею” – на випадок якщо хтось захворіє, виснажиться, чи просто передумає, тоді є можливість не закінчувати маршрут усій групі.
Потрібно зважити на наявність колиб по маршруту. Зимою колиба – це тепло і добрий відпочинок. У певних районах колиб є досить, в інших менше. Розраховувати надійніше на знайомі колиби, тоді є більше гарантій, що вони в хорошому стані. Хоча бувають виключення.
Не слід нехтувати і приватним сектором, адже одна ночівля в комфортних умовах може гарно відновити сили і психологічні кондиції групи.
Не забудьте, що до джерел води прив’язуватись необов’язково - можна топити сніг. Зимою - світловий день набагато коротший, аніж літом, а погода змінюється дуже швидко, тому потрібно бути готовим до цього.
А на останок – кілька туристичних істин:
Істина №1: інколи розумніше повернутись назад, аніж ризикувати життям і здоров’ям. Гори стояли, стоять і будуть стояти, а життя дається тільки раз.
Істина №2: рух – це життя.
Істина №3: хороший турист – живий і здоровий турист
Істина №4: Алкоголь і гори – несумісні поняття. А міф про