EN
Schedule: Mon-Fri 9 am-6 pm

Чудодійні зцілення від покровительки Божої гори

Давня слов'янська святиня - гора Божа, що біля Великих Бережців Кременецького району, споконвіку приваблює до себе тисячі людей. За легендою, у XIII столітті на ній об'являлася і залишила на вершині доказ свого перебування - слід стопи - Божа Матір. Місцеві жителі називають його "ступкою". На жаль, у радянські часи цей сакральний відбиток зрівняли із землею. А ось слід правої стопи Пречистої, яка з'явилася водночас і на території Почаївської Лаври, зберігся донині.
Богоматір проявила себе на Божій горі не тільки відбитком стопи, а й цілющим джерелом і печерою, в якій, за переказом, крапають її життєдайні сльози. Заступництва Богоматері, духовного і фізичного зцілення шукають у цих місцях віруючі з усієї України, Польщі, Чехії, Сербії, Греції.
Святині - і це вже реалії сьогодення - поділені між Українською православною церквою Київського та Московського патріархатів. Згідно із копією документу, виданою о. Івану у 1992 році УПЦ Київського патріархату належать залишки старовинної церкви, козацька капличка на вершині гори та печера, що розташована нижче і в якій Божа Матір своїми життєдайними слізьми (тут їх називають "слізками") колись явила диво зцілення одному мандрівному монаху. Священики ж УПЦ Московського патріархату здійснюють богослужіння біля каплички і Святого джерела, котрі є першими чудодійними "пунктами" зупинки під час підйому на Божу гору. "Москвичі", до слова, першими зорієнтувалися у вигоді туристичного паломництва: біля підніжжя гори "матушки" і "братчики" жваво торгують духовною літературою, іконками, свічками, не забуваючи і про їжу матеріальну - печиво, воду, цукерки. Столи із крамом буденного дня (у вихідні людей значно більше) не оминають пасажири автобусів і авто з волинськими, житомирськими та вінницькими номерами...
До Святого джерела від підніжжя - метрів триста. Підйом догори назвали "дорогою бажань", і позначена вона барвистими стрічками - віруючі зав'язують їх на гілках дерев, задумуючи бажане кожен для себе. Джерело назване Святим відразу після з'явлення Богоматері. Більшовики неодноразово засипали джерело, але покровителька гори завжди допомагала його очищенню, а люди зцілювалися від різних хвороб.
Печеру із каменя-піщаника у 1946 році розширив один із монахів-відлюдників. Він вивозив породу двома мулами, і зараз вхід, власне, і має висоту мула. При вході до печери - хрест та ікона Божої матері, біля якої дуже багато людських записок з "упоминаннями" - за здоров'я і за упокій рідних. Брат Леонід збирає записки і пожертви, продає новоприбулим свічки.
Це місце відоме здавна. За повір'ям, до печери впродовж багатьох років приходив з Києва на моління один монах. Він був уже стареньким і погано бачив, тому Божа Матір явила йому свою милість. Якось у сні Пречиста порадила старцеві обмити очі рідиною, що скрапувала із печерної брили. Спершу монах не надав значення дивному сну, але невдовзі згадав про нього і протер очі вологою. Після цього він прозрів, а печера перетворилася на місце паломництва тисяч людей. "Слізки" Богоматері допомагають перш за все духовно очищеним людям.
До печери приїжджало подружжя із Дрогобича. Їхній, тоді 12-літній, син на цвинтарі провалився до пояса у свіжозасипану могилу і був паралізований. Батьки зверталися до найкращих лікарів Києва, Москви, були й у Німеччині, але ніхто не зарадив біді. Аж нарешті від когось почули про чудодійні "слізки" і привезли нерухомого сина на Божу гору. Дитину кілька разів омили цілющою вологою - і диво сталося: хлопчик самостійно вийшов із печери! Після цього випадку батьки висловили бажання звести перед печерою на знак вдячності за одужання сина церкву. А ще з Хмельницького приїжджали також батьки хлопчини, в якого з народження залишилися рубці на голові. Молились разом із дитиною, змащували рубці "слізками", і вони розсмокталися...
На печерній брилі, звідки стікають "слізки", дехто вбачає людське обличчя. Торкатися брили, набираючи в долоню цілющу вологу, не бажано - кажуть, що вода може перестати крапати.
Дехто приходить сюди, щоб побути наодинці з духовною святістю місця, дехто, щоб помолитися, попросити у Пречистої заступництва, здоров'я, віри і щирості. До Божої гори колись пішки ходили...
Всі, хто прибуває до святих місць, перебувають біля них зовсім недовго, по кілька хвилин, та все одно люди жертвують часом, а іноді - і своїми невеликими заощадженнями, аби отримати благословення Божої Матері.
На самій вершині гори можна оглянути інші сакральні місця. У давнину тут стояв монастир, пізніше - кам'яна церква, а поряд - споруджена козаками Богдана Хмельницького у 1651 році капличка. Отець Іван показав місце, де був слід стопи Божої Матері. Священик бачив цей, "утоплений" в кам'яну скалу на кілька сантиметрів, відбиток, який служителі церкви сприйняли як вказівку на Божу благодать. Місцеві жителі, до речі, давно зауважили, що Кременець у радіусі до 33 кілометрів повсякчас оминають стихійні лиха - так, на думку людей, діє заступництво покровительки гори. Аби припинити небажаний ажіотаж навколо християнських святинь, комуністи у 1964 році знищили капличку і церкву, а через кілька років стерли з лиця землі і "ступку". Отець Іван на власні очі бачив, як привозили і закладали кілька ящиків толу у скалу. Потужний вибух знищив і кількох молільників, котрі жили у печерах під спаленою капличкою. Божі люди свідомо не захотіли покидати святе для них місце. І нині дві наполовину вцілілі печери є прихистком для мандруючих монахів-відлюдників. Торік, за словами священика, чотирьох подвижників насильно вигнали з печер "москвичі". Один із монахів після застосування сили навіть нібито спустив дух. Неприязнь прихильників УПЦ Московського патріархату до монахів, як кажуть люди, пояснюється тим, що "москвичі" вважають Божу гору винятково своєю. Біля зруйнованої церкви, від якої збереглися лише кам'яні сходи і престол, люди щороку у преполовенну середу збираються на богослужіння з усіх навколишніх сіл. Отець Іван, котрий за життя побачив усілякого і котрому на його духовне призначення ще у молодості вказав причислений кілька років тому до лику святих старець Амфілохій, сподівається, що здоровий глузд таки переможе і Церква об'єднається воєдино так, як це і повинно бути за задумом Божим. Нині збулися майже всі записані у Святому письмі пророцтва. Людям потрібно припинити розбрат і дбати про духовне очищення, бо зло наступає. Основна причина нещасть і хвороб - людські гріхи. Щоб зцілитися фізично, людина повинна насамперед потурбуватися про стан своєї душі, очистити її. Це дозволяє зробити таїнство сповіді, причастя, соборування, через які благодать Духа Святого лікує наші духовні і фізичні хвороби.

Світлана КЛОС