= Цікаво про =

Дещо про сир і полонини

Так варять сир в чорногірських полонинах. Мідному казану вже більше 100 років.
Скисає молоко в путинах	Тут його можна і купити
Сир підсушують під дахом

На цій полонині під Смотричем випасають худобу аж із Косова.  Тамтешнім мешканцям не вистачає земель для випасу, тому і гонять маржину кілька днів у просторі полонини Чорногори.    

Пастухи живуть тут з травня по вересень. В інший час в колибі часто знаходять прихисток туристи. Жарт, що "гуцули - це українці тільки дикі" - наразі абсолютно не підтверджується. Після "цивілізованих" українських туристів колиба залишається в жахливому стані - море сміття, бруду, автографів, непристойних написів, врешті пошкоджена будова... Сором  ... !!!  

Щороку пастухи підремонтовують та вичищають колибу, зберігаючи на диво приязне ставлення до туристів. 

Власне сир

Сир, бринза, вурда, будз – це головні різновиди гуцульського сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком, стуктурою і технологією приготування. Спершу молоко скисає, його проварюють, утворюються згустки сиру, їх виймають руками , зліплюючи в кулі завбільшки з баранячу голову , вивішують, щоб процідився і спресувався. Сир дрібненько перетирають з сіллю і зберігають у дерев'яних кадках вже бринзу, тому справжня гуцульська бринза розсипчаста і солена, а не пружня і волога як у нас в магазинах. Те , що продається в магазинах – це швидше просто гуцульський сир, саме так він і виглядає. Якщо сир прокоптять – це будз. Будз зберігають в колибах на полицях прикривши мішковиною, а шкоринка у нього як у хліба – товста і коричнева. Після того, як з кислого молока вийняли сир, все що залишилося – м’яка сирна маса – це вурда, її теж формують у кульки, але вони вже не такі пружні як сир і легко розвалюються, якщо доторкнутися ложкою. На смак вурда ніжна і просто розчиняється, якщо притиснути язиком до піднебіння. 

Із сиром у народів Землі пов'язано ряд традицій:

–  У Швейцарії є звичай в день народження хлопчика варити сир, а в день весілля з'їдати його.

– В Англії, у графстві Глостершир, з високого пагорба щорічно котять сир, за яким біжать усі, хто може. Той, хто наздогнав сир, разом з почесним званням переможця одержує як приз і підхоплену їм на лету голівку сиру.

– На півдні Німеччини нареченій на оглядини дарують сир. Якщо вона відриває від сиру кірку – це означає, що вона неакуратна, а якщо обрізає її – марнотратна. Тільки та, котра обережно зскрібає скоринку сиру ножем – і ощадлива, і акуратна.

– Давні Римляни, що вміли робити сир, використовували його як протиотруту у випадку отруєння.

– Учені прийшли до висновку, що в районах з високим рівнем споживання сиру – менший рівень серцево-судинних захворювань. Наприклад, у Великобританії рівень смертності від серцево-судинних захворювань у три рази вище, ніж у Франції, а рівень споживання сиру – саме в три рази менше.

– У свій час сир був не тільки їжею. В старі часи, та й у середньовіччі, його поряд з яйцем, плющем, костями, баранячою печінкою, фіговим листом і кавовою гущиною використовували для гадання.

–- У середньовіччі заговорений хліб із сиром давали підозрюваному, якщо подавиться – значить, винуватий.

– Тверді круглі голівки сиру в англійському флоті два-три сторіччя тому використовували замість гарматних ядер, наносячи з їхньою допомогою ворогу чималих втрат (звісно, коли чавунні ядра закінчувалися). Під час уругвайсько-бразильської війни один морський бій після того, як на уругвайському кораблі закінчилися ядра, теж завершилось цим своєрідним видом продовольчої допомоги ворожому флоту.   (Взято з www.burluk-cheese.com)

www.tourclub.com.ua

46008 м.Тернопіль, вул.Живова, 30 || ТЕЛ.: 8 096 212 40 71 || e-mail: ternopil@tourclub.com.ua,icq: 226 634 656