= Цікаво про =

офіційний звіт, який здавався в Тернопільське МКК

Звіт
про лижну мандрівку
І категорії складності
Маршрут: с.Бистриця – пол.Боярин – г.Негрова (1602 м, траверс) – 
ур.Пекло (1463 м) – р.Пляйська – с.Лопухів – р.Яблониця – 
г.Берляска (1555 м) – г.Унгаряска (1707 м, траверс ) – р.Куртяський – г.Курпень (1406 м, траверс) – р.Крайня Ріка – с.Кобилецька Поляна.

здійснену з 06.01.05 по 13.01.05

Маршрутна книжка №1/2005
Керівник групи: Горон Володимир
м. Тернопіль вул.Симоненка 4/191
тел. (8 0352) 26-46-55,
mailto: volodymyr.horon@gmail.com

Маршрутно – кваліфікаційна комісія розглянула звіт і вважає, що похід може бути зараховано всім учасникам та керівнику Горону Володимиру, 
як похід І категорії складності.
Звіт використовувати і зберігати в Тернопільському облспорттурклубі,
Живова, 30, www.tourclub.com.ua

(дата)                                                                           (підпис голови МКК)

Зміст

1. Довідкові відомості про подорож 
1.1. Заявлений маршрут 
1.2. Пройдений маршрут 
1.3. Використані скорочення 
2. Схема проходження маршруту 
3. Відомості про район подорожі і маршрут 
3.1. Загальногеографічні дані 
3.2. Загальна ідея походу 
3.3. Характеристика маршруту 
3.4. Технічні особливості маршруту 
3.5. Особливості лижних походів у Карпатах 
3.6. Заїзд і Виїзд 
4. Склад групи 
5. Графік руху по маршруту 
6. Опис мандрівки 
7. Підсумки, висновки 
7.1. Підсумки 
7.2. Висновки 
8. Список спорядження і продуктів 
8.1. Спорядження: 
8.2. Одяг 

1. Довідкові відомості про подорож

1. Вид туризму – лижний.
2. Складність маршруту – перша.
3. Район активної частини мандрівки: Українські Карпати, хр.Горгани-Свидовець.
4. Протяжність активної частини маршруту – 134 км.
5. Тривалість подорожі – 10 днів.
6. Тривалість активної частини – 8 днів.
7. Період активної частини подорожі – 06.01.05 – 13.01.05
8. Керівник – Горон Володимир Ярославович
9. Кількість учасників – 10 чоловік (з них 2 дівчини).

1.1. Заявлений маршрут

с.Бистриця – пол.Боярин – ур.Пекло – г.Сивуля (1818 м) – пер.Легіонів – 
г.Братківська (1788 м) – пер.Околи – г.Татарука (1707 м) – г.Унгаряска (1707 м) – пол.Бичків – с.Кобилецька Поляна – м.Рахів

1.2. Пройдений маршрут

с.Бистриця – пол.Боярин – г.Негрова (1602 м, траверс) – ур.Пекло (1463 м) – р.Пляйська – с.Лопухів – р.Яблониця – г.Берляска (1555 м) – г.Унгаряска (1707 м, траверс ) – р.Куртяський – г.Курпень (1406 м, траверс) – р.Крайня Ріка – с.Кобилецька Поляна.

1.3. Використані скорочення

г. - гора; смт. – село міського типу; хр. - хребет; м. - місто; пол. - полонина; р. - ріка; к.с. – категорія складності; ур. – урочище; с. – село,селище; пер. - перевал; зх. - захід; ст. – залізнична санція; див. - дивись; у. - участь; к. - керівництво;

2. Схема проходження маршруту 

Звичайна ксерокорія карти (в 1 см - 2 км), тому тут не представлена. За додатковим картографічним матеріалом звертайтесь на www.karpaty.com.ua

3. Відомості про район подорожі і маршрут

3.1. Загальногеографічні дані

Горгани є найбільшою за площею територією Карпат і охоплюють надзвичайно цінні гірські екосистеми у їх центральній частині. Вони в переважній більшості розміщені на території Івано-Франківської області. Горгани простягаються з північного заходу на південний схід від долини р.Мізунки по долину ріки Прут. Південна межа Горган співпадає з Головним Вододільним Хребтом Українських Карпат, що відділяє басейн Дністра і Пруту від басейну Тиси – притоки Дунаю. По цьому хребту в минулому проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини, а сьогодні це межа Іванофранківщини і Закарпаття. 
Горгани складаються з 5-6 поздовжніх хребтів, що перерізані глибокими поперечними долинами рік. Їх ширина до 40 км, а протяжність від долини р.Мізунки до долини р.Пруту – 75 км. Найвища вершина – г.Сивуля (1836 м)
Вершини хребтів в основному вкриті осипами пісковиків, саме тому ця частина Карпат отримала назву Горгани (“горганами” місцеві називають нагромадження брил каменя). Горгани є найбільш залісеною частиною Українських Карпат. Підніжжя і схили до висоти 1200 – 1300 м вкриті мішаними лісами. Вище 1400 м, ліси в Горганах переходять в кам’яні розсипи, які в багатьох місцях густо покриті майже непрохідними заростями гірської сосни (місцева назва – “жереп”) та гірської вільхи (“лелич”)
У багатьох місцях на високогір’ї збереглися залишки оборонної лінії (окопи, землянки, колючий дріт) часів І світової війни.
Жителі Горган – бойки та гуцули – відзначаються своєрідною культурою, звичаями, національним одягом, різними видами ремесел.

Свидовець – це майже шестидесятикілометровий гірський хребет з середніми висотами 1700 м, що відноситься до групи полонинських хребтів і знаходиться у Закарпатті на межиріччі Чорної Тиси і Тересви. Головний хребет простягнувся з північного заходу на південний схід і характеризуєься хвилястістю та куполоподібністю вершин і неглибокими сідлами між ними. Абсолютна висота зростає у пд.- сх. напрямі (г.Темпа – 1635 м, г.Догяска – 1764 м, г.Близнюки – 1880 м). Для Свидовця характерним є значна довжина його південних відрогів, що простягаються від його північної частини на південь, аж до берегів р.Тиса.
Північні схили круті з ознаками альпійського рельєфу (численні кари, масивні брили донної морени, скелясті стінки та гребені). Верхня частина хребта відкрита, вкрита субальпійською і частково альпійською рослинністю, полонинами. Межа лісу досить низька, північні схили вкриті ялиновими лісами, а південні - ялиново-буковими і буковими.
Для хребта характерним є велика кількість гірських озер (“Морське Око”). Це і оз.Драгобратське (1600 м над р.м., довжина 55 м, ширина 21 м, площа 0.1 га, глибина до 1.2 м), і оз.Ворожеска (1450 м над р.м., круглої форми діаметром 95 м, площа 0.7 га, глибина до 4.5 м), і оз.Герешаска (1577 м над р.м., довжина 125 м, ширина 110 м, площа 1.2 га, глибина до 1.2 м), і оз.Апшинець (1487 м над р.м., довжина 126 м, ширина 100 м, площа 1.2 га, глибина до 3.3 м). 

3.2. Загальна ідея походу

Основними ідеями мандрівки були:
- спортивна (пройти маршрут у стислі терміни, набути хороших спортивних кондицій)
- тренувальна (набути навиків ходіння на лижах – хто вперше у лижній мандрівці і відшліфовувати навики ходіння на лижах – у кого вони вже є, підготуватись до лижних мандрівок вищих категорій складності, ознайомити деяких учасників мандрівки з правилами зимових мандрівок у Карпатах)
- пізнавальна (розвідати нові райони Карпат, місця стоянок, колиби, дороги)
- пропагандистська (пропагування здорового способу життя – у мандрівці було заборонено вживання алкоголю і нікотину, пропагування української культури – учасники мандрівки спілкувались виключно українською мовою і співали виключно українські пісні)
- відпочинкова (спілкування з природою, проведення часу у невеликому товаристві - це особливо актуально після масових гуртувань людей під час помаранчевої революції)

3.3. Характеристика маршруту

Заявлений маршрут мав розвідувальний характер і нами не ставилось завдання у будь-який спосіб витримати заявлену нитку маршруту. Важливим було: на лижах подолати відповідний кілометраж, здобувши максимум досвіду і вражень.
Заявлений маршрут оцінювався як план-максимум. 
Ще перед виїздом були розглянуті складні ділянки і передбачені запасні варіанти їхнього подолання (які також могли коригуватись).
Пройдений маршрут логічно було б поділити на кілька ділянок:

3.4. Технічні особливості маршруту 

Взимку, мандрівки Карпатами набувають рис, притаманних мандрівкам у високогірних районах, а деякі ділянки стають навіть важчими для подолання (через глибокий сніг і т.д.). Карпати є лавинонебезпечними i лавини реєструються тут щорiчно. Тому необхідно про це не забувати при виборі маршруту і організації мандрівки. Окрім того для Карпат (як і для інших гір) характерними є різкі зміни погоди, а тому на це потрібно зважати і дуже ретельно поставитись до підбору спорядження. Детальніше список спорядження див., у розділі 8.
Окрім того багато ділянок через значну висоту снігового покриву були б дуже важкими для подолання, якщо б не використання лиж.

3.5. Особливості лижних походів у Карпатах

У зимовий перiод в Карпатах встановлюється сувора погода - низькi температури протягом доби (до –25 С), частi штормовi вiтри (до 50м/с), тумани (iнодi протягом тижня), хурделицi, частi вiдлиги i пов ’язане з ними пiдвищення лавинної небезпеки. 

Підбір команди:

-- Ваша команда повинна складатись щонайменше з 3-4 чол.(буває і менше але це вже виключення), а бажано щоб група складалася з 6-10 чол. – так легше пробивати стежку.
-- Всі учасники повинні бути в міру загартовані, добре фізично і морально підготовленні, мати певний досвід пересування на лижах. Складності маршруту повинен відповідати досвід учасників, а особливо - керівника. Велику увагу потрібно приділити дисципліні в групі, взаємодопомозі та взаємоповазі. Зимою, коли зовнішнє середовище буває агресивним до вас, ви повинні працювати як один міцний організм.
-- Стосовно слабкої половини людства (хоча не завжди вона такою є): Кількість дівчат в групі не повинна перевищувати 20 – 30%, і хоч вважається, що дівчата є більш витривалими (цікаво хто це придумав), та все ж таки пробивати стежку в снігу, нести загальне спорядження, тягати колоди і колоти їх на дрова, топити піч – це чоловіча робота. 
-- Стосовно вікового підбору – рекомендацій немає. Все залежить від людей. Можливі варіанти від 9 до 99 років.

Вибір маршруту:

Обираючи маршрут для зимової мандрівки - ви повинні врахувати наступні моменти:
-- потрібно визначитись з термінами мандрівки. Це може бути короткий похід - (від 1 до 3 днів), середній - (4 – 6 днів) і довгий - (від 6 днів і довше). 
-- необхідно визначитись з метою мандрівки. 
-- добре було б, якщи б ви попередньо у весняно-літній період пройшли певні ділянки маршруту, а то і весь маршрут – це полегшить ваше орієнтування на маршруті і зменшить ймовірність заблукати. 
-- зимою для проходження більш складними і небезпечними є відкриті хребти (Чорногора, Свидовець і т.д.), це пов’язано і з лавинною небезпекою, і більшою ймовірністю сильних вітрів.
-- важливим є залісеність маршруту: адже це і дрова (тепло, їжа), і захист від вітру, і зменшення лавинної небезпеки.
-- на відкритих ділянках сніговий покрив переважно є меншим (і це приємно), а в лісах, долинах рік – він набагато більший.
-- літні стежки і дороги перемітає, тому їх важко, а деколи просто не можливо ідентифікувати.
-- інколи легше рухатись ребром хребта, аніж траверзувати його. Деколи це просто необхідно.
-- слiд враховувати, що, незважаючи на близькiсть населених пунктiв, група, яка перебуває в горах у зимку, знаходиться в значному автономному станi - з деяких районiв (Ґорґани, Свидовецький масив) майже неможливо дiстатися до житла швидше нiж за двi доби.
-- маршрут повинен відповідати вашим фізичним можливостям.
-- повинна бути передбачена можливість „розумного” сходження з маршруту – нитка маршруту повинна проходити через населені пункти, що мають сполучення з „Великою Землею” – на випадок якщо хтось захворіє, виснажиться, чи просто передумає, тоді є можливість не закінчувати маршрут усій групі.
-- потрібно зважити на наявність колиб по маршруту. Зимою колиба – це тепло і добрий відпочинок. У певних районах колиб є досить, в інших менше. Розраховувати надійніше на знайомі колиби, тоді є більше гарантій, що вони в хорошому стані. Хоча бувають виключення.
-- до джерел води прив’язуватись необов’язково, зимою можна топити сніг.
-- не забувайте, зимою - світловий день набагато коротший, аніж літом.
-- зимою погода змінюється дуже швидко, тому потрібно бути готовим до цього.
-- не забувайте про сонячний ультрафіолет і про захист від нього.
-- потрібно добре продумати ремонтний набір, щоб через поламку однієї лижі вся група не переходила на піший спосіб пересування, це значно ускладнить подолання маршруту.
-- інколи розумніше повернутись назад, аніж ризикувати життям і здоров’ям. Гори стояли, стоять і будуть стояти, а життя дається тільки раз.
-- рух – це життя і ця істина проста.

3.6. Заїзд і Виїзд

Заїзд: Відправною точкою мандрівки вважалось м.Тернопіль. Звідси виїжджало 7 учасників мандрівки. Потягом Шепетівка – Івано-Франківськ (час відправлення 22.18) – до Франківська. Вартість квитка – 7 грн 24 коп. Час прибуття 08.54.
У м.Чортків до нас підсів ще один учасник мандрівки, а у Франківську ми зустрілись із ще двома учасниками і таким чином нас уже 10 чоловік.
Далі потягом Івано-Франківськ – Надвірна – час відправлення 09.15, вартість квитка – 2 грн 15 коп., до м.Надвірна. А звідти, маршрутним таксі, до с.Бистриця. У с.Бистриця прибули близько 12.30. 
Виїзд: Фінішною точкою нашої мандрівки вважається смт.Кобилецька Поляна. Звідси ми виїхали бусом (50 грн – з групи) до с.В.Бичків – траса Хуст-Рахів. А звідси рейсовими бусами, яких тут багато, до м.Рахів (вартість 4 грн з людини). 
З м.Рахів потягом Рахів-Івано-Франківськ до ст.Делятин (час відправлення близько 15.00, вартість квитка – 3 грн 40 коп), де зробили пересадку на потяг Делятин-Коломия – близько 19.00 (віртість квитка – 2 грн, час прибуття – 20.00). А далі потяг Івано-Франківськ – Шепетівка до Тернополя (час відправлення 20.40, вартість квитка 6 грн 45 коп, прибуття 05.20)

4. Склад групи

Скорочення, які теж використовуватимуться:
Борман або я – Горон В.Я. 
Кашуба – Кашуба Ю.Ю.
Кам’янець – Рибаков О.В. 
Павел – Накрийко П.Я.
Плішко – Плішко А.П. 
Сашко – Коломієць О.А.
ЖАР – Жовтоголовий А.Р. 
Іля – Бігун О.І.
Забуга – Забуга П.Ю. 
Петро – Руденко П.А.

5. Графік руху по маршруту

6. Опис мандрівки 

усі часові привязки робляться згідно київського часу із невеликими похибками (± 15 хв)
усі прив’язки до берегів ріки робляться у відповідності із їх географічним положенням

05.01.05: День 0 
(м.Тернопіль – м.Івано-Франківськ) – потягом

21.00 – збираємось на залізничному вокзалі. Поки що нас 7 чоловік – решту приєднаються по ходу. З нами гурт проводжаючих. Хвилюємось з приводу наявності снігу у горах, наші лижі викликають співчутливі погляди оточуючих – хлопці їдуть “відпочивати”.
21.50 – прибуває наш потяг, вантажимось.
22.18 – відправлення.
Вагон загальний, тому лежачих місць бракує. Дехто з учасників спить на третій поличці, а якщо бути конкретнішим, то це – я.

06.01.05: День 1 
(м.Івано-Франківськ – м.Надвірна) – потягом
(м.Надвірна – с.Бистриця) – маршрутним таксі
(с.Бистриця – р.Салатрук) – пішки, 8 км, 2 год, перепад висот 757 – 873 м н.р.м.
(р.Салатрук – р.Салатручуль) – на лижах, 3 км, 1 год 30 хв, перепад висот 873 – 949 м н.р.м.

на старті - с.Бистриця

наша колиба №1

08.50 – ми на залізничному вокзалі Франківська. Нас уже повний комплект. Жовтоголовий Андрій приєднався в Чорткові, а Іля і Сашко – у Франківську. 
09.15 – наша електричка на Надвірну, метушня з купівлею квитків, дехто з наших студентів, виявляється – вже не студент (рішення Укрзалізниці з приводу вигляду студенських квитків), тому через це і через брак часу у нас виявляється два зайвих квитки. Один ми успішно реалізовуємо в потязі.
11.00 – м.Надвірна, на вулиці падає дощ, а ми прямуємо з вокзалу до центра міста, щоб сісти на бус до Бистриці.
11.30 – бус, завантажений нашими тілами по самі вінця, (у Сашка на колінах сидить Кашуба і ЖАР) вирушає. З’являються маленькі смуги снігу, та ми ще й досі не впевнені, що лижі – це розумно.
12.30 – ми на місці, тут снігу достатньо. Робимо перекус, припасовуємо лижі (дехто це робить чи не вперше в житті). Відіслана телеграма підтверджує наше місцеперебування. Зустрічаємо групу з Вінниці, яка прийшла з перевалу Столи і спішить на Святвечір додому, а ми спішимо в гори.
13.00 – вирушаємо вверх течією ріки – на південь, до впадіння Салатрука. Поворот на право коло церкви і готельного комплексу і ми в урочищі Салатрук – рух на захід. 
15.00 – ми коло впадіння Салатручуля – поворот на північ. Тут стоїть колиба-вагон і дорога через міст перебігає на географічно правий берег. Привал, легенький перекус – дожовуємо домашні бутерброди і повертаємо в долину Салатручуля. Багато снігу, тому доводиться йти на лижах. Стає зрозумілим, що в декого з нашої компанії мандрівка пройде у постійному напруженому спілкуванні з лижами (сподіваюсь коректному).
16.30 – подолавши кілька простих переправ через ріку (лижі доводилось знімати) ми підтягуємось до колиби, що стоїть на лівому березі. Тут і будемо ночувати.
Дрова, вода, вечеря, до того ж святкова – сьогодні ж Різдво і приємний сон. Шестеро сплять в колибі, а четверо в наметі.


07.01.05: День 2 
(р.Салатручуль – пол.Боярин) – пішки, 4 км, 3 год, 949 – 1226 м н.р.м.
(пол.Боярин – ур.Пекло) – на лижах, 9 км, 4 год, 1226 – 1573 – 1347 м н.р.м.

деремося на пол.Боярин

доводилось копати і такий сніг

в "Пеклі"

наш табір

позаду - г.Сивуля

на привалі

схід сонця

на хребті

до Унгаряски

спуск в долину ріки

05.00 – прокидаються чергові, розпалюють піч.
06.00 – загальне вставання.
09.00 – вихід. Дорога близько 1 км йде долиною ріки, її правим берегом, тому рухаємось на лижах, а далі забирає на верх і за кілька хвилин виходить на вирубки. Крутизна схилу примушує лижі зняти. Рухаємось засніженою дорогою вирубками. Перед самим виходом на ребро язика - пол.Боярин, схили крутішають і значно зростає глибина снігу. Доводиться просто проповзати по насту. Дехто (Кам’янець) успішно рухається на лижах зигзагами, але так як не всі так добре володіють технікою підйому, то доводиться пробивати траншею.
12.00 – ми на полонині Боярин. Тепер можна усім ставати на лижі. Проходимо ще близько кілометра підйому і зупиняємось на перший перекус (солоний). Язик хребта простягається в північному напрямку і дорога йде його ребром, великими галявинами. У місці де язик впирається в хребет, дорога повертає на ліво (захід). Тут ми її і втратили – через сніг, але продовжуємо рухатись у заданому напрямі. Незначні підйоми і спуски (зліва в просвітах видніється високогірна долина) і ми виходимо на похилі відкриті ділянки хребта. 
Тут відчувається лавинна небезпека - хоч ми не спеціалісти з лавин. Тому спускаємось траверсуючи вліво вниз у високогірну долину і вже з неї робимо підйом на сідло між г.Короткан (1675 м) і г.Негрова (1602 м). Підйом утруднений через значну крутизну схилів і глибокий сніг. 
При траверзі г.Короткан робимо другий (солодкий) перекус. Весь цей час видимість погана. На вищезгаданому сідлі вдалося привязатись до карти і траверзуючи схили г.Негрова виходимо на її зх. передвершину. Звідси робимо спуск до урочища Пекло – відвісна, сильнопоруйнована скеля, зліва від напрямку руху. В просвітах між хмарами видно Малу Сивулю (1818 м). Знаходимо стовп, що підтверджує, ми в “Пеклі” – це тішить.
Повертаємо на південь і переваливши через скелю, розбиваємо табір в смерековому лісі.
Дрова, топлений сніг, сон. Ночуємо в наметах. 

08.01.05: День 3
(ур.Пекло – р.Пляйська) – на лижах, 2 км, 2 год, 
(р.Пляйська – гирло р.Турбат) – на лижах, 21 км, 5 год 30 хв 1347 – 707 м н.р.м.

05.00 – прокидаються чергові, розпалюють вогонь.
06.00 – загальне вставання.
09.30 – вихід. Рухаємось галявинами на південь, плануючи потрапити на хр.Таупширка, а звідти на пер.Легіонів. Проте, через погану видимість і засніженість хребта, спускаємось в долину р.Пляйська. Такий варіант розглядався, тому продовжуємо спуск. 
11.30 – ми в долині ріки. Рухаємось руслом ріки по суцільному сніговому мосту. З часом з’являється дорога, темп зростає. Погода покращується, з’являються перші колиби.
15.30 – колиба і лісоруб, збираємо інформацію і йдемо далі.
16.00 – устя р.Турбат, тут колиб щось не видно, а пора уже “падати” на табір.
16.30 – великий будинок лісництва і коло нього група будівель. Вибираємо найгіршу на вигляд – тут ми нікому не будемо заважати і розбиваємо табір. Наше житло – це велика сушилка для чогось, без нар, але з полицями для сушіння. 

Ночувати розміщуємось на підлозі. Піч тут хоч і велика, але прогріти її нам так і не вдалось. Дрова, вода, сон.

09.01.05: День 4
(гирло р.Турбат – с.Лопухів – р.Яблониця) – пішки, 18 км, 5 год, 707 – 724 м н.р.м.
(р.Яблониця – підйом на г.Берляска) – на лижах, 6 км, 2 год, 724 – 1154 м н.р.м.

05.00 – прокидаються чергові, розпалюють вогонь.
06.00 – загальне вставання.
09.00 – вихід. Рухаємось розїждженою дорогою, починається село Лопухів.
11.00 – ми в центрі села (тут дорога переходить на лівий берег ріки). Докуповуємо деякі продукти (цукор, гречку), обідаємо.
13.00 – рушаємо далі, незабаром дорога знову переходить на правий берег, а не доходячи до моста – є поворот на ліво – в долину р.Яблониця. Долиною Яблониці теж іде розїжджена дорога. ЖАР пробував змайструвати із лиж і наплечника сани, але ця затія великого успіху не мала.
Рухаємось правим берегом і через 20 хв після закінчення села, повертаємо на ліво – добре помітна дорога із імітацією шлагбаума на початку (у місцевих потрібно питати дорогу на г.Свидова, поблизу повороту є комплекс із 2-3 колиб).
15.00 – надягаємо лижі, дорога піднімається правим берегом притоки р.Яблониця. Підлипає сніг.
На роздоріжжі вибираємо праву дорогу і незабаром вона виводить нас у русло потоку, де і закінчується. Потрібно було на роздоріжжі повертати на ліво і виходити на ребро язика.
17.00 – проводимо розвідку, видершись без лиж на ліві стіни – стосовно руху, і на ребрі язика знову віднаходимо дорогу. Підтягуємось туди всією групою і розбиваємо табір на дорозі, неподалік облаштованого джерела.
20.00 – вечеря, велика ватра, телефонні розмови із рідними та близькими (тут є покриття Kyivstar), сон.

10.01.05: День 5
(підйом на г.Берляска – г.Унгаряска) – на лижах, 17 км, 7 год, 1154 – 1581 м н.р.м.
(г.Унгаряска – р.Куртяський) – на лижах, 3 км, 2 год, 1581 – 1220 м н.р.м.

05.00 – прокидаються чергові, розпалюють вогонь.
06.00 – загальне вставання.
08.00 – вихід. Погода ніби сприяє виходу на хребет, легенький морозець, чисте небо. Піднімаємось серпантинами, по добре помітній дорозі. Перевалюємо хребет і починаємо його траверсувати зліва. На небі з’являються хмари. Рухаємось дорогою поки вона не губиться на полонині (тут є колиби), заходимо в ліс і починаємо підійматись на право вверх. Погода починає псуватись, вітер. 
12.00 – г.Берляска (1555 м), спуск і знову траверс, в просвітах на сході помічаємо г.Татаруку (1707 м), а на півночі – хр.Братківської. Туман, рухаємось за компасом, витримуємо напрямок на пд. Трохи блукаємо, але короткочасові просвіти дають можливість зоорієнтуватись.
15.00 – долаємо останні підйоми (вітер, туман) і виходимо на хр.Свидовець (у місці де хребет після г.Унгаряска повертає на зх. до г.Темпа, тут стоїть великий хрест.) Починаємо рух хребтом, але через пізній час, непогоду і відсутність дров доводиться скидатися стрімко вниз, вправо – долина р.Крайня Ріка. На спуску лижі доводиться зняти. Стрімкий спуск і ми в долині потоку. Значна глибина снігу і пологіші схили стимулюють до надягання лиж. Рухаємось потоком по снігових мостах, часто доводиться долати снігові надуви і взагалі, моторошні тут місця – лавинні.
16.00 – розбиваємо табір на злитті двох потоків на похилій галявині. Вирівнюємо місця під намети, вогонь вирішуємо не розводити (глибокий сніг, а під ним вода, мало дров). Перекус, випиваємо залишки чаю з термосів, розводячи ними холодну воду і спати. Настрій бадьорий. Прогнозуємо, що першу половину наступного дня доведеться йти без дороги, а потім дорогою швидко дійдемо до села.

11.01.05: День 6
(р.Куртяський) – всіма доступними способами, 7 км, 7 год, 1220 – 833 м н.р.м.

06.30 – загальне вставання. Перекус в наметах, п’ємо холодну воду.
09.30 – вихід. Погода добра, чисте небо. Вузька долина не дає можливості рухатись рікою, тому траверзуючи хребет виходимо трохи на верх, потім спускаємо вниз і продовжуємо рух долиною.
Постійні завали, глибокий сніг, постійні переправи через ріку, скелелазіння в лижах і без них, постійне надягання і знімання лиж. Так пройшов цей день. Долина поширшала.
16.00 – вирішуємо швидше розбивати табір, щоб натягати побільше дров і висушитись, бо всі добряче намокли.
20.00 – велика ватра, розмови, пісні, настрій бадьорий. Із завгоспом проводимо облік продуктів. Так як кожен взяв трохи більше, то з натяжкою вистачить ще на два дні – маємо вкластись.

12.01.05: День 7
(р.Куртяський – г.Курпень) – всіма доступними методами, 7 км, 4 год, 833 – 1290 м н.р.м. 
(г.Курпень – р.Крайня Ріка) – пішки, 4 км, 1 год, 1290 – 707 м н.р.м.
(р.Крайня Ріка) – пішки, 2 км, 1 год,

05.00 – прокидаються чергові, розпалюють вогонь.
06.00 – загальне вставання.
08.00 – вихід. Постійні завали, глибокий сніг, постійні переправи через ріку, скелелазіння в лижах і без них, постійне надягання і знімання лиж. Так цей день починався.
12.00 – вирішуємо, що такими темпами ми і за три дні не вийдемо до цивілізації і починаємо підйом ліворуч, на хребет, по старій дорозі, що добре помітна з долини потоку.
12.30 – справа від нас з’являється «хороша» дорога, якою ми і продовжуємо рухатись на верх (а слід було б повернути). Виходимо на ребро язика, відкриваються краєвиди. Стає зрозумілим, що піднімаємось ми на г.Курпень, південніше видніється пол.Бичків, навпроти нас – зх. – г.Апецька.
14.00 – дорога починає траверсувати хребет з ліва у напрямку г.Унгаряска, а з часом і взагалі губиться. Усе це, а також морозець і розуміння того, що без їжі легше пробиватись таки долиною, ми вирішуємо спускатись вниз і продовжувати боротьбу з бездоріжжям. А цей вихід розцінювати як бажання поглянути на красиві краєвиди.
15.00 – повертаємось вищезгаданою «хорошою» дорогою назад і вона виводить нас до місця, звідки відновлено дорогу. Оце так неповезло. До цього місця ми не дійшли близько 1 км. Далі рух по хорошій дорозі виводить нас до гуртожитка лісорубів із жителями.
16.00 – ми в цивілізації. Трактор, бензопила, піч, ліжка – це підтверджують.
Пічка, вечеря, сон.

13.01.05: День 8
(р.Крайня Ріка – с.Кобилецька Поляна) – пішки, 23 км, 4 год, 707 – 406 м н.р.м.
(с.Кобилецька Поляна – м.Рахів) – автотранспортом
(м.Рахів – м.Коломия) – потягом

05.00 – прокидаються чергові, розпалюють піч.
06.00 – загальне вставання. Сніданок, з’їдаємо останні порції продуктів.
08.00 – вихід. Швидки темп, розїжджена дорога і ми в смт.Кобилецька Поляна.
12.00 – бусом за 5 грн з людини доїжджаємо до с.В.Бичків, а це траса Хуст-Рахів.
13.30 – дочекавшись бусів, групами по 5 чоловік, виїжджаємо до Рахова, вартість – 4 грн.
15.00 – ми в потязі “Червона Рута”.
19.00 – пересадка в Делятині.
20.00 – Коломия. Вокзал, каса, квитки (дехто з нас знову виявляється не студентом), кефір.
20.40 – потяг, сон.

14.01.05: День 9
(м.Коломия – м.Тернопіль) – потягом

05.20 – ми в Тернополі.

7. Підсумки, висновки

7.1. Підсумки

-- пройдено маршрут довжиною 145 км, деякі ділянки мандрівки відвідувались нами вперше, тому розширились наші горизонти знайомства з Карпатами
-- п’ятеро учасників мандрівки здобули перший справжній досвід лижних походів
-- четверо учасників мандрівки здобули перший зимовий досвід
-- було добре відпрацьовано технологію ночівель в наметах (4 ночівлі)

7.2. Висновки

-- якщо до мандрівки приєднуються незнайомі учасники (особливо зимою), то потрібен перевірка їх спорядження (щоб воно відповідало списку і щоб не було чогось зайвого)
-- кожен учасник ще перед мандрівкою повинен добре познайомитись із власними лижами
-- ліхтарик – це дійсно особисте спорядження і бажано, щоб він був у кожного (особливо в зимку, коли довгі вечори)
-- доцільно, навіть, на велику групу брати газ і пальник (можна підігрівати воду під час обідів і економити на масі теплої води, яку доводиться нести із собою. Окрім того у складних умовах можна зварити їжу для усієї групи, незважаючи на відсутність дров)
-- бажано, щоб кожен учасник мандрівки мав термос
-- краще продумувати ремнабір для лижних мандрівок, брати плоскогубці, викрутки, побільше гуми, продумати варіант зламаної лижі, щоб усім не доводилось переходити на пішохідку
-- перед мандрівкою заліковувати всі болячки, а то у нас один учасник кілька днів страждав від зубного болю
-- при ночівлі в колибах (коли там погана піч) варто розводити вогонь на вулиці, так простіше зварити їжу і можна добре посушитись
-- якщо ходити невеликою групою, знати район, мати відповідний досвід, спорядження і вдосталь поліетилену, то можна ходити без наметів. Одна, дві ночі під відкритим небом – це нормально

Висновки від Кашуби Юлії (завгосп)
харчування:
-- взимку добре робити подвійний перекус. Один в годині 12, другий в 16. Це не дає організму сильно виснажитися і дотягнути до досить пізньої вечері, а також іноді (після десятого вдягання і скидання лиж) дуже підсолоджує настрій. Для більшого різноманіття добре , щоб один був солодкий, а інший солоний.
-- кисіль – кращий засіб обігріву та наповнення шлунку, ще й смачний і ароматний.
особисте спорядження:
-- надзвичайно корисними в зимовому поході є калоші, не дають промокнути черевикам . Коли рухаєшся, волога не заважає. Але коли зупиняєшся, це вже створює купу незручностей, особливо коли волога замерзає і з нею замерзають пальці.
--Фотоапарат добре носити близько до поверхні, це не дає можливості запотіти об’єктиву.
інше
-- Місцева мова надзвичайно цікава і колоритна. Здавалося, що такою мовою спілкуються лише старі люди, але в Лопухові ми зустріли хлопчика років 11, який також щебетав „по-карпатськи”. Місцеві жителі приємні, привітні і скромні: в обмін на журнал „Малятко” і пачку анальгіну, ледве вдалося впросити їх взяти кілька цукерок.

8. Список спорядження і продуктів 

8.1. Спорядження:
...у мандрівку беруть не те, що потрібно, а те без чого не можна обійтись...
(хтось завбачливий)

· Від якості і наявності спорядження залежить не тільки комфорт та здоров’я, а й безпека туристів. 

ОСОБИСТЕ СПОРЯДЖЕННЯ

8.2. Одяг

... промокає усе, просто є речі, які швидше сохнуть ...
(хтось бувалий)

Стратегія підбору одягу є такою: одяг розділяють на дві частини – денний та нічний.
Денний одяг використовується під час денних переходів. Нічний одяг має бути максимально водоізольованим і використовуватись тільки у таборі.
Одяг повинен бути: легким, теплим, зручним. Верхній одяг повинен бути синтетичним і вітрозахисним. Особливу увагу під час зимових мандрівок слід приділити захисту ніг, захисту рук, захисту обличчя (бажано мати захисну маску, яка робиться зі звичайної шерстяної шапочки: прорізанням отвору для очей (такі носять грабіжники, чи спецназ) ). Підбір нічного одягу залежить від “крутості” вашого спальника. Нічний одяг має бути максимально легким і теплим (синтепон, пух). Нічний одяг крім того виконує функцію запасного одягу (у ньому ви зможете повернутись додому - не привертаючи до себе уваги оточуючих)
!!! Список розрахований на людей вміру загартованих, якщо ж ви до таких не належите, то добавте ще щось - на ваш розсуд !!!

І накінець хотілосяб висловити щиру подяку Старичкову В.П. - директору Обласного Спортивно-Туристського Клубу (www.tourclub.com.ua) за багаторічне сприяння нам у наших мандрівках (в даному випадку - 10 пар лиж)

Горон В.

Обласний Спортивно-Туристсьский Клуб
www.tourclub.com.ua

Лижні тури в Карпати

46008 м.Тернопіль, вул.Живова, 30 || ТЕЛ.: 8 096 212 40 71 || e-mail: ternopil@tourclub.com.ua,icq: 226 634 656