EN
Schedule: Mon-Fri 9 am-6 pm

Tourclub Ternopil again climbed to the highest peak of Georgia

Інструктори турфірми «Турклуб Тернопіль» знову здійснили успішне сходження на п’ятитисячник, найвищу вершину Грузії – гору Казбек (5033м). Загалом мандрівка тривала з 23 червня по 4 липня 2017 року.

Далека дорога, величні високі гори, чудова компанія та безліч прекрасних моментів – так коротко можна описати нашу подорож. І, звісно, хінкалі, хачапурі та тархун :)

Сонячна Грузія та нові друзі

Ця поїздка була особливою, адже компанію нам склало двоє чудових людей – Міхі та Лукас з Австрії. Вони завжди були в хорошому настрої та дивували своїм позитивним відношенням до всього. Керівником групи був Олександр Рибаков, який вже декілька разів виходив на цю гору та має надзвичайно великий досвід сходжень.

Туди ми добиралися на літаку, який приземлився в Тбілісі – красивій та гостинній столиці Грузії.

Як це починалося

Перед сходженням на льодяну вершину наша група мала акліматизаційний трекінг в районі гори Чаухі. Вже в той момент ми побачили, що в Грузії гори дуже красиві, але й складніші, ніж Українські Карпати.

В перший день ми дійшли до підніжжя Чаухі – знаменитої у альпіністів гори (3688м). Там розбили табір та провели ніч. Наступний день був дуже насиченим – ми вийшли на два перевали 3050 та 3200 метрів над рівнем моря. Вже тоді ми відчули, що набираємо висоту, адже йти ставало трохи важче. Проте, це все швидко забувалося, адже лише розуміння того, що ми йдемо вже десь далеко над Говерлою, надихало та мотивувало.

Вперед до вершини

Після трекінгу біля Чаухі ми відправилися в містечко Степанцмінда, звідки почали йти до Казбеку. В цей день ми дійшли до стоянки біля річки та розбили табір. Це вже була висота приблизно 3000 м.

Наступного дня по льодовику ми дісталися до  різнокольорової метеостанції, де знайшли маленького друга – високогірного грузинського песика. А ще багато туристів, однодумців, які також прийшли сюди з однією метою – здійснити сходження на небезпечну та засніжену гору Казбек.

По дорозі чуємо від інших людей історії: хтось вийшов на вершину, а комусь не вдалося на цей раз.

Наступного дня ми розбили табір на висоті 3900м. Звідти здійснили акліматизаційне сходження на висоту 4500м та повернулися назад, щоб відпочити та вночі йти до мети – піднятися на Казбек.

На Казбек нас проводжало зоряне небо

Сходження ми розпочали вночі: встали о 2 ночі, зібралися, випила чаю та пішли. Неймовірне зоряне небо зачаровувало та робило настрій ще більш піднесеним. До сходження готувалися всі, і от нарешті наша група прямує до вершини.

Доля нам усміхнулася і погода в цей день була чудовою. Всі учасники були підготовленні, тому ми вийшли на Казбек всього за 5 годин. Переможні фото на вершині і дорога назад. На Казбеці чуємо крики: «ура, ми на вершині», або «ура, долізли» J

Вечірнє Тбілісі

Після сходження ми ще два дні провели в Тбілісі. Це місто, яке ніколи не спить. Затишні вулички, безліч цікавих кафе з живою музикою, грузинська гостинність та місцевий колорит – таким нам запам’яталося закінчення подорожі.